 |
3. Види патронів та утримувачів. Елементи штепсельних з'єднань й вимикачів для відкритого та сирого устаткування
|
|
|
|
3. Види патронів та утримувачів. Елементи штепсельних з'єднань й вимикачів для відкритого та сирого устаткування
Для кріплення ламп розжарювання і люмінесцентних використовують різні конструкції патронів. Для ЛР до 300Вт використовують цоколь Е-27 (діаметр 27мм).
Потужність 300Вт й вище – Е-40. Ламп малих потужностей можуть оснащуватися цоколем Е-14. Крім гвинтових цоколів, ЛР випускаються з цоколями В-22 й ЛФ-С51-1.
Штепсельні з'єднання включають такі основні частини: розетку, яка шнуром кріпиться до дерев'яного підрезетніку та штепсельна вилка, яка кріпитися до шнура.
При прихованій проводці розетку кріплять в сталевий або пластмасовою коробці, яка встановлюється у поглибленні стіни. Вимикачі також мають конструкцію для відкритої та прихованої проводки – кріплення як у розеток.
4. Деталі кріплення та матеріали
Анкерні деталі – міцно з'єднуються з будівельними підставами й призначені для закріплення на них обладнання.
Встановлюються залежно від монтажу:
– на вмазке за допомогою армованого складу;
– на закладних розпірних дюбелях;
– на забивання у складі цвяхових дюбелів;
– приклеюванням [1, с. 240, рис. 4. 20].
Технологія вмазкі анкерів:
1. розмітка й пробивка отвору;
2. продувка отвору стисненим повітрям;
3. промивка водою;
4. встановлення анкеру, тимчасове зміцнення;
5. приготування розчину [1, с. 241, табл. 4. 2];
6. заповнення порожнеч між анкером та стінками отвору (для дрібних анкерів спочатку замазують отвір, а потім шляхом вдавлення встановлюють анкерну деталь).
Заставні дюбеля: ДГ – з распорной гайкою; ДК – капронові.
Кріпляться гвинтами, шурупами або болтами. Дюбель вставляється в заздалегідь у підготовлений отвір, помірне вгвинчування шурупа створює розпір, який і утримує дюбель в отворі.
|
|
|
Сталеві цвяхові дюбеля: роз'ємне з'єднання (для металевої підстави – ДГПМ – дюбель – гвинти), нероз'ємне (в бетонних стінах – ДЦП та ДЦПМ – дюбель – цвяхи) [1, с. 242, рис. 4. 21].
5. Інструменти та пристосування
Для розмітки розташування обладнання: рівні, лінійки, рулетки, викрутки та інше.
Лінії наносяться крейдою, вугіллям або олівцем, при великих довжинах їх відбивають розмічальних шнуром.
Для пробивних робіт використовують свердлілки, коронки й шлямбури, електромагнітобур типу СЦ-2, електромолотки, електроперфоратори, тощо.
Для пробивання отворів діаметром більше 40мм використовують порохову ударну колонку УК-2М. Для забивання цвяхових дюбелів, в основному, поршневий будівельно–монтажний пістолет ударної дії типу ПЦ-52.
Для монтажу електропроводок – різний інструмент (викрутки, молотки, плоскогубці).
6. Вимоги до електромереж залежно від категорії приміщень
Освітлювальна мережа – сукупність проводів й кабелів, до яких відносяться: кріплення, захисни конструкції, труби, ізолятори.
Внутрішні проводки – проводки, що прокладаються в середині будівлі та споруд, непідвладні атмосферним впливам (рис. 32).
Рисунок 32 – Внутрішня проводка
Зовнішні проводки прокладаються по зовнішнім стінам споруд або між ними під навісами.
За методом виконання:
Відкриті – прокладаються по поверхні стін, ферм та по іншим конструкціям;
Приховані – прокладаються в конструктивні елементи будівель (стінах, підлогах, землі).
Пристрій освітлювальних установок виконується відповідно до вимог ПУЕ та СНіПа.
Залежно від категорії приміщень застосовуються різні марки дротів та кабелів, різні засоби кріплення [1, стр. 244, рис. 4. 22]:
|
|
|
1. скобою з вусами;
2. смужкою з пряжкою;
3. скобою з шурупом та спіраллю.
7. Тросові проводки плоскими дротами
ППВ, АППВ, АНП, ТПРФ, кабеля СРГ, АСГГ, ВГГ
1. А – алюмінієвий (відсутність А, на початку – провід мідний);
2. П – провід;
3. материал изоляции:
Р – гума;
В – ПВХ;
П – поліетилен.
В позначенні дротів та шнурів є букви, позначають інші елементи конструктивного виконання:
О – обплетення;
Т – для прокладання в трубах;
Ф – металева фальцьована оболонка;
Г – гнучкий.
Маркування оболонки кабелів:
С – свинцева;
А – алюмінієва;
Н – негорюча гума;
В – ПВХ.
Захисне покриття:
Б – броньоване сталевими стрічками;
А – асфальтоване;
П – броньоване плоскими дротами;
Г – голий, відсутність зовнішнього покриву.
У промислових будівлях, для зручності прокладення кабелів (не оминаючи балки, колони), використовують тросову проводку. В якості троса використовують сталевий канатик діаметром 4÷ 6, 5мм або катанку діаметром 6÷ 8мм, з кріпленням до основи, в проміжних точках через 1, 5÷ 2м по всій довжині траси, за винятком кутів повороту. Провід з напругою 36В встановлюється на висоті не менш двох метрів, з напругою 127В й вище – 2, 5 метра.
На рисунку 33 зображено термостійкий провід й зазначені його технічні характеристики.
Технічні показники:
– матеріал провідника Ni або Cu/Ni;
– температура тривалої експлуатації: до 300º С;
– максимальна температура: до 350º С;
– діаметр провідника: 0, 22÷ 16мм.
Рисунок 33 – Термостійкий провід
|
|
|
