Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Суб’єкти адміністративного права

Тема 4. Громадяни та інші фізичні особи як суб ’ єкти адміністративного права

Суб ’ єктами адміністративного права є окремі фізичні та юридичні особи, які відповідно до адміністративно-правових норм наділені певним обсягом прав та обов’язків у сфері адміністративно-правового регулювання управлінських відносин.

До характерних ознак суб ’ єктів адміністративного права можна віднести:

‒ володіння здатністю мати права та юридичні обов’язки у сфері державного управління, тобто володіння певною адміністративною правоздатністю;

‒ володіння потенційною можливістю реально брати участь в адміністративно-правових відносинах, тобто реалізувати – безпосередньо або через представника – свої права і нести обов’язки у сфері управління;

‒ зовнішню самостійність (відокремленість) у їх реалізації.

Систему суб’єктів адміністративного права утворюють: громадяни та їх об’єднання; Президент України та органи виконавчої влади; державні службовці; органи місцевого самоврядування, а також інші юридичні та фізичні особи.

Громадяни як суб’єкти адміністративного права – це фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та біженці), які виступають носіями прав та обов’язків у сфері публічного управління, передбачених нормами адміністративного права, і володіють при цьому необхідною правосуб’єктністю.

Адміністративно-правовий статус громадян становить закріплена нормами адміністративного права сукупність наданих та гарантованих їм прав і свобод, а також покладених на них обов ’ язків у сфері публічного управління.

Визначальним критерієм адміністративно-правового статусу громадян є їх адміністративна право- та дієздатність, що в сукупності становить їх адміністративну правосуб ’ єктність.

Адміністративна правоздатність – це закріплена нормами адміністративного права здатність громадянина бути суб’єктом (носієм) прав та обов’язків у сфері виконавчої влади (є невідчужуваною, виникає з дня народження громадянина і припиняється після його смерті).

Адміністративна дієздатність – це закріплена адміністративно-правовими нормами здатність громадян своїми діями реалізувати надані їм права і виконувати покладені на них обов’язки у сфері публічного управління та нести юридичну відповідальність за свої дії (наступає з досягненням певного віку). Адміністративна дієздатність громадян буває повною, обмеженою та частковою. Повна адміністративна дієздатність громадян наступає, як правило, з досягненням ними повноліття (18-ти років).

Адміністративно-правовий статус громадян України визначається Конституцією України (зокрема, розділом 2, ст. 21–68), відповідними законами (зокрема, законом «Про громадянство України» від 18.01.2001 р.), окремими міжнародними договорами.

Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні визначається Конституцією України (ст. 26 та ін.), законом «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянств» від 22 вересня 2011 року, іншими законодавчими актами України, а щодо іноземців – також міжнародними угодами, окремими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства дещо вужчий, ніж громадян України.

Адміністративно-правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту визначається законом «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 8 липня 2011 року.

Відповідно до чинного законодавства об ’ єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян загалом визначається Конституцією України (ст.36, 37 та ін.), законами «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 p., «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 p., іншими законами, положеннями, статутами тощо.

Об’єднання громадян незалежно від назви визнається політичною партією (зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах) або громадською організацією (об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, соціально-культурних, спортивних та інших спільних інтересів).

Легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян є обов ’ язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації в органах юстиції, в органах місцевих держадміністрацій чи місцевого самоврядування.

Питання, пов’язані з функціонуванням політичних партій, регулюються законом «Про політичні партії в Україні» (2001 p.).

Політичні партії повинні мати свій статут та програму, яка є викладом цілей та завдань певної партії.

Не можуть бути членами політичних партій – судді, працівники прокуратури, органів внутрішніх справ, співробітники СБУ, військовослужбовці.

Лекційне заняття

План

1. Поняття та система суб’єктів адміністративного права.

2. Громадяни як суб’єкти адміністративного права та їх адміністративно-правовий статус.

3. Іноземці, особи без громадянства як суб’єкти адміністративного права.

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒