 |
Питання 4. o засудження надмірної самовпевненості людей: людина хоч і богоподібна, та при цьому не повинна забувати, що вона є не більш ніж тіньовим відображенням свого Творця
|
|
|
|
Питання 4.
Релігійно-філософський підхід до сутності людини спирається на такі принципи:
o креаціоністський догмат, що містить ідею творення людини Богом: Бог власноручно створив першу у світі пару - Адама та Єву, від яких походять усі люди. Ця теза є релігійною основою монофілетичної теорії походження людства (тобто походження всіх людей від єдиного кореня).
o богоподібність людини: вона створена за образом і подобою Бога, а, отже, стоїть окремо від усього тваринного світу. Богоподібність людини означає, що саме вона є вінцем творіння.
o засудженнянадмірної самовпевненості людей: людина хоч і богоподібна, та при цьому не повинна забувати, що вона є не більш ніж тіньовим відображенням свого Творця.
o Богоцентризм: феномен людини сприймається і тлумачиться крізь призму існування Бога та його творчої всемогутності.
o духовно-тілесний дуалізм: теза про єдність у людині тілесної та духовної природи.
Питання 5.
Функціональний підхід до сутності людини розвинув німецько-американський філософ Еріх Фромм.
Суть функціонального підходу в тому, що, на відміну від субстанційного, за основу людської природи береться не одна з двох сторін – соціальна або біологічна – а драматична єдність цих суперечливих сторін: людина є
біо-соціальна істота,
а тому вона суперечлива у самі своїй основі.
Природу людини неможливо розглядати
o ні як біологічно зумовлену суму потягів,
o ні як механічний відбиток з матриці соціальних умов;
вона:
o не є ані незмінною,
o ані безмежно пластичною:
людська природа є результатом історичної еволюції в синтезі з певними вродженими механізмами та законами.
Вихід людини за межі природного буття, розрив єдності з природою породив нерозв’язні суперечності людського буття:
|
|
|
o Між життям і смертністю людини
o Між можливостями і межами їх реалізації
o Між індивідуальним та соціальним життям
Унікальність людського буття полягає в тому, що задоволення життєвих потреб недостатньо не лише для щастя, але навіть для психічного здоров’я.
Це відбувається саме тому, що людські потреби
далеко виходять за межі тваринних потреб.
Рушійною силою всіх дій та прагнень людини є прагнення відновити єдність з природою на все більш високому рівні і тим розв’язати суперечності між біо- та соціо- у своїй природі.
Фромм створив класифікацію специфічно людських потреб:
o Потреба у причетності – необхідність подолати самотність, відокремленість від інших людей
o Потреба у подоланні обмеженості власного існування – прагнення вийти зі становища випадкової, залежної істоти і стати творцем власного життя.
o Потреба в укоріненості та братерстві – розрив архаїчних кровноспоріднених зв’язків примушує шукати заміну в інших варіантах близьких взаємин між людьми.
o Потреба в самоототожненні – невизначеність становища людини у світі примушує шукати спільноту, з якою можливо себе ідентифікувати.
Суспільство має репресивний характер – воно маніпулює свідомістю людини і витісняє у сферу несвідомого потяги, небажані для суспільства (хоч для людини вони можуть бути й позитивними).
Де-репресія (тобто звільнення людини від надмірного тиску суспільних механізмів) є психоаналітична терапія, яка допомагає людині досягти балансу своїх особистісних нахилів та соціальних норм.
Питання для самоконтролю
1. Який зміст вкладає філософія у поняття «сутність людини»?
2. Який зміст вкладає філософія у поняття «субстанційний та функціональний підходи до сутності людини»?
3. Який зміст вкладає філософія у поняття «самовідчуження людини»?
|
|
|
4. Чим відрізняються між собою соціально-субстанційний та натуралістично-субстанційний напрями у вченні про людину?
5. Що вважається субстанцією людського буття в марксизмі?
6. Яким чином філософія марксизму намагалася подолати відчуження людини? Якими були наслідки?
7. Аргументуйте тезу екзистенціалізму: людина – це істота, що приносить себе в жертву своєму призначенню.
8. У чому, на думку представників екзистенціалізму, полягає призначення людини?
9. У чому суть субстанційно-натуралістичної концепції людини?
10. Чому, за вченням біхевіоризм, у наука про людину повинна бути продовженням науки про природу?
11. Поясніть зміст поняття «генокультурна коеволюція» у соціобіології.
12. Розкрийте структуру психічного життя людини за Фрейдом та охарактеризуйте співвідношення між її елементами.
13. Охарактеризуйте принципи релігійно-філософського підходу до сутності людини.
14. У чому полягає відмінність функціонального підходу до людини від субстанційного?
15. За Е. Фроммом, у чому полягає унікальність людського буття?
16. Яку класифікацію специфічно людських потреб створив Фромм?
Тема 7. Новітня соціальна філософія (4 год. )
План
1. Соціальна філософія в раціоналістичній традиції.
а) Позитивістський підхід до осмислення суспільства(О. Конт, Г. Спенсер, К. Поппер),
б) Неокантіанський варіант соціальної філософії (М. Вебер).
в) Концепція матеріалістичного розуміння історії (К. Маркс).
г) Структурний функціоналізм про розуміння соціального життя (Е. Дюркгейм).
2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
а) Соціальна концепція Ф. Ніцше.
б) Теорія циклічного розвитку культур (О. Шпенглер),
в) Екзистенціальна філософія про смисл та призначення історії.
г) " Філософська соціологія" Х. Ортеги і Гасата.
д) " Історичний традиціоналізм" Д. Донцова.
|
|
|
