Співстрахування й механізм його застосування.

Один і той самий об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування за згодою страхувальника, кількома страховиками. Кожний страховик має свою частку у страховій сумі, що позначено у спільному чи окремому полісі.

За угодою один із співстрахувальників може представляти інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки. Співстрахування, як правило, проводиться за допомогою пулів. Пул представляє собою тимчасову форму об’єднання самостійних компаній для вирішення спеціальних задач і створюється на основі добровільної згоди між учасниками, які беруть на себе сумісні зобов’язання за предметом страхової угоди.

Страхові пули представлені у всіх країнах з розвинутою системою страхування. Їх створення переслідує цілі:

подолання недостатньої фінансової ємності окремих страховиків;

забезпечення фінансової стійкості страхових операцій;

гарантії страхових виплат клієнтам;

можливість прийняття на страхування великих ризиків, одноосібне страхування яких не під силу найбільшим страховим компаніям.

За допомогою страхових пулів страхуються авіаційні ризики, ризики забруднення оточуючого середовища, ризики атомної енергетики тощо.

Співстрахувальні ознаки мають місце не лише при прямому страхуванні, а і при здійсненні перестрахувальних операцій (так звані перестрахувальні пули). В перестрахувальних пулах учасники займаються самостійно первинним страхуванням, а надлишок збитків передають на страхування в пул. Принципи на яких створюються пули визначають такі умови:

• форму об'єднання (обов'язкову чи добровільну, з укладанням юридичної особи чи без отримання відповідного статусу) Наприклад, В Україні страховики які займатимуться страхуванням відповідальності операторів ядерних установок зобов’язані створити ядерний пул, який повинен бути юридичною особою і утримуватися на кошти страховиків;

• форму прийняття чи розподілу відповідальності за страховим ри­зиком: співстрахування чи перестрахування;

• вид відповідальності учасників пулуперед страхувальниками:

часткова, солідарна або субсидіарна;

• порядок об'єднання страховиків у страховий пул: вільний, обме­жений, з урахуванням відповідних спеціальних критеріїв;

• форму взаємовідносин між учасниками пулу та страхувальника­ми, що стосується укладання договору страхування: будь-яким учас­ником пулу, тільки учасником-андерайтером чи лідером пулу;

• установлення ліміту відповідальності пулу;

• проведення спільної політики з перестрахування відповідальності, що перевищує місткість пулу;

• здійснення спільної політики інвестування страхових резервів;

• проведення страхування на підставі загальних правил та тарифів.

Деякі із зазначених умов включаються в угоду про страховий пул як безперечні принципи його організації. До таких безперечних прин­ципів належать, наприклад, умови про проведення страхування за єди­ними правилами та тарифами, умови здійснення єдиної політики з пе­рестрахування відповідальності, що перевищує місткість пулу, ліміт його відповідальності.

Створення страхових і перестрахувальних пулів в Україні триватиме і далі чому сприяє низька капіталізація страхових компаній.

Тема 9