Структура та основи розрахунку страхових тарифів

Страховий тариф (СТ) – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страховий тариф при добровільній формі страхування обчислюється самостійно. Конкретний розмір СТ визначається в договорі страхування за згодою сторін. Законодавчими актами України щодо обов¢язкового страхування встановлюються максимальні розміри СТ та мінімальні розміри страхових сум. Факт укладення договору страхування засвідчує страхове свідоцтво (поліс, сертифікат).

Страховий платіж визначається за формулою:

Страховий платіж = Страхова сума х Страховий тариф

Розрізняють нетто-тариф та брутто-тариф і відповідно нетто-премію та брутто-премію. Нетто-премія служить основою для створення страховиком страхового фонду для виплат. Брутто-премія складається з нетто-премії і навантаження. Навантаження - це, частка страхового платежу, яка повинна забезпечити страховику витрати на ведення справи і прибуток. В практиці страхування навантаження складає 10-30% брутто-премії. Брутто-премія відповідно розраховується за формулою:

Брутто-премія = Нетто-премія / (1 – Частка навантаження)

Відповідно Нетто-премія розраховується за формулою:

Нетто-премія = Страхова сума х Страховий нетто-тариф(нетто-ставка).

Нетто – ставка =

Нетто-премія і навантаження складають собівартість страхової послуги.

Тарифи як правило диференціюються в залежності від ступеню ризику. Чим більш ризикованим є вид страхування, тим більшою є нетто-тариф.

Тарифи при проведенні страхових операцій обчислюються або на базі вивчення статистичних даних за частотою настання і величіні збитків в минулих періодах, або, за відсутності такої інформації, за допомогою експертних оцінок.

В першому випадку йдеться про стандартизовані види страхування (страхування від нещасних випадків, страхування життя, автотранспортне страхування), в другому випадку йдеться про специфічні види страхування (страхування ядерних реакторів, специфічні види страхування громадян: голоси співаків, ноги футболістів тощо).

Страхові тарифи в індивідуальній моделі ризику. Наведені формули у явному вигляді виражають класичний підхід розрахунку нетто-тарифу для страхового ризику за наявності мінімальної інформації про можливі майбутні страхові виплати. Якщо відомі додаткові статистичні дані про процес настання страхової події, можливе застосування більш точних методів обчислення страхових тарифів.

Для розв'язання відповідних задач вводять різні статистичні моделі страхових ризиків і розглядають відповідні моделі розподілу сумарного розміру страхового відшкодування. Найпростішою з них є модель індивідуальних ризиків, яка щодо договорів загального страхування передбачає таке:

• кількість п незалежних між собою договорів страхування фіксована та наперед визначена;

• для кожного договору страхування відомі статистичні властивості пов'язаного з ним можливого відшкодування Хк, де k —порядковий номер договору.

Зауважимо, що далеко не за кожним договором виплачується страхове відшкодування, тому деякі випадкові величини Хк (страхових відшкодувань за k-м договором) можуть дорівнювати нулю.

Загальний розмір страхового відшкодування за страховою подією, тобто розмір зобов'язань страховика, визначає сума незалежних між собою випадкових величин:

Sn = X₁ + X₂+ …+Xn

Страхові тарифи в колективній моделі ризику. Складнішу модель розподілу сумарного розміру страхового відшкодування за визначеним ризиком виражає колективна модель ризику, яка розглядає не окремі договори страхування, а весь портфель договорів за даним страховим ризиком і передбачає таке:

• кількість v вимог про страхове відшкодування за даним ризиком на фіксованому проміжку часу є випадкова величина (як правило, з пуассонівським розподілом);

• значення послідовних страхових відшкодувань Y_1, Y_2,...., У_v за портфелем страхового ризику за цей проміжок часу утворюють послідовність випадкових величин, що однаково розподілені;

• випадкові величини v, Y_1, Y_2,...., У_vнезалежні в сукупності.

Колективна модель враховує можливість неодноразового настання страхової події за одним договором страхування (що дуже важливо в договорах загального страхування), не обмежена умовою визначеності кількості майбутніх договорів страхування та розглядає завжди додатні значення відшкодувань У k, k = 1, 2,..., V (на відміну від індивідуальної моделі, де значення відшкодувань Xk могли бути нульовими). Сумарний розмір S страхових відшкодувань за страховим ризиком у колективній моделі визначає випадкова сума незалежних між собою випадкових величин

S = Y_t+Y₂+...+Y_v.

Тема 4