Охарактеризуйте Середньовіччя як історичну і культурну добу (хронологічні межі, жанрове розмаїття, найвидатніші представники).

Середньовіччя — період в історії Європи від падіння Римської імперії (5 століття) до епохи Відродження (початок 16 століття). Культура середніх віків характеризується такими основними рисами:

- панівна роль релігії та церкви в суспільстві. Людина розглядається як гріховна істота, яка потребує, насамперед, порятунку душі, очищення перед Богом. Роль мистецтва часто розглядається тільки як спосіб прославити Бога. Церкви ж приписується роль єдиного посередника між людьми та Богом.

- духовне, божественне протиставляється тілесному, «низькому», тлінному. Антична культура не знала цього розколу. Середньовічна ж культура обирає духовне.

- втрачено багато досягнень античності. Проте зародилися та розвинулися національні культури народів Європи, що базувалися на фольклорі.

У феодальному середовищі виникає лицарська культура. Лицарський кодекс відображений у жанрах літератури, які виникають у середні віки. Ці жанри створюють культ Прекрасної Дами, високих почуттів, благородства, військової доблесті. Це лицарські або ж «куртуазні» романи, лірична поезія трубадурів., яка виконувалася співцями народною мовою. Найпопулярніші сюжети — про короля Артура та лицарів «Круглого столу», лицаря Ланселота, Трістана та Ізольду.

Вперше виникає вища освіта – перші європейські университети.

Великим досягненням середньовіччя стала також готична архітектура (собор Паризької Богоматері). Головна особливість готичної архітектури — спрямованість будівлі угору, до небес, легкість, «відірваність» від землі.

В рамках розвитку національних культур були складені безцінні зразки героїчного епосу європейських народів: «Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Слово о полку Ігоревім», «Пісня про мого Сіда».

Видатні представники: у архітектурі та живопису – Мікеланджело Буонаротті, Ієронім Босх, Лоренцо Берніні, Леонардо да Вінчі, Андрій Рубльов та інші. В літературі – Джефрі Чосер, Фома Аквінський (філософ), Джованні Бокаччо, Данте Аліг’єрі та інші.

2. Розкрийте сутність конфлікту між ентузіастами та філістерами в творі Е.Т.А. Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер".

Розповідаючи історію Цахеса, письменник протиставляє два різних людських світи. Перший з них, більш розповсюджений - це світ обивателів, тобто філістерів. Філістерами звуть людей обмежених, з примітивними інтересами.

Яскравим представником такого типу в творі є сам Крихітка Цахес. Це самовдоволена, егоїстична, лицемірна людина, до того ж недоумкувата. Проте в суспільстві Крихітку Цахеса обожнюють – адже в нього є три золоті волосини, подаровані йому феєю. Ці магічні волосини в творі Гофмана уособлюють владу золота. Весь світ філістерів піддається чарам цього золота, всі люди захоплюються Цахесом. Адже в світі філістерів навіть найпростіші людські почуття – симпатія, любов, доброзичливість найчастіше підвладні матеріальному розрахункові. Цахес живе неправедним багатством, безсовісно краде здобутки інших.

Контраст філістерам становлять ентузіасти. Їх представник – студент Балтазар. Це романтик, безкорисливий служитель ідеалам краси та справедливості. Він - людина киплячої енергії та ясного розуму. Балтазар цікавиться «чудовими мріями з якогось далекого світу, повного блаженної радості», «високими істинами світу», відчуває гармонію прекрасної та цілющої природи. Його не засліплюють «золоті волосини» Цахеса-Цинобера, він бачить його потворну сутність. Проте ніхто з філістерів Балтазарові не вірить, його переслідують.

В фіналі, коли всі бачать потвору Цахеса, Балтазар перемагає та за допомогою мага Проспера Альнануса встановлює справедливість. Він одружується з коханою Кандідою, донькою професора Моша Терпіна, яку ладили в наречені Цахесові. Проте деяка іронія звучить у щасливому казковому фіналі. Родина Кандіди – філістери. Недарма маг Альнанус дарує молодим на весілля чарівні горщики, де не пригорає їжа – більшого дива тут не треба. І хто його знає, чи збереже ентузіаст свої поетичне мислення та тверезий глузд у колі, де панує сама практична користь?