 |
Тема 6. Методика вивчення та оцінка показників захворюваності інфекційної, важливої неепідемічної та госпітальної.
|
|
|
|
ТЕМА 6. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ІНФЕКЦІЙНОЇ, ВАЖЛИВОЇ НЕЕПІДЕМІЧНОЇ ТА ГОСПІТАЛЬНОЇ.
1. Актуальність теми
Вивчення захворюваності населення являється одним з важливих розділів науково-статистичних досліджень здоров’я населення в цілому і його окремих груп (віково-статевих, професійних та ін. ). Матеріали про захворюваність населення мають першочергове значення для організації охорони здоров’я, для планування сітки закладів і органів охорони здоров’я, а також планування підготовки кадрів.
Дані про захворюваність служать об’єктивним методом оцінки рівня і змін в здоров’ї населення, і одним із критеріїв оцінки роботи медичних закладів і органів охорони здоров’я, для оцінки економічної ефективності їх роботи. Для науково-обґрунтованих рекомендацій по покращенню організації медичної допомоги вимагається вміння проводити вивчення захворюваності з обов’язковим виявленням залежності розповсюдження хвороб від соціальних факторів, тобто необхідними поглибленими комплексами соціально-гігієнічних досліджень, методикою проведення яких повинен добре володіти кожний лікар.
Наявність достовірних даних інформації про рівень, характер, структуру і причини розповсюдження захворювань серед різних груп населення (віково-статевих, професійно-статевих, по окремим населеним пунктам і дільницям) дозволяє цілеспрямовано планувати роботу, здійснювати лікувально-оздоровчі і санітарно-профілактичні заходи, направлені на покращення здоров’я населення, збереження працездатності і збільшення тривалості життя.
Конкретні цілі:
· Пояснювати медико-соціальне значення захворюваності.
|
|
|
· Знати методи вивчення захворюваності, її види.
· Визначити та проаналізувати показники різних видів захворюваності.
· Вміти заповнювати основні облікові документи вивчення захворюваності
2. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)
3.
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. Соціологія 2. Медична біологія 3. Нормальна фізіологія 4. Патоморфологія 5. Пропедевтика внутрішніх хвороб | Проводити аналіз соціологічних досліджень Визначати основні поняття, методи та засоби досліджень, які використовуються для вивчення факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм та здоров'я людини. Проводити статистичне дослідження. Виявляти зв’язки між природними явищами. Аналізувати діяльність клінічних відділень |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4. 1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен знати студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Спеціальний облік гострих інфекційних захворювань, пов’язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів |
| Спеціальний облік захворювань, неепідемічних та соціально значущих |
| 3. Госпітальна («госпіталізована») захворюваність | Спеціальний облік захворювань, з приводу яких хворі лікувались у стаціонарі |
| 4. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності | Спеціальний облік захворювань, з приводу яких хворі мали тимчасову втрату працездатності |
4. 2 Теоретичні питання до заняття:
1. Одиниці спостереження інфекційної, найважливішої неепідемічної та госпітальної захворюваності.
|
|
|
2. Основні види медичної документації.
3. Показники аналізу інфекційної захворюваності.
4. Показники аналізу госпітальної захворюваності.
5. Показники аналізу захворюваності із тимчасовою втратою працездатності
6. Динаміка показників інфекційної, важливої неепідемічної, госпіталізованої захворюваності.
4. 3 Практичні завдання:
1. Вміти заповнювати медичну документацію, що використовується при вивченні інфекційної, найважливішої неепідемічної та госпітальної захворюваності.
2. Вміти розраховувати показники інфекційної захворюваності.
3. Вміти розраховувати показники госпіталізованої захворюваності.
4. Вміти розраховувати показники захворюваності із тимчасовою
втратою працездатності.
Зміст теми:
Інфекційна захворюваність – визначається як спеціальний облік гострих інфекційних захворювань, пов’язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів.
Одиницею спостереження при вивченні інфекційної захворюваності є кожний випадок захворювання чи підозра на нього.
Заповнюється «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння» (ф. №058/0). Заповнює лікар поліклініки чи іншого медичного закладу, лікар швидкої допомоги, в сільській місцевості – завідувач ФАПів.
«Екстрене повідомлення…» реєструється у журналі реєстрацій інфекційних захворювань, має бути протягом 12 годин направлено до санітарно-епідеміологічної станції.
Для аналізу інфекційної захворюваності застосовуються такі показники:
· частота виявлених захворювань (співвідношення їх числа та чисельності населення даної території; показники розраховуються на 100 тисяч населення);
· сезонність (за основу беруться дані про число захворювань по місяцях, показники сезонних коливань – це співвідношення даних за місяць до середньорічних);
· частота госпіталізації та повнота охоплення нею (в першому випадку – це відношення числа госпіталізованих до чисельності населення, в другому – до числа виявлених захворювань, у відсотках);
· частота захворювань за віком, статтю, професією (співвідношення числа захворювань у відповідній групі до чисельності населення даної групи);
|
|
|
· число виявлених бацилоносіїв на 1000 обстежених.
Наприклад:
Частота виявлення інфекційнихзахворювань на даній території :
Число виявлених інфекційних захворювань____х 100000;
Середня чисельність населення на даній території
Частота госпіталізованих інфекційних хворих:
Число госпіталізованих інфекційних хворих
-------------------------------------------------х100 %
Середня чисельність населення
Найважливіша неепідемічна захворюваність – визначається як спеціальний облік захворювань, неепідемічних та соціально значущих.
Спеціальному обліку підлягають деякі неепідемічні захворювання:
· злоякісні новоутворення;
· психічні хвороби;
· венеричні хвороби;
· активний туберкульоз;
· важкі мікози.
Необхідність спеціального обліку вказаних захворювань обумовлена:
· високим рівнем розповсюдження;
· значною частотою смертності при деяких із них;
· епідеміологічною значимістю;
· соціальною обумовленістю.
Як правило, при цих захворюваннях необхідне раннє виявлення та всебічне обстеження, активне динамічне спостереження за хворими, спеціальне лікування та виявлення контактів.
Одиниця спостереження для виявлення важливих неепідемічних захворювань - кожен хворий з вперше встановленим діагнозом (активний туберкульоз, венеричні хвороби, трихофітія, короста, трахома, рак, психічні хвороби).
Документи для реєстрації важливих неепідемічних захворювань:
1. Повідомлення про хворого, якому вперше в житті встановлено діагноз активний туберкульоз, венеричні хвороби, мікози, психічні захворювання (ф. № 089/0).
2. Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 090/0).
3. Повідомлення про хворобу з встановленим діагнозом інфаркту
міакарда, інсульту з гіпертонією, цукрового діабетуення про хворого з встановленим діагнозом інфаркту міокарда, інсульту з гіпертонією, цукрового діабет:
Госпітальна, «госпіталізована» захворюваність – це вид захворюваності, що дозволяє проводити облік хворих, які лікувалися в стаціонарах протягом року.
|
|
|
Одиницею спостереження при вивченні госпітальної захворюваності є кожний випадок госпіталізації хворого з приводу захворювання.
Джерело інформації – «Статистична картка хворого, що вибув зі стаціонару».
Цей документ заповнюється лікуючим лікарем при оформленні «Медичної карти стаціонарного хворого» в день його виписки чи в разі смерті. Інформація про захворюваність госпіталізованих хворих дозволяє зробити висновки про її своєчасність, тривалість і результати лікування, обсяг наданої лікарняної допомоги тощо.
Дані про «госпіталізовану» захворюваність враховуються при плануванні ліжкового фонду, визначенні потреби в різних видах стаціонарної допомоги.
Захворюваність госпіталізованих хворих вивчається за такими показниками:
· частота госпіталізації (відношення числа госпіталізованих з приводу певного захворювання чи всіх госпіталізованих у розрахунку на чисельність населення, що мешкає на даній території);
· рівень госпіталізації за віком, статтю, місцем проживання (відношення числа госпіталізованих хворих даної групи в розрахунку на чисельність населення цієї групи);
· структура госпіталізації (питома вага кожного захворювання серед загальної кількості госпіталізованих хворих; можливо розраховувати структуру госпіталізованих за віком, статтю, місцем проживання);
· середня тривалість лікування (відношення числа ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарі, до числа вибулих хворих); цей показник доцільно пов’язувати з віком хворих, діагнозами, результатами лікування та аналізувати окремо для виписаних зі стаціонару та померлих хворих.
За рівнем інфекційної захворюваності Україна займає одне з перших місць в Європі, смертність від неї стрімко зростає. Ще однією інфекцією, яка потребує уваги, залишається грип. На початок 2012 року, як і в попередні роки, в структурі інфекційної захворюваності 97% припадає на грип та гострі інфекції верхніх дихальних шляхів. З початку сезонного спалаху захворюваності на грип та ГРВІ в Україні перехворіло понад 3 мільйони осіб. Проте показники захворюваності сьогодні не перевищують епідемічні пороги в жодному з регіонів України.
Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності - вивчається серед працюючих і враховує випадки захворювань, результатом яких є невихід на роботу. Цей вид захворюваності складає від 25 до 75 % первинних звертань за медичною допомогою.
Захворюваність працюючих призводить до значних економічних втрат суспільства, чим обумовлене велике соціально-економічне значення даної проблеми.
|
|
|
Офіційна статистика тимчасової втрати працездатності в зв’язку з захворюваннями була введена в СРСР у 1925 році.
Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.
Обліковим документом для реєстрації кожного випадку тимчасової непрацездатності працівника протягом року є листок непрацездатності. Виданий лікувальним закладом після одужання листок працівник зобов’язаний подати адміністрації підприємства або організації. Подальше його оформлення (зворотної сторони) передбачає відмітку табельника, відділу кадрів, бухгалтерії та профспілкової організації, яка всі листки реєструє в спеціальному журналі з відміткою – № листка непрацездатності, прізвища, ім’я та по-батькові хворого, його адреси, місця роботи, діагнозу, прізвища лікаря, тривалості звільнення від роботи. На підставі даних реєстрації складається “Звіт про причини тимчасової непрацездатності” (ф. № 23-ТН). Він містить дані про число випадків і календарних днів непрацездатності щодо найбільш поширених захворювань, у зв’язку з доглядом за хворим, із відпусткою при вагітності та пологах, санаторно-курортним лікуванням тощо.
Звіт складається медико-санітарними частинами, лікарськими пунктами охорони здоров’я, дільничними лікарнями, поліклініками та амбулаторіями, міськими та центральними районними лікарнями, іншими лікувально-профілактичними закладами системи МОЗ України незалежно від відомчої підпорядкованості.
Захворюваність працюючих із тимчасовою втратою працездатності аналізується за такими основними показниками:
Показник випадків Абсолютне число випадків тимчасової тимчасової непрацездатності = непрацездатності х 100
на 100 працюючих Середня чисельність працюючих
Показник днів Абсолютне число календарних днів
тимчасової непрацездатності = тимчасової непрацездатності х 100
на 100 працюючих Середня чисельність працюючих
Середня тривалість випадку Число календарних днів тимчасової
тимчасової непрацездатності = непрацездатності
Число календарних днів тимчасової
непрацездатності
Показник структури Число випадків (календарних днів)
захворюваності з тимчасовою = непрацездатності з даного
втратою працездатності захворювання х 100
Число випадків (днів) непрацездатності
з усіх захворювань
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ТЕМА 7. Тенденції та особливості окремих видів захворюваності (соціально-значущі та небезпечні захворювання)
1. Актуальність теми:
Основним завданням медичної галузі є збереження та зміцнення здоров’я громадян. В самій суті цього визначення закладений один з основних принципів медицини – принцип пріоритету здоров’я кожного громадянина як найважливішої цінності суспільства, профілактики загальної соматичної і професійної захворюваності задля збереження активного трудового потенціалу кожного громадянина держави
2. Конкретні цілі:
Вміти аналізувати показники офіційної медичної статистики щодо соціально значущих хвороб.
Знати основні тенденції поширеності та розповсюдженості таких захворювань як:
-гіпертонічна хвороба
- ішемічна хвороба серця
- ЦВЗ
- наркоманія
- туберкульоз
- СНІД
- психічні захворювання.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
| 1. Гігієна та екологія 2. Патоморфологія 3. Внутрішні хвороби 4. Медична психологія 5. Статистика | Визначити основні поняття, методи та засоби досліджень, які використовуються для дослідження факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм і здоров`я. Знати чинники, що впливають на здоров’я населення. Знати етіологію та патогенез основних захворювань Особливості людської психіки. Вміти схематично відображати матеріал. Вміти оперувати математичними числами та аналізувати отримані дані |
|
|
|
