Аналітична хімія. Розглянуто та затверджено. Гравіметричний метод аналізу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський державний коледж економіки та харчових технологій

Циклова комісія природничо-наукових дисциплін

Аналітична хімія

Тести

Розділ „Кількісний аналіз. Фізико-хімічні методи аналізу”

спеціальність 5. 0517104 «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів»

 

 

Миколаїв - 2011

Аналітична хімія. Тести. // Кількісний аналіз. Фізико-хімічні методи аналізу: Збірник. – Миколаїв: МДКЕХТ, 2011. ‑ 39с.

 

Укладач: І. С. Боровик, викладач хімії, вища категорія, викладач-методист.

 

Навчальне видання містить тестові завдання, що охоплюють зміст розділів „Кількісний аналіз” (теми „Гравіметричний аналіз”, „Титриметричний аналіз”), „Фізико-хімічні методи аналізу” (теми „Оптичні методи аналізу”, „Хроматографія”, „Електрохімічні методи аналізу”) дисципліни „Аналітична хімія”. Для зручності у користуванні назви тем тестів подано згідно навчальної програми дисципліни.

Рекомендовано студентам спеціальності 5. 0517104 «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів» для підготовки до поточного, модульного та підсумкового контролю знань.

 

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

природничо-наукових дисциплін

Протокол №____від_______2011р.

Голова циклової комісії

_______________І. В. Пінчук

Гравіметричний метод аналізу

1. До методів гравіметричного аналізу належать:

а) метод відгонки, осадження;

б) перманганатометрія, метод нейтралізації;

в) метод осадження, редоксиметрія;

г) метод комплексоноутворення.

1. До видів середньої проби належать:

а) первинна, вторинна, лабораторна;

б) вторинна, аналітична;

в) аналітична, лабораторна;

г) лабораторна, аналітична, первинна.

1. Гравіметрична форма повинна:

а) бути хімічно стійкою, утворювати крупні кристали;

б) мати найменшу розчинність, певну хімічну формулу;

в) утворювати крупні кристали, бути не розчинною;

г) мати певну хімічну формулу, бути хімічно стійкою.

1. Аналітична середня проба зберігається в:

а) колбі;

б) бюксі;

в) кристалізаторі;

г) ексикаторі.

5. До операцій вагового аналізу належать:

а) розрахунок наважки, зважування і розчинення наважки, осадження, фільтрування, висушування або прожарювання та зважування;

б) титрування, розрахунок наважки;

в) осадження, фільтрування, відбір середньої проби;

г) розрахунок наважки, зважування, розчинення наважки, висушування, фільтрування, зважування.

1. Переваги крупних кристалів:

а) не проходять через пори фільтра, забезпечуючи швидке фільтрування;

б) незначна адсорбція домішок з розчину;

в) легко адсорбують домішки;

г) погано відмиваються від домішок.

1. Технохімічні терези дозволяють зважувати:

а) з точністю до 0, 01г;

б) з точністю до 0, 001г;

в) з точністю до 0, 0002г;

г) з точністю до 0, 1г.

1. Спеціальний посуд, який використовують для захисту предметів від поглинання вологи з повітря:

а) ексикатор;

б) муфельна піч;

в) бюкс;

г) тигель.

1. Мета прожарювання:

а) видалення розчинника і летких електролітів;

б) висушити осад;

в) перевірити на повноту осадження;

г) видалення розчинника і летких електролітів, одержання гравіметричної форми.

1. Виберіть схему методу відгонки:

а) зважування, розчинення, осадження, фільтрування, висушування, обчислення результатів;

б) зважування, розчинення наважки, висушування, зважування, обчислення наважки;

в) зважування наважки, спалювання, висушування, зважування, відбір проби;

г) зважування наважки, висушування, зважування, обчислення результатів.

1. Перевагою титриметричного методу є:

а) висока точність визначення;

б) використання реакції одного типу;

в) невелика затрата часу;

г) використання реакцій різних типів.

1. За кількістю взятої речовини аналітичні методи класифікують:

а) макроаналіз, напівмікроаналіз, мікроаналіз;

б) мікроаналіз, напівмікроаналіз;

в) систематичний і вибірковий аналіз;

г) загальний і фазовий аналіз.

1. Завданням кількісного аналізу є визначення:

а) якісного складу речовини;

б) кількісного складу речовини;

в) хімічних властивостей;

г) хімічної формули речовини.

1. Ваговий (гравіметричний), об’ємний (титриметричний) відносяться до:

а) хімічних методів якісного аналізу;

б) фізичних методів;

в) фізико-хімічних методів кількісного аналізу;

г) хімічних методів кількісного аналізу.

1. Леткі сполуки визначають методом (ваговий аналіз):

а) виділення;

б) відгонки;

в) осадження;

г) комлексоутворення.

1. Ваговим методом можна визначити у харчових продуктах:

а) зольність, вологість, сухий залишок;

б) вміст кислот;

в) вміст гігроскопічної та зв’язаної вологи, вміст харчових кислот;

г) вміст хлориду натрію.

1. Сполука, у вигляді якої досліджуваний компонент осаджується з розчину, називається:

а) осаджувана форма;

б) осад;

в) гравіметрична форма;

г) кристалічний і аморфний осади.

1. Виберіть основні вимоги щодо гравіметричної форми:

а) мала розчинність осаду і зручна форма для його відокремлення від маточного розчину;

б) легкість одержування і стійкість до дії різних зовнішніх факторів;

в) велике значення молярної маси речовини еквівалента;

г) сталий хімічний склад і незначна розчинність у воді.

1. Виберіть схему метода осадження:

а) зважування, розчинення, фільтрування, осадження, озоління, висушування, прожарювання, зважування;

б) зважування, осадження, розчинення, фільтрування, прожарювання, висушування;

в) зважування, розчинення, осадження, фільтрування, висушування, озоління, прожарювання, зважування;

г) зважування, розчинення, фільтрування, висушування, прожарювання, озоління, зважування.

1. Частина досліджуваного матеріалу, що відображає його хімічний склад:

а) наважка;

б)проба;

в) представництво проби;

г) досліджувана речовина.

1. Гігроскопічна вологість харчових продуктів визначається при температурі (ваговий аналіз):

а) 105 – 110⁰С;

б) 150⁰С;

в) 200⁰С;

г) 600 – 800⁰С.

1. Як посуд для зважування у ваговому аналізі використовують:

а) піпетки;

б) бюретки;

в) скляні скельця, бюкси;

г) фільтрувальний папір.

1. Для метода осадження використовують реакції:

а) обміну, заміщення розкладу, комплексоутворення;

б) сполучення, обміну, розкладу;

в) окисно-відновні, розкладу, комплексоутворення;

г) заміщення, нейтралізації.

1. До методів кількісного аналізу належать:

а) фізичні, хімічні, фізико-хімічні;

б) фізичні, хімічні;

в) фізико-хімічні;

г) аналітичні.

1. Недоліком методу осадження є:

а) велика затрата часу;

б) швидкість реакції;

в) використання реакцій одного типу;

г) висока точність визначення.

1. Осад певного хімічного складу, що зважують на аналітичних терезах:

а) наважка;

б) осаджувана форма;

в) гравіметрична форма;

г) кристалічний осад.

1. Виберіть основні вимоги щодо осаджуваної форми:

а) мала розчинність осаду і зручна форма для фільтрування, легке перетворення на гравіметричну форму;

б) сталий хімічний склад і нерозчинність у воді;

в) легкість одержування, сталий хімічний склад, стійкість до дії зовнішніх факторів;

г) повне осадження, легкість одержування, сталий хімічний склад, легке очищення.

1. Гравіметричний аналіз виконують:

а) методом окремих наважок і піпеткування;

б) прямим і зворотним титруванням;

в) зважуванням наважки і продукту реакції;

г) вимірюванням об’єму осаджувача.

1. Проба, яку відбирають від лабораторної проби для проведення аналітичного визначення:

а) проба;

б) генеральна проба;

в) лабораторна проба;

г) аналітична проба.

1. Відхилення результату вимірювання від справжнього значення вимірюваної величини:

а) систематична погрішність;

б) погрішність вимірювання (абсолютна та відносна);

в) випадкова погрішність;

г) правильність аналізу.

1. Помилки в кількісному аналізі бувають:

а) абсолютні, відносні, несистематичні;

б) відносні, систематичні, несистематичні;

в) систематичні, випадкові, абсолютні, відносні;

г)несистематичні, випадкові, абсолютні.

1. Кількісний аналіз буває:

а) загальний і фазовий;

б) якісний і кількісний;

в) хімічний, фізичний, фізико-хімічний;

в) мокрий і сухий.

1. Осаджена форма повинна:

а) утворювати крупні кристали, бути хімічно стійкою;

б) мати певну хімічну формулу, бути нерозчинною;

в) бути практично нерозчинною, крупні кристали, легко перетворюються в гравіметричну форму;

г) бути хімічно стійкою, мати певну хімічну формулу.

1. Гравіметрична форма це:

а) хімічний склад прожареного осаду;

б) хімічний склад осаджуваних компонентів;

в) наважка досліджуваної речовини;

г) частина виділена при прожарюванні.

1. Гравіметричний метод аналізу базується на вимірюванні:

а) кількості реагенту, витраченого на реакцію з досліджуваною речовиною;

б) кількість продукту реакції;

в) інтенсивності світлопоглинання утвореного розчину;

г) електропровідності розчину.

1. Різниця між експериментально отриманим значенням (Х_експ. ) та істинним вмістом компоненту (Х_іст. ):

а) систематична погрішність;

б) абсолютна погрішність;

в) відносна погрішність;

г) випадкова погрішність.

37. Кількісне осадження досліджуваного іону у вигляді погано розчинної сполуки певного хімічного складу (утворений осад відфільтровують, промивають, висушують, прожарюють, точно зважують):

а) метод осадження;

б) метод виділення;

в) метод відгонки;

г) метод комплексоутворення.

1. Зважування вихідного матеріалу ® відгонка досліджуваного компоненту ® зважування сухого залишку® знаходження маси видаленого компоненту – це схема методу:

а) осадження;

б) виділення;

в) відгонки;

г) сублімації.

1. Зважують вихідний матеріал, спалюють, прожарюють до постійної маси, зважують золу – це схема методу:

а) виділення;

б) відгонки;

в) осадження;

д) гравіметричного аналізу.

40. Виберіть формулу для обчислення відносної помилки:

а)Δ = ;

б) ω (Н₂О) = ;

в) = ;

г)  (золи) = .

1. Виберіть формулу для обчислення абсолютної помилки:

а)Δ = ;

б) ω (Н₂О) = ;

в) = ;

г)  (золи) = .

12345Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: