Склад і економічний зміст доходів і витрат страховика
Страхова організація може мати доходи: - від страхової діяльності; - від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів; - від інших операцій. Доходи від страхової діяльності включають: - зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування; - комісійні винагороди за перестрахування; - частки від страхових сум і страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками; - повернуті суми із централізованих страхових резервів; - повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством. Зароблені страхові платежі визначаються за формулою:
ЗСП=СНСПзв.п + СНЗСПпоч.зв.н – СНЗСПк.зв.п
де ЗСП –зароблені страхові платежі; СНСПзв.п – сума надходжень страхових платежів за звітний період; СНЗСПпоч.зв.п. – сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду; СНЗСПк.зв.п - сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду. До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування. Страхові платежі – первинний доход страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвестиційної діяльності. Оскільки від моменту надходження платежів страхувальників на рахунки страховиків до виплати їх у формі страхового покриття минає певний час, а тривалість збереження засобів страхувальника визначається строком договору, що може становити три, п’ять, десять, п’ятнадцять і більше років, то запасні й резервні фонди, які формує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об’єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи доход від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних засобів.
Крім того, страхова компанія може мати доход від надання послуг, пов’язаних із ризик-менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т. ін. (доходи від інших операцій). Витрати страховика утворюють собівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру: - витрати на виплату страхових сум і страхових відшкодувань; - відрахування в централізовані страхові резервні фонди; - відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства; - витрати на проведення страхування; - інші витрати. Собівартість у страховій справі –явище особливе. Страховик, беручи на себе страхову відповідальність за певним видом договору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на ведення справи за цим договором, а може, окрім того, включати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівартості розглядають у вузькому та широкому її розумінні. У широкому розумінні собівартість – сукупність усіх витрат страховика з надання послуг, як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат із відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов’язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних і резервних фондів). У вузькому розумінні собівартість – це витрати страховика на ведення страхової справи. Головнастаття витрат страховика – виплата страхових сум і страхового відшкодування.
Читайте также: A- щёчно-альвеолярной складкой Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|