 |
10. Типові помилки при написанні
|
|
|
|
10. ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ НАПИСАННІ
ТА ОФОРМЛЕННІ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
1. Зміст роботи не відповідає плану роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.
2. Сформульовані розділи (підрозділи) не висвітлюють реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта.
3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно та не відображає специфіки об’єкта і предмета дослідження.
4. Автор не виявив самостійності, робота має компілятивний характер або є плагіатом.
5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (за останні п’ять років) з теми дослідження.
6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не розкриває ступінь дослідження проблеми.
7. Не простежується позиція автора при аналізі фактичного матеріалу чи дискусійних питань.
8. Немає висновків до розділів роботи.
9. Загальні висновки роботи не корелюються з характером визначених завдань дослідження.
10. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.
11. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту.
12. Ілюстративний матеріал і додатки не мають безпосереднього смислового навантаження.
13. Таблиці, діаграми, схеми, подані в тексті чи винесені в додатки, складені не на основі першоджерел, а запозичені з інших досліджень без належного оформлення посилань.
14. Порушено вимоги щодо обсягу роботи, допущено диспропорційність в обсязі окремих розділів.
15. Робота оформлена з порушенням вимог, виконана неохайно, з помилками.
|
|
|
11. ЗАХИСТ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Відповідно до вимог на захист подаються: рукопис дослідження, відзив наукового керівника, зовнішня рецензія, тези виступу, в яких стисло, точно, послідовно сформульовані результати дослідження (1− 3 сторінки).
Захист роботи проводиться на відкритому засіданні Державної атестаційної комісії, яка заслуховує автора, відзив наукового керівника, зачитує рецензію. На дослідженні має стояти рішення про допуск роботи до захисту, оцінка попереднього захисту, номер протоколу та підпис завідувача кафедри, де проходив передзахист.
У доповіді студент викладає мету, завдання, сутність наукової проблеми, зміст роботи, концентруючи головну увагу на характеристиці основних результатів дослідження та проблемних питаннях.
Доповідь студента має починатись із звертання:
«Шановний пане голово! Шановні члени Державної екзаменаційної комісії».
Далі доповідач, відповідно до встановленого регламенту, розкриває сутність досліджуваної проблеми, обґрунтовує її актуальність, формулює основні результати. Доповідь повинна бути логічною, послідовною, добре структурованою. У цілому, алгоритм виступу може бути такий: вступ, основна та підсумкова частина.
Складники виступу:
ü чітке визначення проблеми;
ü обґрунтування її актуальності, розкриття ступеня її наукової розробки;
ü визначення мети і завдань дослідження, засобів її досягнення;
ü структура роботи;
ü короткий аналіз змісту розділів;
ü обґрунтування висновків, рекомендацій.
Найважливішим є те, щоб мова студента була виразною, граматично правильною. Недопустимим є порушення норм літературної вимови, зокрема − використання неправильних наголосів у словах.
Декілька порад, які допоможуть добре підготувати текст доповіді (виступу):
|
|
|
ü підкресліть у кожному реченні ключові слова;
ü при друкуванні доповіді залишіть великі береги, щоб можна було записати власні міркування за потреби;
ü усі цифри (статистичні дані) у тексті запишіть словами;
ü повторюйте іменники, уникаючи займенників, використовуйте прості слова і прості розповідні речення;
ü не переобтяжуйте текст складнопідрядними реченнями;
ü уникайте неточностей у назвах, поверхового викладу змісту та результатів дослідження.
Приємно вражає вільне володіння текстом і суттю проблеми. Тому радимо виступ не читати, а лише стежити за чітко продуманим написаним планом доповіді.
Випускник зобов'язаний відповісти на запитання, які виникли в у членів Державної екзаменаційної комісії під час захисту, дати аргументовані роз'яснення щодо критичних зауважень рецензента (якщо вони є). Студенту треба виявляти скромність в оцінці власних наукових результатів і тактовність стосовно тих, хто ставить запитання. Перед тим, як відповідати на запитання, необхідно уважно його вислухати і за потреби записати. Бажано відповідати одразу, виявляючи при цьому витримку і коректність.
Після завершення дискусії студент може попросити надати йому заключне слово, в якому висловить подяку членам комісії, науковому керівникові, викладачам випускаючої кафедри.
Рішення про оцінку випускної кваліфікаційної роботи ухвалюється на закритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.
Визначальні критерії оцінювання:
˗ самостійність дослідження;
˗ теоретичний рівень;
˗ наявність елементів наукової новизни;
˗ практична значимість рекомендацій;
˗ уміння студента вести дискусію;
˗ здатність аргументовано захищати свою концепцію;
˗ висновки студента.
Вищий навчальний заклад на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на першому рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти− бакалавра.
|
|
|
