 |
Тема: Культура усного фахового спілкування.
|
|
|
|
ПЛАН 17
Тема: Культура усного фахового спілкування.
Мета: ознайомити студентів з особливостями усного професійного мовлення; наголосити на правилах ділового етикету.
План
1. Діловий етикет. Український мовленнєвий етикет.
2. Види усного ділового спілкування (ділова бесіда, телефонна розмова).
3. Жанри публічних виступів.
4. Виступ. Складові частини виступу.
5. Особливості спілкування з іноземцями. Правила поведінки в різних країнах.
6. Анотація. Рецензія. Відгук.
Реферат на тему: Невербальні компоненти спілкування. Гендерні аспекти спілкування. Презентація як різновид публічного мовлення. Стратегія поведінки під час ділової бесіди. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови. Особливості нейролінгвістичного програмування. Мовний етикет українців: традиції і сучасність.
Основна література: 1, 3, 4, 5, 6, 7.
Додаткова література: 15, 17.
Виконати практичні завдання
1. Перекласти словосполучення українською мовою.
Удерживаемая сумма; государственная пошлина; иск о выселении; офис оборудован; общая площадь; отделка квартиры; отопление централизованное; мусоропровод дома; материал пола; преимущественное право; придерживаться правил; просьба наемщика; расходы на содержание; совладелец дома; сумма задолженности дома; уставные задачи; возбуждать ходатайство; вынести вотум недоверия; в знак благодарности; зайти в тупик; оказывать поддержку.
2. Виправити помилки у словосполученнях. Пояснити характер помилок.
Гостра біль, наукова ступінь, сезонна продаж, математична дріб, розчинний кофе, два місяця, двадцять чотири депутата, півтора кілограму, поверхове освітлення фактів, воєнна дисципліна, гармонічний розвиток особи, дипломатська пошта, дисциплінарний студент, предметний показник, поспішаємо повідомити; згідно наказу, сама правильна відповідь, зустріч продовжується, об’єм дипломної роботи.
|
|
|
3. Перекласти текст українською мовою:
Этнометодология приравнивалась к микросоциолингвистике, поскольку она связана с изучением процессов интерпретации, лежащих в основе коммуникативных актов – как вербальных, так и невербальных; эта задача в сущности идентична социолингвистической попытке определения коммуникативной компетенции. Эта нацеленность привела к такому пониманию „значения”, которое находится гораздо ближе к ферсовскому, чем к пониманию, бытующему среди лингвистов в более позднее время, т. е. для представителя этнометодологии, как и для Фёрса, значение – это исключительно „ситуативно обусловленное значение”, „создаваемое в конкретных контекстах действующими лицами, которые должны активно интерпретировать то, что они слышат, чтобы оно имело смысл”. Такое понимание значения как интерпретативных способностей, объединяющее компетенцию и употребление, явным образом более-близко соответствует социолингвистическому понятию коммуникативной компетенции, чем языковой компетенции трансформационно-генеративной лингвистики с ее упором на синтаксис.
В своем понимании культуры представители этнометодологии занимают позицию, напоминающую социолингвистическую концепцию речевого коллектива как группы с общей для ее членов установкой по отношению к языку и его употреблению: культура рассматривается как общие для всех правила интерпретации, а не как общее знание, т. е. основанное на „здравом смысле” знание того, что может считаться разумным, действительным, взаимосвязанным и т. п.
Заняття 18. ТЕМА: Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
|
|
|
План
1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
2. Характеристика наукового стилю та його підстилів.
3. Оформлення результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
4. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання посилань.
5. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до написання наукової статті.
Реферат на тему: Науковий етикет (наукова дискусія та її правила). Реферат як жанр академічного письма, складові реферату. Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки.
Основна література: 1, 3, 4, 5, 6, 7.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови. – К., 2003.
2. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. – К., 2001.
3. Грозовська Н. Конспект лекцій з курсу „Українська мова професійного спрямування”. – Запоріжжя, 2005.
4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування. – К., 2005.
5. Загнітко А. П, Данилюк І. Г. Українське ділове мовлення. – Донецьк, 2004.
6. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків, 2001.
7. Коваль А. П. Культура ділового мовлення. – К., 1982.
8. Стасик М. В., Ткачук В. М., Стадніченко О. О. Українська мова професійного спрямування. – Запоріжжя, 2010.
9. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. – К., 1997, 2003.
Додаткова
10. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.
11. Головач А. С. Зразки оформлення документів. – Донецьк, 1997.
12. Ділова українська мова: Навчальний посібник / За ред. О. Горбула. – К., 2000.
13. Закон „Про мови в Українській РСР”// Голос України. – 1989.
14. Зарицька І. М., Чикаліна І. О. Українське ділове мовлення. – Донецьк, 1997.
15. Как стать преуспевающим бизнесменом. Этика деловых взаимоотношений и культуры предпринимательства. – М., 1991.
16. Конституція України. – К., 1996. Коментар до Конституції України.
17. Марун М. Є. Українське ділове мовлення. – Умань, 1998.
18. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Харків, 1997.
19. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів. – К., 1997.
20. Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова. – К., 1994.
21. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове українське мовлення. – К., 1998.
22. Український правопис. – К., 1996.
23. Шевчук С. В. Службове листування: Довідник. – К., 1999.
|
|
|
