Бойове шикування русів.

Увагу слід звернути і на методи ведення бойових дій стародавніми воїнами Русі. Дослідниця Велесової Книги Галина Лозко у поясненнях зазначає, що військо русичів шикували у вигляді птиці: голова в центрі – передові загони (тіло птиці), а з боків загони як крила, що оточували ворогів. [2, 108, 152]. Ось як описується цей вид шикування війська:

І да маємо силу нашу по степах – Матир, Суне нашим вишикувану: а крила обаполи роз'єрщені [*розпростерті] і тіло в середині, а голова Ясуні – на раменах його. (ВК, 7з).

…по-своєму також ішли, Птицею комоньства ставили. І ворога тими крилами накривали, а головою били… (ВК, 20).

У текстах Велесової Книги під Ясуном треба розуміти Перуна, що виступає ударним полком:

Матир Слава б’є крилами о поли. І йдемо до стягів наших, а ті бо стяги Ясуні. (ВК,7е).

Стає зрозумілим, чому допоміжні бокові полки звуться крилами, адже все військо ототожнювалося з бойовою Птицею, що злилася разом зі всім військом. Її дихання відчуває кожен боєць: це дихання одного військового організму, яке діє злагоджено перед ворогом, коли відчуваєш єдність рухів і помислів. На війні або ти єдиний, або ти розбитий. Тому першочергове завдання у бою – розірвати цілісність ворожих рядів. Якщо цього досягнуто, то вже частина перемоги забезпечена, адже втрачається єдність образу, а також єдність із Богами:

Себто зріть навколо, да маєте Птицю тую на чолі вашому. А та веде вас до витяженства над ворогами. Се бо брала іних Сва і там се одержувала [*перемагала]. І тут красується перед нами і влече [*манить] світами [*кольорами] до синяви. (ВК,18а).

Давньоруський шолом. Надбрівні дуги і перенісся мають образ Матир-Сви.

Вислів з Велесової Книги "і побачите Птицю тую на чолі вашому" можна пояснити як те, що Мати Слава очолює все військо, але можна зрозуміти у прямому значенні, що її образ є на чолі, тобто шоломі русів. І дійсно, часто шоломи посеред мають планку на переніссі – це тіло птахи, а надбрівні дуги – позначають крила.

Окрім того, слід звернути увагу на руські щити, які мають криловидну форму. І Матир-Сва Слава часто відображалася з крилами у формі щита [4, 37]. На картині Віктора Васнєцова «Сірин і Алконост» (1896 р.) птахи якраз і відображені сидячими на дереві зі складеними крилами за формою щита і співаючими пісні журби і радості відповідно до свого призначення. Звичайно, що дана картина відображає вечірню і ранкову зорю. Подібні зображення крил птиці, як щитів, ми бачимо і на давніх прикрасах русів. [1]. Сучасний художник Віктор Крижанівський аналогічно намалював у гарячих тонах образ Матері Слави. [8].

Календар.

Образ Птиці також відтворений в календарній системі. Нам відомі опорні точки календаря, які вказують на межі діяльності Зорі. Враховуючи, що доба прирівнюється до року, то вечірнє (тобто осіннє) крило Зорі має межі і відповідні свята: 4 вересня та 4 грудня. Аналогічно вираховуємо ранкове (весняне) крило: 4 березня та 4 червня. Літня середина між крилами якраз і визначить нам свято Перуна – 20 липня. Ще зазначимо, що враховуючи положення Птиці, крила якої мають краплевидну форму, можна уявити розширення щита від початку сходження Сонця до повного його виходу, і навпаки ввечері (восени) – від округлості до сходження нанівець.