Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Система обліку страхових організацій

Специфіка діяльності страхових компаній пов'язана з характером надання страхової послуги. Страхування на відміну від інших видів підприємницької діяльності передбачає сплату наперед страхових платежів, формування страхового фонду (страхових резервів) з цих коштів і використання його надалі для покриття збитків від страхових випадків. Це вимагає ведення обліку валових надходжень страхових платежів, сум утворених резервів страхових зобов'язань, доходів від страхової діяльності та виплат страхових сум і страхових відшкодувань. Здійснений аналіз об'єктів обліку в страховій діяльності дає можливість зробити висновок, що суттєвий вплив на методологію бухгалтерського обліку у страхуванні мають його галузеві особливості.

Притаманними лише страхуванню об'єктами бухгалтерського обліку є, зокрема, страхові резерви, який, незважаючи на те, що фактично утворюються зі страхових платежів, які становлять плату страхувальника за надану страхову послугу, не є доходами страховика. Формування страхових резервів пов'язане з розподілом грошових потоків страховика та відокремленням частини коштів від його доходу для надання їй цільового призначення — забезпечення виконання страхових зобов'язань. Правильність розподілу сум, які спрямовуються у доходи та резерви страховика, залежить від застосування точних методів оцінки резервів страхових зобов'язань.

Обсяг переданих зобов'язань у страховика розглядається як частка перестраховиків у загальній сумі зобов'язань. Окремий порядок її обліку дає можливість визначити так звані права вимоги до перестраховиків, що виконують роль контрпасивної, або регулюючої, статті до страхових резервів.

Характер надання страхового захисту обумовлює доцільність розгляду страхової послуги як комплексу процесів, що її супроводжують, а саме: аквізиції (пошук потенційних клієнтів та укладення договору страхування), супроводу договору страхування (безпосереднє обслуговування договору страхування від початку його дії) та врегулювання збитків (заходи щодо врегулювання збитків у результаті настання страхового випадку).

За страхування майна страхова сума встановлюється у межах _вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не обумовлено договором страхування.

На практиці розміри страхової суми і страхового відшкодування не збігаються, оскільки договори страхування, як правило, передбачають певну франшизу. Крім того, якщо страхова сума становить певну частину вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій самій частині від визначених за страховою подією збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

З метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування), страховики зобов'язані формувати і вести облік технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

Ø незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минали на звітну дату;

Ø збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми і страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, стосовно яких не прийняте рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Для обліку основної діяльності страховику достатньо трьох рахунків. Основними рахунками, які страховики можуть використовувати для обліку розрахунків за договорами страхування (перестрахування) щодо страхових платежів, є такі:

Ø 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

Ø 37 "Розрахунки з різними дебіторами";

Ø 68 "Розрахунки за іншими операціями".

При цьому передбачається використання відповідних субрахунків, до яких відкриваються рахунки третього порядку.

До субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відкриваються рахунки третього порядку:

Ø 3611 "Розрахунки з вітчизняними страхувальниками";

Ø 3612 "Розрахунки з вітчизняними перестрахувальниками";

До субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" відкриваються такі:

Ø 3621 "Розрахунки з іноземними страхувальниками";

Ø 3612 "Розрахунки з іноземними перестрахувальниками".

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має відображатися сума належних страховику у звітному періоді страхових платежів (страхових премій та страхових внесків) за договорами страхування (перестрахування) у кореспонденції з рахунком 76 "Страхові платежі".

За кредитом рахунку 36 відображається сума одержаних страхових платежів (страхових премій та страхових внесків) у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів або рахунком обліку розрахунків зі страховими агентами — суб'єктами підприємницької діяльності.

Сальдо рахунку відображатиме заборгованість за договорами страхування (перестрахування) страхувальників і перестрахувальників, які для страховиків є покупцями та замовниками. Аналітичний облік розрахунків зі страхувальниками і перестрахувальниками ведеться за кожним страхувальником та перестрахувальником.

Якщо страхувальник до укладення договору страхування вирішив залучити страхового брокера, він укладає з ним брокерську угоду. її умови визначають права та обов'язки сторін, порядок і умови набрання чинності договором страхування, що укладається за посередництва страхового брокера, порядок внесення страхових платежів та інформування страхувальника про набрання чинності договором страхування, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.

Якщо умовами брокерської угоди встановлено, що розрахунки за договором страхування покладаються на страхового брокера, страхувальник забезпечує його коштами для виконання таких повноважень.

Суми, сплачені брокерам, страхувальник відображає у своєму бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" та кредитом рахунків обліку грошових коштів.

За результатами укладеного страховим брокером договору страхування у страхувальника виникають зобов'язання щодо страхування, які у бухгалтерському обліку страхувальника слід відображати у порядку, наведеному вище (договір зі страховиком). Зазначені зобов'язання уважати виконаними лише після сплати страховим брокере/ми страхових внесків страховку При цьому у страхувала дебіторська заборгованість страхового брокера за виданими авансами зменшується на суми страхових внесків, сплачені брокером страховику.

Підставою для таких проведень у бухгалтерському обліку страховиків будуть акти виконаних робіт або звіти страхових брокерів про виконані роботи.

Отже, страхувальникам сліпати увагу на такі особливості бухгалтерського обліку цієї операції:

Ø кошти, сплачені брокеру укладення договору страхування, будуть включені до його витрат лише після набрання таким договором чинності;

Ø зобов'язання за страхуванням погашаються після перерахування брокером коштів страховику.

Особливості процесів у страхуванні пов'язані також з операціями, що виникають під час перестрахування страховиком ризику виконання всіх чи частини своїх зобов'язань в іншого страховика.

Перестрахування передбачає перерозподіл між страховиком і перестраховиком страхових зобов'язань та грошових коштів. Це обумовлює необхідність ведення аналітичного обліку страхових платежів і часток страхових кодувань за договорами перестрахування, часток перестраховика у страхових резервах.

Для відображення у бухгалтерському обліку страховика розрахунків за договорами страхування (перестрахування) щодо повернення страхувальникам (перестрахувальникам) визначених договором страхування сум страхових платежів (їх часток) Інструкція про застосування План рахунків бухгалтерського обліку передбачає використання лише рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", який за призначенням не повинен мати кредитове сальдо. Вона нараховує, що за визначених договором страхування (перестрахування) умов страховику необхідно відобразити в обліку свою захованість перед страхувальниками.

Галузеві особливості страхування впливають не тільки на методологію бухгалтерського обліку а й на порядок формування показників фінансової звітності урахуванні.

Специфічний характер діяльності страховика, що передбачає залучення шляхом страхування коштів фізичних юридичних осіб, обумовлює необхідність державного фінансового контролю за страховою діяльністю. Контроль держави щодо перевірки умов платоспроможності страховика, наявності страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат відшкодувань, виконання умов їх розміщення забезпечується, зокрема, шляхом аналізу фінансової звітності страховика. Це передбачає певні вимоги до форми представлення у ній активів, капіталу, зобов'язань страховика та показників страхової діяльності.

Діюча система обліку та звітності страховика, пристосована до вимог чинного законодавства, не враховує повною мірою особливостей сучасного розвитку цього виду підприємницької діяльності, а тому не забезпечує виконання завдань, покладених на неї, не сприяє ефективному державному нагляду за страховою діяльністю.

⇐ Предыдущая 42 43 44 45 464748 49 50 51 Следующая ⇒