 |
Питання 1/а. кожне суспільство тримається на консенсусі. (узгодженості) думок.
|
|
|
|
Питання 1/а
Засновник позитивізму Огюст Кант вважав, що дотеперішні концепції суспільства нездатні дати наукове пояснення його природи, бо спираються на умоглядні причини, тоді як потрібно ґрунтуватися на спостереженні та експерименті: " наука не повинна вести пошуки кінцевих причин явищ, а констатувати наявний у світі порядок". Соціальну філософію О. Конт називає соціальною фізикою (с. 414-415). За О. Контом, " великий основний закон" трьох стадій розвитку пізнання (с. 415) підносить соціальну філософію до рівня позитивного знання.
“ Великий основний закон ”:
кожна галузь пізнання проходить послідовно три різні стани:
o теологічний, або фантастичний;
o метафізичний, або абстрактний;
o науковий, або позитивний.
Людський розум, досягнувши позитивного стану, відкидає гонитву за абсолютним знанням і прагне до пізнання дійсних законів, явищ”.
Згідно з Контом, настав час, коли соціальна філософія досягає позитивної стадії і стає соціологією. Вона зможе віднайти закони, які лежать в основі функціонування і розвитку суспільства. Це дасть змогу розробити принципи політичної діяльності для раціональної організації суспільства як цілісної системи.
Основний принцип соціальної організації –
принцип консенсусу:
кожне суспільство тримається на консенсусі
(узгодженості) думок.
Суспільство – це цілісна система, аналогічна живому організмові (с. 416-417).
Теорія суспільства – це частина загальної теорії органічних систем, а саме суспільство – " дискретний організм " (с. 417-418).
Еволюцію суспільства позитивізм розглядає під кутом зору концепції рівноваги між консервативними та революційними тенденціями (с. 416, 418-419): суспільство, як і організм, прагне до природного порядку, що означає рівновагу, гармонію в усьому суспільному організмі.
|
|
|
Основними складовими соціології О. Конта є концепції соціальної статики і динаміки:
o соціальна статика розкриває архітектоніку, будову соціальної системи, тобто показує її «анатомію», виявляє, як працює соціальна система, тобто її «фізіологію» - вона показує, за допомогою яких механізмів забезпечується стійкість системи. В основі соціальної статики покладено принцип консенсусу.
o соціальна динаміка спирається на закон послідовної зміни станів людства (закон трьох стадій): в основі соціальної революції лежить прогрес розуму. Тому завдання динаміки полягає в тому, щоб розкрити зміст людської історії – невпинний прогрес, що є поступовим переходом від теологічного світогляду до позитивного в духовній (теоретичній) сфері, а в практичній – це перехід від мілітарного способу життя до індустріального (На думку Конта, цей шлях Європа вже пройшла, слідом за нею його обов’язково пройде все людство).
| |
П рогрес супроводжується послідовною диференціацією від загальності до специфічності : кожна соціальна система включає в себе такі елементи, як техніка, матеріальна культура, мова, знання, звичаї, закони, вірування, які є воднораз специфічними чинниками соціальної еволюції і здійснюються за однією моделлю: від невизначеної однорідності, позбавленої зв’язків, до визначеної різнорідності з усталеними зв’язками.
Диференціація полягає в поділі системи:
o зовнішня (захисна) – мілітарно-урядова система,
o внутрішня (підтримуюча) – промислова, чи то індустріальна.
|
|
|
· У свою чергу, промислова система диференціюється на оперативну систему (виробництво та обмін) і регулятивну (звичай, ринок, адміністративна регламентація).
· Оперативна система диференціюється на виробничу і розподільчу.
Співвідношення в суспільстві між захисною та підтримуючою системами визначає собою певний тип суспільства –
o Мілітарне – примусова кооперація, є чітка соціальна ієрархія, а всі сфери суспільного життя (праця, релігія, побут тощо) строго регламентовані. Ідеологією цього суспільства є холізм. Тут окрема одиниця не є цінністю. Перевага віддається цілому суспільству, таке суспільство нагадує казарму, де не беруться до уваги інтереси особи, а важать лише патріотичні.
o Індустріальне – добровільна угода незалежних особистостей. Для нього характерна свобода і демократичне правління. Промисловість і торгівля стимулюють прагнення до свободи. Ідеологією цього суспільства є індивідуалізм, тобто обстоювання свободи особистості від посягань державної влади.
|
|
|
