Доходи страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.

Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що на відміну від сфери виробництва, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, які пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Двоїстий характер фінансової діяльності страховика полягає у об’єднанні страхової та інвестиційної діяльності.

Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

1. Доходи від страхової діяльності (страхові премії зі страхування та перестрахування).

2. Доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів).

3. Інші доходи, тобто ті які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але з’являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності (наприклад, надання власних основних засобів в оренду).

Основним доходом від страхової діяльності є страхові премії за договором ми страхування та перестрахування. Страхова премія визначається залежно від суми, на яку укладається договір страхування (страхової суми і страхового тарифу). Ціна страхової послуги (страхова премія) обчислюється за формулою:

Страхова премія = Страхова сума x Страховий тариф

Страхова сума за добровільного страхування визначається за згодою сторін. У обов’язкових видах страхування страхова сума встановлюється, як правило, відповідними законодавчими або нормативними актами.

Страховий тариф – це друга складова страхової премії. Це ставка страхової премії з одиниці страхової суми або з вартості об’єкта страхування за визначений період страхування.

Окрім доходів від страхування страхова компанія може одержати:

· Винагороди (комісійні) від передачі ризиків на перестрахування.

· Частку від страхових сум і страхових відшкодувань, сплачену перестраховиками.

· Повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів.

· Повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій,які розраховуються, як різниця між зарезервованою сумою і сумою, фактично сплаченою страхувальникові.

До другої групи доходів відносять доходи від інвестиційної діяльності (доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних власних коштів і тимчасово вільних коштів страхових резервів). Ці доходи є похідними від первинних доходів страховика. Збираючи страхові премії, нагромаджуючи доходи від страхової діяльності, страховик має змогу протягом певного періоду розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестувати їх у різноманітні сфери. У країнах з розвинутим страховим ринком страховики виступають одним із найзначніших інвесторів.

Згідно діючого законодавства страховики України можуть інвестувати кошти страхових резервів в акції, облігації, депозити банків, інвестиції в економіку України за переліком, який визначається урядом, банківські метали, нерухомість, компанії, які здійснюють страхування життя можуть кредитувати своїх страхувальників або будівництво житла для фізичних осіб.

До третьої групи доходів страховика належать інші доходи. Ці доходи не мають відношення до страхування. До них треба віднести: оперативний та фінансовий лізинг (доходи від здавання майна в оренду), доходи щодо перерахунку іноземної валюти порівняно із її балансовою вартістю на кінець звітного періоду: доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, доходи від надання консультаційних послуг, штрафів, пені та інші доходи.