Економічний та фінансовий аналіз діяльності страхових операцій
Економічний аналіз діяльності страхових компаній - оцінювання платоспроможності, встановлення резервів зростання реалізації страхових послуг, забезпечення фінансово! стійкості страховиків і прийняття на цій основі ефективних менеджерських рішень. Враховуючи важливе значення економічного аналізу для забезпечення науково обґрунтованого управління страховою справою, дослідження проблеми щодо особливостей його здійснення і напрямів удосконалення є дуже важливим. Організація аналітичного процесу має бути такою, яка б забезпечувала оптимальні пошук, збирання й оброблення інформації, мінімальну кількість операцій і документації, максимальну ефективність праці виконавців. Виокремлюють три види економічного аналізу: Ø попередній; Ø оперативний; Ø наступний. Хоча всі види аналізу мають один предмет і використовують аналогічні методи, вони все-таки відрізняються, оскільки досліджують різноманітну страхову інформацію і є базою для прийняття менеджерських рішень не одного рівня. Попередній аналіз страхових операцій використовується страховиками передусім у плануванні традиційних і у підготовці введення нових видів страхування або під час зміни діючих умов. Попередній аналіз спрямовано на вивчення інформації за певний період часу (найчастіше за тарифний період) з метою з'ясування взаємозв'язків показників і тенденцій динаміки страхових операцій. За допомогою такого аналізу можуть розраховуватися декілька варіантів вирішення практичних або стратегічних завдань страхової компанії для вибору оптимальних. Оперативний аналіз здійснюється одразу після проведення страхових операцій і спирається на дані оперативного обліку. Як правило, такий аналіз шукає метод вирішення певного конкурентного завдання і застосовує систему показників, що не повинна докорінно відрізнятися від показників наступного аналізу. Адже й ті, й інші використовуються в управлінні страховими операціями для досягнення єдиних кінцевих результатів страховика.
Наступний аналіз страхової діяльності робиться за місяць, квартал, рік і тарифний період. До переваг такого аналізу слід зарахувати його системність, комплексність і достовірність інформації (вона береться з бухгалтерської та статистичної звітності), а до недоліків — його неоперативність. Однак наступний аналіз страхових операцій відіграє важливу роль під час дослідження результатів розвитку видів і галузей страхування, оцінки обґрунтованості діючих тарифних ставок тощо. Висновки з наступного аналізу мають суттєве значення для управління страховою діяльністю. Показники, які використовуються для аналізу страхових операцій, поділяються на три групи: Ø абсолютні; Ø відносні; Ø середні. Абсолютні показники містяться у бухгалтерській або статистичній звітності. До них належать страхові платежі, страхові відшкодування та страхові суми, кількість укладених договорів, кількість застрахованих об'єктів. Відносні показники — це результат розроблення звітності (відношення одних абсолютних показників до інших у відсотках або коефіцієнтах): рівень виплат; норма виплат; збитковість страхової суми; охоплення страхового поля. Середні показники відображають найтиповіші процеси, які відбуваються у страхуванні. До них, зокрема, належать: середній платіж і середня страхова сума на один договір, середня виплата на один договір, середнє навантаження на одного страхового агента. Оцінка функціонування страхової компанії включає оцінку компанії як об'єкта господарювання та здійснення нею страхової діяльності. У проведенні аналізу зацікавлені як страхувальники, так і потенційні інвестори. У випадку оцінки страхової компанії зі сторони страхувальника її надійність зводиться до ризику виконання взятих на себе зобов'язань. У разі оцінки страхової компанії зі сторони потенційного інвестора її надійність аналізується з позицій інвестиційного ризику. В обох випадках настання ризикового випадку — це нездатність страхової компанії виконати взяті зобов'язання.
Оцінка ризиків функціонування страховика базується на фінансовому аналізі компанії. Фінансовий аналіз — спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності й оперативних даних. Є чотири головні методи фінансового аналізу: 1. горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з відповідним показником за попередній період; 2. вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат; 3. трендовий аналіз — порівнювання кожної позиції звітності з відповідними показниками за кілька попередніх періодів і визначення основної тенденції динаміки показників; 4. аналіз коефіцієнтів — розрахунок відносних показників Аналіз ризику страхової діяльності базується на основі звітності страхової компанії, що включає таку інформаційну базу: Ø Баланс (форма 1); Ø Звіт про фінансові результати (форма 2); Ø Звіт про рух грошових коштів (форма 3); Ø Звіт про власний капітал (форма 4); Ø Звіт про доходи та витрати страховика; Ø показники діяльності зі страхування життя; Ø показники діяльності з видів добровільного страхування, іншого, ніж страхування життя; Ø показники діяльності з видів обов'язкового страхування; Ø показники діяльності з державного обов'язкового страхування. Слід виокремити основні абсолютні показники, що використовуються під час оцінки страхової компанії як об'єкта господарювання. 1. Показник "Статутний капітал" визначає розмір сплаченого статутного фонду та характеризує виконання страховою компанією вимог законодавства України.
У Законі України "Про страхування" встановлено вимоги до статутного капіталу страховика. Мінімальний розмір статутного фонду страхової компанії, яка займається видами страхування, іншими, ніж страхування життя, встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страхової компанії, що займається страхуванням життя, — 1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України (через 5 років після вступу України до СОТ — 10 млн євро). 2. Показник "Власний капітал " характеризує суму капіталу, вільного від зобов'язань компанії, котра є додатковою гарантією зобов'язань у разі відхилень їх від розміру розрахункових величин. До складу власного капіталу входять статутний та додатковий капітал, нерозподілений прибуток, резервний фонд та інший капітал за винятком неоплаченого та вилученого. Значне перевищення власного капіталу над статутним фондом свідчить про прибуткову діяльність страховика і можливість його виплат акціонерам дивідендів, а також проведення реінвестування капіталу. 3. Показник "Основні засоби"характеризує розмір залишкової вартості (різниця між первісною вартістю основних фондів і сумою на дату балансу) власних та одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів, які віднесені до складу основних засобів страхової компанії. 4. Показник "Довгострокові фінансові інвестиції"характеризує розмір фінансових інвестицій на період більше ніж один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент, і фінансові інвестиції, котрі на основі відповідного стандарту розраховуються за методом участі у капіталі. Динаміка цього показника свідчить про використання страховою компанією вільних коштів для отримання довгострокового інвестиційного доходу. 5. Показник "Поточні фінансові інвестиції"характеризує розмір фінансових інвестицій на строк не більше ніж один рік, що можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом коштів). Збільшення цього показника свідчить про зростання фінансового потенціалу страхової компанії та покращання ефективності її діяльності. Для страхової компанії, яка має надійну фінансову базу, характерне перевищення показника довгострокових фінансових інвестицій над поточними фінансовими інвестиціями.
6. Показник "Кошти та їх еквіваленти"характеризує розмір коштів у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів. 7. Показник "Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги"включає суми заборгованості інших суб'єктів господарювання перед страховою компанією за послуги, надані компанії під час здійснення господарської діяльності. Збільшення цього показника свідчить про погану організацію позовної роботи страхової компанії та зростання заборгованості за регресними позовами щодо відшкодування збитків. 8. Показник "Страхові платежі (премії, внески)"характеризує розмір коштів, одержаних страховою компанією за договорами страхування та перестрахування. ТОП-10 страхових компаній за розміром страхових премій в Україні в 2005—2009 роках наведено у таблиці 10.4. Таблиця 10.4.
Читайте также: III. Мотивація навчальної діяльності Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|