 |
Облікова документація стаціонарів.
|
|
|
|
Облікова документація стаціонарів.
До основних облікових документів стаціонару належать:
• медична карта стаціонарного хворого (ф. № 003/0);
• статистична карта хворого, який вибув із стаціонару (ф. № 066/0);
• журнали обліку прийому хворих в стаціонар (ф. № 001/0);
• журнал відмовлень у госпіталізації (ф. № 001-1/0);
• журнал запису оперативних втручань у стаціонарі (ф. № 008/0);
• протокол (карта) патологоанатомічного дослідження (ф. № 013/0);
• історія пологів (ф. № 096/0);
• карта розвитку новонароджених (ф. № 102/0).
У поліклінічних і стаціонарних закладах хворим видають:
• листок непрацездатності;
• довідку про тимчасову непрацездатність.
Показники діяльності стаціонару.
1. Показники використання ліжкового фонду:
1. 1. Забезпеченість населення стаціонарною допомогою (на 10 тис. населення)= Середньорічна кількість ліжок х 10 000
Загальна чисельність населення
1. 2. Середньорічна зайнятість ліжка =
Кількість проведених хворими ліжко-днів
Середньорічна кількість ліжок
1. 3. Середня тривалість перебування хворого в лікарні =
Кількість проведених хворими ліжко-днів
Кількість хворих, що вибули зі стаціонару (сума виписаних і померлих)
1. 4. Обіг ліжка(середнє число хворих, які перебували на одному ліжку) =
Кількість хворих, що пройшли через стаціонар
Середньорічне число ліжок
1. 5. Час простою ліжка =
Число днів року (365) – фактичне число днів зайнятості ліжка протягом року
Обіг ліжка
1. 6. Структура госпіталізованих хворих по окремих нозологічних формах захворювань =
Число вибувших зі стаціонару з однією нозологічною формою х 100
|
|
|
Число всіх вибувших зі стаціонару хворих
Показники обчислюються загалом для стаціонару, а також для всіх його відділень
2. Показники навантаження лікаря в стаціонарі:
2. 1. Середня кількість операцій на одну зайняту посаду хірурга =
Кількість проведених операцій
Кількість посад хірургів у стаціонарі
2. 2. Навантаження лікаря в стаціонарі:
Число середньорічних ліжок в стаціонарі (відділенні)
Число зайнятих лікарських посад в стаціонарі (відділенні)
3. Показники летальності:
3. 1. Показник летальності (загальний, для відділень, при окремих захворюваннях) =
Кількість померлих в стаціонарі хворих •100
Кількість виписаних + кількість померлих
3. 2. Окремо визначають післяопераційну летальність:
Кількість померлих оперованих хворих • 100
Кількість оперованих хворих
3. 3. Структура причин лікарняної летальності:
Число хворих, померлих в стаціонарі з однією нозологічною формою х 100%
Число хворих, померлих в стаціонарі
Післяопераційну летальність доповнюють відповідними показниками при окремих операціях, а також летальністю оперованих хворих при загальній анестезії.
Звіт дозволяє також провести досить детальний аналіз середньої тривалості перебування в стаціонарі та летальності, за класами та окремими захворюваннями для певних вікових груп.
З метою оцінки хірургічної роботи стаціонару визначають такі показники:
• кількість оперативних втручань загалом і за окремими видами на 100 хірургічних ліжок;
• структура оперативних втручань;
• використання апаратури при операціях (лазерної, кріогенної, ендоскопічної).
4. Оцінка термінової хірургічної допомоги проводиться за даними показників пізньої госпіталізації від початку захворювання:
4. 1. Показник пізньої госпіталізації =
|
|
|
Кількість хворих, доставлених до стаціонару пізніше 24 годин • 100
Кількість хворих, доставлених для надання термінової допомоги
Визначають також летальність серед оперованих і неоперованих хворих, доставлених у стаціонар своєчасно та з запізненням.
ТЕМА 12. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Актуальність теми:
Серед організаційних принципів сучасної соціальної медицини одним з важливих є дотримання єдності і наступності медичної допомоги населенню в міській і сільській місцевості. Величезна частина населення світу проживає в сільських районах.
Медична допомога сільському населенню будується на основних принципах організації охорони здоров'я. Однак фактори, що визначають розходження між містом і селом, впливають на організаційні форми і методи роботи сільських медичних установ: характер розселення жителів, радіус обслуговування, сезонність робіт, вплив погодних умов при польових роботах, специфічні умови трудового процесу, невпорядкованість господарсько-побутової діяльності і побутових умов, регіонально-національні особливості і звичаї, освітній і культурний рівень і ін. Організація медико-соціальної допомоги на селі, її обсяг і якість залежать від далекості медичних установ від місця проживання пацієнтів, укомплектованості кваліфікованими кадрами й устаткуванням, можливості одержання спеціалізованої медичної допомоги, можливості реалізації нормативів медико-соціального забезпечення.
2. Конкретні цілі:
· Визначити етапи надання медичної допомоги сільському населенню.
· Класифікувати та проаналізувати види медичної допомоги на різних етапах.
· Визначити лікувально-профілактичні заходи на різних етапах надання медичної допомоги сільському населенню.
· Визначити особливості формування та завдання мережі ФАПів та МПТБ.
· Визначити завдання сільської лікарської амбулаторії.
· Проаналізувати основні завдання ЦРЛ
· Проаналізувати основні завдання районної та дільничної лікарні
· Проаналізувати значення обласної лікарні в системі медичного забезпечення населення.
|
|
|
