Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тема 1. Поняття, предмет, метод і система адміністративного права.

Адміністративне право, як і конституційне право, опосередковує функціонування публічної влади в державі, тобто воно є правом державного управління, що передбачає нормотворчу і розпорядчу діяльність органів виконавчої влади з метою владно-організуючого впливу на відповідні суспільні відносини і процеси в економічній, соціально-культурній та адміністративно-політичній сферах, а також внутрішньо організаційну діяльність апарату державних органів щодо забезпечення належного виконання покладених на них завдань, функцій і повноважень. З поділом державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та запровадженням в Україні місцевого самоврядування адміністративне право передусім «юридично обслуговує» діяльність органів виконавчої влади, здійснення цими органами владно-організуючого впливу на суспільні відносини і процеси з метою їх спрямування і впорядкування, внутрішньо організаційну діяльність інших державних органів, підприємств, установ, організацій; управлінську діяльність органів місцевого самоврядування.

Враховуючи закріплену Конституцією України роль держави у відносинах з людиною, відповідно до якої зміст і спрямованість діяльності держави визначають права і свободи людини та їх гарантії, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, призначення адміністративного права сьогодні істотно змінюється: першочерговим його призначенням стає створення умов для реалізації і захисту прав, свобод людини і громадяина, а також виконання ними своїх обов ’ язків у різних сферах і галузях суспільного життя.

Говорячи про предмет адміністративно-правового регулювання слід зосередити увагу на тих суспільних відносинах, які підлягають регулюванню нормами адміністративного права.

Предмет адміністративного права становлять суспільні відносини, які виникають:

– у процесі державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям; (*Так, у ч.3 ст.143 Конституції України встановлено, що органам місцевого самоврядування законом можуть делегуватися повноваження органів виконавчої влади. Зазначене конституційне положення конкретизовано і деталізовано в тексті Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року, окремі статті якого містять переліки відповідних делегованих повноважень (Відом. Верхов. Ради України. –1997. – № 24. – Ст. 170). Крім того, зазначені функції можуть надаватися і деяким іншим недержавним інституціям (Наприклад, Законом України від 22 червня 2000 року «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону вповноважені застосовувати примусові заходи, спрямовані на припинення протиправних діянь, складати протоколи про адміністративні правопорушення тощо (Відом.Верхов. Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338)).

– у процесі діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації і захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;

– у процесі внутрішньої організації і діяльності апарату Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, прокуратури, судів та інших державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ і організацій, а також у зв'язку з проходженням державної служби або служби в органах місцевого самоврядування;

– у зв'язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб'єктів адміністративного права;

– під час застосування заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальність, щодо фізичних і юридичних осіб [Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник / Т.О. Коломієць. – К.: Юрінком інтер, 2011. – С. 4].

Отже, виходячи з характеристики предмета регулювання, адміністративне право слід визначити як сукупність (систему) правових норм, призначених для регулювання суспільних відносини, які виникають під час забезпечення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування реалізиції і захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесі державного і самоврядного управління в сферах економічного, соціально-культурного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку.

Адміністративне право як самостійну галузь права характеризує відповідний метод правового регулювання як сукупність способів, прийомів(засобів) впливу на суспільні відносини, що становлять її предмет. Ця обставина дає змогу відмежувати адміністративне право від інших галузей права (конституційного, кримінального, цивільного тощо), показати його співвідношення із зазначеними галузями права, – див., наприклад, навчальні, довідкові видання вчених-адміністративістів.

А дміністративне право, є галуззю публічного права, в якій притаманний останньому публічно-правовий (імперативний) метод органічно поєднується з використанням суттєвих ознак і елементів диспозитивного (приватно-правового) методу регулювання суспільних відносин. У цьому разів адміністративно-правових нормах фіксуються:

– метод влади – підпорядкування (субординації) або метод прямого розпорядництва, коли одна сторона відносин є юридично владною, а інша – юридично підвладною (наприклад, відносини між податковою адміністрацією та платниками податків, між патрульним та учасниками дорожнього руху).

– метод рекомендацій – рекомендації суб’єкта відносин здобувають правову силу за умови прийняття її іншим учасником;

– метод узгодження (координації) – він регулює відносини між учасниками, які не перебувають між собою у підпорядкуванні;

– метод рівності – означає, що суб’єкти, які знаходяться на одному рівні державного механізму, здійснюють спільні дії у формі адміністративного договору.

Загальними рисами методу адміністративно-правового регулювання вважається те, що він реалізується шляхом використання приписів (встановлення обов'язків); встановлення заборон; надання дозволів.

Адміністративне право як галузь законодавста – це передусім система відповідних нормативно-правових актів, у яких адміністративно-правові норми знаходять своє зовнішнє вираження.

Адміністративне право України як галузь юридичної науки – це сукупність теоретичних понять, тлумачень та уявлень про чинне адміністративне право, його норми та правові інститути, предмет та методи його правового регулювання, історичні аспекти становлення, проблеми і перспективи розвитку цієї галузі права та сфери її застосування.

Адміністративне право України як навчальна дисципліна – це системне викладення теоретичного і прикладного матеріалу відповідно до існуючих навчальних програм з цієї дисципліни. Залежно від певних критеріїв система адміністративного права в цілому включає в себе, як правило, Загальну та Особливу частини.

Лекційне заняття

План

1. Поняття, предмет і метод адміністративного права.

2. Принципи адміністративного права.

3. Система адміністративного права.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒