 |
8. Струмові навантаження на дроти
|
|
|
|
8. Струмові навантаження на дроти
Розрахункове навантаження живильної освітлювальної мережі визначають множенням встановленої потужності ламп на коефіцієнт попиту.
За відсутності даних обстежень Кс застосовуємо:
1 – для дрібних виробничих будівель, зовнішнього освітлення;
0, 95 – для виробничих будинків складаються з окремих великих прольотів.
0, 9 – для бібліотек, адміністрацій, загального харчування;
0, 8 – для виробничих будинків, що складаються з великого числа окремих приміщень;
0, 6 – для складів, підстанцій складаються з великого числа приміщень.
При розрахунку групових мереж та всіх ланок мереж аварійного освітлення Кс приймають = 1.
9. Прийоми заготівельних та розмічальних робіт, техніка їх виконання
Розмітку роблять від рівня чистої підлоги. Використовують рівні. На стінах наносяться лінії осьової симетрії устаткування та відзначають місця кріпильних отворів. Траси відкритих проводок розташовують щодо архітектурних ліній інтер'єру так, щоб вони були майже невидимою.
Початок проводки визначається за місцем встановлення електроапаратів, РП та ішего обладнання. Намічають рівень проводки над чистою підлогою та всі проходи крізь конструкцію й обходи перешкод. Радіус враховують відповідно до норм вигинів кабелів. При прокладанні потоків кабелів вертикально розмічають симетрично осі траси, а горизонтальні на нормативної відстані від підлоги до нижнього проводу потоку. Верхній дріт горизонтального потоку повинен бути на відстані не менш 50мм від лінії карниза або не менш 100мм від рівня стелі. Радіус вигину потоку – по найбільш допустимому радіусу проводів.
|
|
|
Незахищені відкриті проводки з напругою вище 42В розташовують на висоті не менше двох метрів – в приміщеннях без підвищеної небезпеки, і не менше 2, 5м в небезпечних. При напрузі до 42В – у будь-яких приміщеннях до 2 метрів.
Висота в трубах, металорукавах і т. д. не нормується. Поодинокі світильники встановлюють по одному в центрі стелі. Кілька – на перетині діагоналей прямокутників. Можна розмістити на підлозі, потім перенести розмітку на стелю за допомогою схилів.
При розмітці прихованих змінюваних проводок лінії наносять по найкоротшій відстані між точками устаткування (вимикачі розеток, відгалужувачів протяжних коробок, тощо).
Траси незмінюваних прихованих проводок – строго горизонтально та вертикально.
Для створення борозен використовують механізм МВБ-2 або електробороздоробник ІЕ-6401 (фреза прорізає борозну глибиною 20мм й шириною 7÷ 8мм). Можна встановити свердло діаметром до 75мм.
10. Проводка у трубах
Прокладають так, щоб у них не збиралася волога (рис. 34). У приміщенні без агресивного середовища запускають з'єднання монтажними манжетами без ущільнень. Сталеві труби та з'єднання заземлюють. Труби покривають антикорозійними речовинами. Тонкостінні труби з коробами з'єднують патрубками з газових труб 60÷ 100мм. Протягання кабелю всередину труби проводиться за допомогою сталевого троса й дроту. Кінці труб окінцовують небиткими втулками – пластмасовими, дерев'яними або сталевими, для запобігання пошкодження ізоляції дроту під час протягання.
Рисунок 34 –Проводка у трубах
11. Обробка кінцівок силових та контрольних кабелів
Гумову ізоляцію при зміні броні захищають від атмосферних впливів чохлом з ПВХ або покривають захисною сумішшю МКФ 130; ІКФ 14; ІКФ 147 [стр. 256].
|
|
|
На відстані від кінця 180÷ 100мм кладуть дротяний бандаж. Джутовий покрив не видаляють, намотують на необроблену ділянку кабелю для подальшого використання. Через 50мм від першого бандажа накладають другий на броню. По кромці другого обрізають броню, розмотують стрічку подушки. Змивають гарячим (40÷ 50°С) трансформаторним маслом бітумний прошарок. Знімають пластмасові стрічки, надрізають по кромці бандажа й знімають шланг. На очищеному місці, на відстані один від одного 20мм роблять два кільцевих надріза та видаляють подовжню смужку. Після цього видаляють поясну ізоляцію. Для видалення гладкою алюмінієвої оболонки її надрізають гвинтоподібно та знімають пассатижами (рис. 35).
Рисунок 35 – Кабель в розрізі
Прогумовану тканину з жил знімають до кінця оброблення, а поверхню гумової ізоляції захищають ізострічкою ПВХ. Корінець оброблення заповнюють полівінілхлоридним складом товщиною до 15мм. Поверх корінця накладають підмотку із заходом на оболонку. Потім – нитяной бандаж з шпагату діаметром 1мм, просочують ПВХ сумішю.
|
|
|
