Инкишаф тяснифатларынын ресурслары (1998-2000 ъи илляр)
(милйон долларла)
| Тяшкилатларын адлары
| 1998
| 1999
| 2000
| | Малиййя-Кредит институтлары
| 45760
| 57928
| 42417
| | Африка Инкишаф Банкы
| 1880
| 1742
| 1237
| | Асийа Инкишаф Банкы
| 9648
| 6208
| 5159
| | Кариб Инкишаф Банкы
| 54
| 122
| 137
| | Авропа Йенидянгурма вя Инкишаф Банкы
| 2625
| 2658
| 2784
| | Интер-Америка Инкишаф Банкы
| 6224
| 10403
| 9767
| | Дцнйа Банкы групу
| 24899
| 36352
| 22899
| | Бейнялхалг Йенидянгурма вя Инкишаф Банкы
| 15098
| 24687
| 13789
| | Бейнялхалг Инкишаф Ассосиасийасы
| 5345
| 7320
| 5691
| | Бейнялхалг Малиййя Корпорасийасы
| 4456
| 4340
| 3419
| | БМТ-нин идаряедиъи аэентляри
| 3453
| 4290
| 4198
| | БМТ-нин инкишаф програмы
| 1529
| 1764
| 1632
| | БМТ-нин ящали фонду
| 322
| 326
| 246
| | БМТ-нин ушаг фонду
| 512
| 962
| 891
| | Цмумдцнйа Ярзаг Програмы
| 1081
| 1238
| 1430
| | Ъями:
| 49213
| 62218
| 4615
|
Ъядвял- 2 (а): Бейнялхалг боръун ясас эюстяриъиляри
(мирд доллар)
|
| 1980
| 1985
| 1990
| 1995
| | Хариъи
| боръун
| щяъми
|
|
| | Инкишаф Етмякдя Олан Юлкяляр
| 567,2
| 924,8
| 1213,3
| 1732,2
| | кечид Игтисадиййатлы Юлкяляр
| -----
| 91,0
| 202,6
| 271,8
| | Боръун ЦДМ-на
| олан
| нисбяти
|
|
| | ИЕОЮ
| 26,4
| 40,2
| 39,2
| 34,4
| | КИЮ
| -----
| 20,2
| 27,2
| 34,9
| | Боръун Ихраъа
| олан
| нисбяти
|
|
| | ИЕОЮ
| 119,5
| 176,8
| 185,8
| 168,1
| | КИЮ
| -----
| 74,9
| 104,0
| 100,4
| | Боръ цзря хидмятлярин
| ихраъа
| нисбяти
|
|
| | ИЕОЮ
| 18,6
| 23,0
| 20,7
| 20,7
| | КИЮ
| -----
| 12,6
| 18,7
| 10,0
|
Ъядвял-2(б): 1990-99 ъу иллярдя регионлар цзря кредитляр (млрд доллар)
| ИЕОЮ вя Кечид игтисадиййатлы юлкяляр
| 1997
| 1998
| 1999
| | Шярги вя ъянуби Асийа
|
|
|
| | А) Цмуми шяхси кредитляр
| -1,4
| -42,6
| -27,1
| | Б) Цмуми рясми кредитляр
| 21,6
| 27,7
| -0,9
| | Ъями:
| 20,2
| -14,9
| -28,0
| | Латын Америкасы вя Кариб щювзяси
|
|
|
| | А) Цмуми шяхси кредитляр
| -3,6
| 6,1
| 3,6
| | Б) Цмуми рясми кредитляр
| 85,5
| 70,0
| 5,4
| | Ъями:
| 81,9
| 76,1
| 57,7
| | Африка
|
|
|
| | А) Цмуми шяхси кредитляр
| 16,7
| 11,5
| 14,8
| | Б) Цмуми рясми кредитляр
| -1,4
| 2,5
| 1,6
| | Ъями:
| 15,4
| 14,1
| 16,4
| | Орта вя Шярги Авропа
|
|
|
| | А) Цмуми шяхси кредитляр
| 24,0
| 22,0
| 27,0
| | Б) Цмуми рясми кредитляр
| -0,7
| -0,5
| -1,8
| | Ъями:
| 23,2
| 21,4
| 25,3
| | Кечид Игтисадиййатлы юлкяляр
|
|
|
| | А) Цмуми шяхси кредитляр
| 22,8
| 14,2
| 11,6
| | Б) Цмуми рясми кредитляр
| 7,6
| 9,0
| 0,6
| | Ъями:
| 30,4
| 23,2
| 12,1
| | Цмуми ъями:
| 171,1
| 119,8
| 83,5
| | Шяхси кредитляр
| 147,6
| 75,1
| 80,5
| | Рясми кредитляр
| 23,5
| 44,7
| 3,0
|
Мянбя: ИМФ. World Economic Outlook Database, 2000
Ъядвял-3 (а) БВФ-нун кредитляри
| Дювлятляр
| млрд СДР
| %-ля
| | 1947 - 1961
| 6,2
| 5,1
| | 1962 - 1976
| 35,0
| 28,6
| | 1977 - 1991
| 81,0
| 66,3
| | Ъями:
| 122,2
| 100,0
|
Ъядвял-3 (б): БВФ-ду гаршысында борълар (%-ля)
| Юлкяляр
| 1947 - 1976
| 1997 - 1991
| | ИЕЮ
| 60,6
| 7,9
| | ИЕОЮ
| 39,4
| 92,1
|
Ъядвял-3 (с): БВФ-ду гаршысында борълар (%-ля)
| Реэионлар
| Боръларын сайы
| Боръун щяъми
| | Африка
| 41
| 10 505
| | Асийа
| 11
| 8 054
| | Авропа
| 22
| 14 523
| | Йахын Шярг
| 3
| 622
| | Гярб Йарымкцряси
| 20
| 25 136
| | Ъями:
| 97
| 58 840
|
Ъядвял-4 (а): 1996-ъы иля БВФ-нун ян ири квоталы цзв юлкяляри.
| Юлкяляр
| Квоталарынщяъми (млн СДР)
| Цмуми мябляья %-ля
| | Бцтцн юлкяляр
| 145318,8
| 100,0
| | Инкишаф Етмиш Юлкяляр
| 88425,2
| 60,9
| | АБШ
| 26526,8
| 18,3
| | Йапонийа
| 8241,5
| 5,7
| | АФР
| 8241,5
| 5,7
| | Франса
| 7414,6
| 5,1
| | Бюйцк Британийа
| 7414,6
| 5,1
| | Сяудиййя Ярябистаны
| 5130,6
| 3,5
| | Италийа
| 4590,7
| 3,2
| | Канада
| 4320,3
| 3,0
| | Русийа Федерасийасы
| 4313,1
| 3,0
| | Чин
| 3385,2
| 2,3
|
Гейд: Квоталарын щяъминя 5 илдян бир йенидян бахылмалыдыр.
Ъядвял-4 (б): БВФ-да 15 кечмиш ССР-и республикасынын квотасы.
| ЮЛКЯЛЯР
| Квоталарын 9-ъу йенидян
| бахылмасына ясасян
| |
| млн. СДР-ля
| %-ля
| | Азярбайъан
| 117,0
| 0,08
| | Белорус
| 280,4
| 0,20
| | Ермянистан
| 67,5
| 0,05
| | Эцръцстан
| 111,0
| 0,08
| | Газахыстан
| 247,5
| 0,17
| | Гырьызыстан
| 64,5
| 0,04
| | Латвийа
| 91,5
| 0,06
| | Литва
| 103,5
| 0,07
| | Молдова
| 90,0
| 0,06
| | Русийа
| 4313,1
| 3,0
| | Таъикистан
| 60,0
| 0,04
| | Тцркмянистан
| 48,0
| 0,03
| | Украйна
| 997,3
| 0,69
| | Юзбякистан
| 199,5
| 0,14
| | Естонийа
| 46,5
| 0,03
| | Ъями:
| 6837,5
| 4,76
| Гейд: Мялуматлар 1996 ъы ил цзря верилмишдир Квоталара йенидян бахылмасы бу ил
003 ъц илдя олаъагдыр.
Ядвял-6 (а): Азярбайъан республикасынын рясми валйута ещтийатлары (млн долларла)
|
| Илляр
| цзря
| вязиййяти
| Дюврляр цзря
| дяйишмя
| |
|
|
|
| 1998
| 1999
| | Бейнялхалг ещтийатлар
| 467,5
| 448,7
| 675,8
| -18,8
| 227,1
| | Бейнялхалг ющдяликляр
| 267,1
| 323,1
| 407,3
| 56,0
| 84,2
| | Тямиз ещтийатлар
| 200,4
| 125,6
| 268,5
| -74,8
| 142,9
|
Ъядвял-7: 1994-2000- ъи илляр ярзиндя Азярбайъан Rеспубликасынын хариъи боръ эюстяриъиляринин динамикасы.
| Илляр
| Цмуми хариъи боръун щяъми (млн.$)
| Õàðèúè áîðúóí адамбашына дцшян эюстяриъиляри
| Хариъи боръун ЦДМ-на олан нисбяти (%)
| Хариъи боръун ихраъа нисбятиндя пайы
| | 1994
| 59,4
| 8,0
| 4,5
| 8,5
| | 1995
| 71,6
| 9,5
| 4,4
| 11,0
| | 1996
| 352,0
| 46,0
| 14,6
| 55,2
| | 1997
| 416,0
| 53,9
| 13,1
| 65,9
| | 1998
| 549,7
| 70,5
| 13,9
| 70,4
| | 1999
| 693,4
| 91,2
| 16,9
| 114,4
| | 2000
| 998,3
| 125,0
| 23,1
| 107,5
| | 1994-2000-ъи иллярдя артым
| 16,8 Дяфя
| 15,6 Дяфя
| 5,1 Дяфя
| 13,1 Дяфя
|
Ъядвял-6 (б): 1994-1998-ъи илдя Бейнялхалг Малиййя кредит тяшкилатларынын Азярбайъана вердикляри кредитляр.
| Адлары
| Боръун мябляьи (млн. доллар)
| | Б.В.Ф
| 368,1
| | Дцнйа Банкы
| 204,4
| | Ексимбанк (Тцркийя)
| 101,6
| | Авропа Йенидянгурма вя Инкишаф Банкы
| 81,4
| | Ексимбанк (Йапонийа)
| 46,2
| | ДИЭЯРЛЯРИ
| 45,4
|
Ъядвял-8: 1998-ъи илдя кечид игтисадиййатлы юлкялярин хариъи боръунун мцгаисяли эюстяриъиляри.
| Юлкяляр
| Хариъи
| боръ-
| Цмуми
| Адамбашына эюря
| |
| млн.доллар(АБШ)
| ЦДМ-ла эюря %-ля
| ямтяя вя хидмятляр ихраъына %-ля
| (млн.долларла)
| | Азярбайъан
| 693,4
| 16,9
| 66,2
| 91
| | Белорус
| 1119,7
| 4,3
| 14,0
| 110
| | Ермянистан
| 799,7
| 40,8
| 168,8
| 222
| | Эцръцстан
| 1674,4
| 46,9
| 183,3
| 310
| | Газахыстан
| 5713,7
| 26,4
| 83,7
| 340
| | Гырьызыстан
| 1147,7
| 73,5
| 198,0
| 250
| | Молдова
| 1034,7
| 62,5
| 114,6
| 241
| | Русийа
| 183601,0
| 69,0
| 207,1
| 1248
| | Таъикистан
| 1069,5
| 60,1
| 177,1
| 175
| | Тцркмянистан
| 2266,4
| 82,7
| 306,0
| 540
| | Юзбякистан
| 3162,0
| 18,1
| 97,7
| 135
| | Украйна
| 12718,3
| 30,6
| 71,7
| 251
| | Естонийа
| 781,7
| 15,3
| 18,2
| 521
| | Латвийа
| 755,9
| 12,3
| 22,7
| 302
| | Литва
| 1949,7
| 18,6
| 37,5
| 527
|
Мяркязи Авропа Юлкяляри
| Болгарыстан
| 9906,8
| 82,7
| 157,6
| 1194
| | Маъарыстан
| 28580,0
| 63,3
| 106,7
| 2802
| | Полша
| 47708,0
| 30,6
| 102,5
| 1233
| | Румынийа
| 9513,3
| 23,2
| 96,7
| 412
| | Словакийа
| 9892,6
| 49,0
| 73,6
| 1832
| | Чехийа
| 25300,5
| 45,5
| 71,6
| 2456
|
Ъядвял-9: Фаиз дяряъясинин щяъминимцяййян едян ясас факторлар.
| Борчалан юлкядя валйута малиййя, игтисади вя сийаси вязиййят.
|
| Борчаланын (кредитор) статусу, коммерсийа ад-саны вя малиййя вязиййяти.
|
| Лайищя рискляринин характери
|
| кредитин тяминат кейфиййяти
|
| кредитин дяйяринин тянзимлянмяси щаггында бейнялхалг разылашмалар
|
| Кредит цзря сыьорта (тяминаты) мювъудлуьу
|
| Фаиз дяряъясинин нювц (цзян, фикся едилмиш, камбиня едилмиш)
|
| Борълу тяряфиндян кредити яввялъядян данышылмыш мцддятлярдя
истифадя едилмяси цзря мющкям ющдяликляринин мювчудлуъьу.
|
| Рягиб тяклифлярин мювчудлуьу.
|
| Коммерсийа мцгавилясиня мцнасибят цзря кредит разылашмасынын баьланмасы аны.
|
| Кредит мцддяти.
|
| Контрактын дяйяри.
|
| Инфлйасийа темпи.
|
| Кредитин валйутасы вя юдянишин валйутасы.
|
| Кредитин коммерсийа ямялиййатлары
иля баьлы олуб олмамасы.
|
| Валййута курсларынын динамикасы.
|
| Дцнйа вя милли боръ капиталы базарынын вязиййяти.
|
|
| | Кредитин мянбяяляри
|
|
| | | | | |
Воспользуйтесь поиском по сайту:
|