 |
Термінологічний словник
|
|
|
|
Методичні вказівки до вивчення теми
Вивчаючи тему, необхідно звернути увагу на те, що банків-
ське право виділено в окрему галузь права, передусім за специфікою предмета, методів і принципів правового регулювання (див. схему 1.1).
Зокрема, предметом регулювання банківського права є самостійна споріднена група суспільних відносин, які виникають у процесі організації, функціонування й розвитку банківської системи України та охоплюють банківську діяльність і банківську справу. У зв’язку з цим студентам варто ознайомитися зі своєрідною природою цих відносин, опрацювавши відповідну літературу не лише правового, але й фінансового характеру (наприклад, Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998).
Слід також зазначити, що особливістю банківського права є специфічне співвідношення публічних і приватних важелів регулювання. Це дає змогу характеризувати банківське право як комплексну галузь права. У зв’язку з цим методи правового регулювання банківського права мають комплексний характер — як публічно-правовий, так і приватно-правовий. Зокрема, цивільно-правовий метод рівності сторін застосовується щодо договірних відносин між банком та його клієнтами. Використання публічно-правового методу зумовлено необхідністю виконання адміністративно-владних приписів певних учасників банківських правовідносин, оскільки він застосовується, наприклад, під час здійснення Національним банком України (НБУ) щодо інших банків функцій банківського нагляду тощо.
Розглядаючи особливості банківського права як окремої галузі, слід звернути увагу на принципи правового регулювання, оскільки без урахування відправних ідей функціонування банківської системи, які вирізняються універсальністю, вищою імперативністю, загальним суспільним значенням у сфері правового регулювання банківських відносин, неможливо правильно тлумачити й застосовувати його норми.
|
|
|
Серед джерел банківського права передусім потребують вивчення нормативно-правові акти НБУ, що видаються у формі постанов Правління НБУ або у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються постановами правління НБУ (див. схему 1.2).
Опрацьовуючи питання щодо системи банківського права, необхідно виходити з того, що ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних предметом регулювання норм та інститутів банківського права, що характеризує його внутрішню структуру (див схему 1.3).
Під час розгляду поняття та складу правовідносин слід звернути увагу, зокрема, на те, що їхньою особливістю є пряма чи опосередкована участь держави в цих правовідносинах, оскільки через них держава здійснює свою грошово-кредитну політику.
План семінарського заняття
1. Банківське право в системі права України: предмет, методи.
2. Основоположні принципи банківського права.
3. Джерела банківського права.
4. Система банківського права.
5. Банківські правовідносини: поняття та склад.
Література*
1. Конституція України від 28.06.1996 р.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).
4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.
5. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р.
6. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р.
7. Агарков М. М. Основы банковского права. — 2-е изд. — М., 1994.
8. Бобилев А. И. Современное толкование системы права и системы законодательства // Государство и право. — 1998. — № 2.
9. Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К., 1998.
|
|
|
10. Гавалда К., Стуффле Ж. Банковское право / Пер. с фр. В. Я. Лисняка. — М., 1996.
11. Годме П. М. Финансовое право. — М., 1979.
12. Долан Э., Кемпбелл К., Кемпбелл Р. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М. — Ленинград, 1991.
13. Ерпилева Н. Ю. Международное банковское право. — М.,1998.
14. Ефимова Л. Г. Банковское право: Учеб. и практ. пособие. — М., 1994.
15. Карманов Є. В. Банківське право України: Навч. посіб. — Харків, 2000.
16. Кольс Р. Банковское право. — Мюнхен, 1994.
17. Костюченко О. А. Банківське право. — К., 2001 р.
18. Олейник О. М. Основы банковского права: Курс лекций. — М., 1997.
19. Поллард А. М., Пассейк Ж. Г., Эллис К. Х., Дейли Ж. П. Банковское право США. — М., 1992.
20. Тосунян Г. А. Банковское дело и банковское законодательство в России: Опыт, проблемы, перспективы. — М., 1995.
Термінологічний словник
Банківське право — самостійна галузь права, яка являє собою систему публічно-правових і приватно-правових принципів і правил поведінки, що спрямовані на впорядкування організації та функціонування банківської системи України, а також охоплюють банківську діяльність і банківську справу.
Банківські правовідносини — врегульовані нормами банківського права публічно-правові та приватно-правові суспільні відносини, що встановлюються в процесі функціонування банківської системи, проведення банківської діяльності, учасники яких мають відповідні суб’єктивні права та обов’язки, гарантовані державою.
Навчальні завдання
Теми рефератів
1. Банківське законодавство: проблеми та перспективи.
2. Співвідношення банківського права та банківського законо-
давства.
3. Нормативні акти НБУ як основне джерело банківського права: проблемні питання.
4. Загальносоціальні принципи банківського права.
5. Метод владних приписів у регулюванні банківської діяльності.
6. Метод рівності сторін у регулюванні банківської діяльності.
7. Зміст банківських правовідносин.
8. Суб’єкти банківських правовідносин.
Питання для дискусій
1. Спеціально-юридичні принципи права, їх характеристика.
2. Відмінність банківського права від інших галузей права.
3. Інститути особливої частини банківського права.
Схема 1.1
Схема 1.2
|
|
|
Схема 1.3
Завдання для перевірки знань
Питання для самоконтролю
1. Назвіть суспільні відносини, які становлять предмет банківського права.
2. Визначте співвідношення банківського права та інших галузей права.
3. У чому полягає взаємодія банківського права та інших галузей права?
Тема 2. Національний банк України як центральний банк та особливий орган державного управління,
його правовий статус і компетенція
|
|
|
