Наркоманія. ВІЛ та СНІД

Наркоманія

В Україні немає жодного міста або регіону, вільного від наркотиків.

З початку 90-х років число наркозалежних щорічно збільшується на 10-12%, з цього числа на дорослих приходиться тільки 27%, тоді як на підлітків – 60%, а на дітей у віці від 11 до 14 років – 13%. Середній вік наркоспоживача в Україні щороку знижується на 0, 1-0, 15 року. За останні п'ять років кількість споживачів наркотиків серед дітей та підлітків у віці до 16 років збільшилася на 45%, в тому числі кількість таких неповнолітніх з діагнозом наркозалежності збільшилася на 25%.

За останні роки серед споживачів наркотиків починає домінувати вікова група від 20 до 30 років, що відповідає загальноєвропейській тенденції. Особи у віці до 30 років складають у нас приблизно 90% споживачів наркотиків.

Практично всі наркозалежні – люди активної вікової категорії, особи до 30 років серед них перевищує 79%.

Приблизно 1, 7% наркоманів – учні середніх навчальних закладів, 1, 9% – студенти, приблизно 20% – працюючі, решта – непрацюючі асоціальні елементи.

    Серед наркозалежних 80% вживають опіати, головним чином екстракційний опій.

    На даний час спостерігається диверсифікація ринку наркотиків: якщо на початку 90-х років єдиним наркотиком, представленим на ринку, був диметилморфин (димитрол) – сурогатна витяжка із макової соломки, – то на сьогодні в Києві приблизно 20% наркозалежних споживають опіум, 10% – стимулятори амфетамінного ряду. Аналогічна тенденція спостерігається і в деяких інших містах України. В той же час спостерігається зростання наркоманії в сільській місцевості, де (як і в невеликих містах) домінуючим наркотиком залишається вже згадуваний екстракційний опій (споживачі марихуани не входять в цю групу, тому що дуже рідко звертаються за медичною допомогою в зв'язку із зловживанням наркотиками).

    Наркоманія в Україні має свої характерні особливості. Якщо в більшості країн споживання наркотиків – справа особиста, то у нас вона має груповий характер. Це, між іншим, призводить до розповсюдження серед наркозалежних спільних хвороб, а також до формування окремої субкультури, до поширення мережі " вторинних" кримінальних стосунків, і в кінцевому рахунку – до соціальної маргиналізації споживачів наркотиків. Іншою специфічною рисою є те, що в значній кількості випадків споживач отримує наркотик не в результаті купівлі-продажу, а як оплату за певні послуги, переважно кримінального характеру.

    Таким чином, наркоманія в Україні, можливо, навіть в більшій мірі, ніж в багатьох інших країнах, пов'язана із злочинністю.

    Наркоманія безпосередньо пов'язана з проблемою СНІДу: 73% ВІЛ-інфікованих в Україні є споживачами ін'єкційних наркотиків. Згідно з офіційною статистикою, в нашій країні 3, 5 тисяч хворих на СНІД. За неофіційними даними експертів Міністерства охорони здоров'я, число ВІЛ-інфікованих складає 436 тисяч чоловік (майже 1% населення країни), причому 70% з них – молодь. Частка хворих СНІДом в загальній чисельності населення в Україні втроє більше, ніж в Росії. Таким чином, наша країна займає перше місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ВІЛ-інфікованих.

Розповсюдження наркоманів в Україні – один з багатьох симптомів загального зниження рівня здоров'я її громадян.

ВІЛ та СНІД

За оцінками експертів, сьогодні понад 50 мільйонів жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 мільйонів вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тисяч осіб, переважно молодого віку. На жаль, Україна визнана державою, яка найбільше за інших у Східній Європі постраждала від ВІЛ/СНІДу. Сьогодні у нас офіційно зареєстровано понад 49 тисяч осіб, що мають статус ВІЛ+. Серед них майже 4 тисячі дітей у віці до 14 років. В тенетах СНІДу перебувають понад 3 тисячі громадян України, з яких понад 100 дітей. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. А міжнародні експерти вважають, що ВІЛ-позитивних у нас значно більше. Україна стоїть на межі загальнонаціональної епідемії ВІЛ/СНІД.

Викликає занепокоєння той факт, що за останні п'ять років кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні зросла у 20 разів, і зараз за оцінками фахівців в Україні живуть близько 400 000 інфікованих осіб, — майже 1% дорослого населення.

Є лише три шляхи передачі ВІЛ від однієї людини іншій:

- Статевий

- під час ін'єкції чи переливання інфікованої ВІЛ крові та її продуктів. Він спрацьовує під час контактів з інфікованими ВІЛ тканинами чи організмами: у випадку кількаразового використання інструментів, призначених для ін'єкцій, у тому числі при внутрішньовенному введенні наркотиків.

- від інфікованої матері дитині під час вагітності чи пологів і при грудному вигодовуванні.

    Імовірність передачі ВІЛ названими шляхами не однакова. Так, переливання інфікованої крові чи її продуктів майже завжди спричинює розвиток ВІЛ-інфекції у реципієнта: імовірність інфікування перевищує 90%. Імовірність передачі вірусу від матері дитині - близько 30%. При внутрішньовенному введенні наркотиків вона становить 30 %.

ВІЛ не передається:

• Через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною (вірус дуже нестійкий і гине поза організмом людини);
• Через укуси комах;
• Через домашніх тварин;
• При використанні загального посуду (чашок, вилок, ложок), рушників, постільної білизни, телефону, унітазу, ванни, басейну, і т. д.;
• При обіймах, рукостисканні, поцілунку.