10. Основні теорії харчуванняхарч.: переваги та недоліки. Принципи харчової комбінаторики.

10. Основні теорії харчуванняхарч.: переваги та недоліки. Принципи харчової комбінаторики.

Класична теорія збалансованого харчуванняхарч. була розроблена в 60-ті роки ХХ ст. фізіологом О. О. Покровським. Згідно з цією теорією, нормальна життєдіяльність організму людини можлива не тільки за умови забезпечення організму необхідною кількістю енергії, але і за умов дотримання достатньо жорстких взаємовідношень між численними незамінними чинниками харчуванняхарч.. Ця теорія покладена в основу запровадження норм фізіологічної потреби в енергії, білках, жирах, вуглеводах, вітамінах та мінеральних реч. ах для різних груп населення. Недоліки класичної теорії збалансованого харчуванняхарч.: не враховано специфіку використання незамінних амінокислот, які є не лише енергетичним матеріалом; енергетична цінність розраховується як сумарна енергія біологічного окиснення білків, жирів та вуглеводів, що виключає можливість витрат амінокислот і поліненасичених жирних кислот на анаболічні процеси, а також враховує вуглеводи, що не гідролізують у шлунково-кишковому тракті і тому не є джерелом енергії. Теорії адекватного харчуванняхарч. Уголєва. Згідно з цією теорією, харчовий раціон має бути не лише оптимально збалансований, відповідно до особливостей обміну реч., але і відповідати механізмам травлення, що вироблені еволюцією. Практичні її висновки полягають в тому, що добір продуктів у раціоні харчуванняхарч. має не лише задовольняти потреби організму в енергії та поживних реч. ах, але і відповідати природнім механізмам асиміляції їжі. Таким чином, теорія адекватного харчуванняхарч. включає теорію збалансованого харчуванняхарч., як необхідну частину. На основі вчення про функції їжі та її біологічну дію на організм була сформульована функціонально-гомеостатична теорія харчуванняхарч. (В. В. Ванханен, В. Д. Ванханен). Функціонально-гомеостатична теорія харчуванняхарч. включає всі основні постулати теорії збалансованого та адекватного харчуванняхарч.. На її підставах створене сучасне поняття про раціональне харчуванняхарч.. Харчова комбінаторика – це створення харчових продуктів із завданими функціональним властивостями. Принципи харчової комбінаторики, які дозволяють звести до мінімуму ризик завдання шкоди здоровю людини: 1. принцип безпеки і доброякісності: використання сировини, матеріалів та різних добавок у кількостях, рекомендованих санітарними органами для використання у харчовій промисловості, використання сировини і добавок, сертифікація виробництва згідно з стандартами, робота з відомими постачальниками для запобігання фальсифікації сировини, вивчення впливу як штучних, так і природних компонентів їжі на стан організму людини. 2. принцип необхідності використання. Суть – якщо бажаного ефекту можна досягти шляхом технологічної обробки напівфабрикатів, то доцільно не використовувати харчові добавки. 3. принцип сумісності – під час розробки необхідно використовувати технологічно та хімічно сумісні добавки та сировинні компоненти. 4. принцип переважного використання та рівнозначності контролю передбачає: використання харчових добавок та сировинних компонентів переважно природного походження, рівнозначний підхід до визначення токсичності та мутагенності харчових добавок різного походження. 5. принцип кінцевого контролю і вірогідності декларування передбачає: визначення токсичності не тільки добавок, але й кінцевого продукту, декларування спеціальних властивостей продукту та підтвердження їх наявності на основі спеціальних досліджень та клінічних випробувань. 6.               принцип виключення – передбачає призупинення дії рецептурних документів у разі отримання компрометуючих даних.

25. Основні напрямки оптимізації т-рознавчо-технологічних рішень стосовно вибору каналу збуту та технології т-роруху продовольчих т-рів;

1. Т-рознавчі складові маркетингових комунікацій. Просування т-рів на р-к – це будь – яка форма повідомлення, яка використовується фірмою для інформації, переконування чи нагадування споживачам про свої т-ри, послуги чи саме п-во. Існують основні то допоміжні форми просування т-ру на р-к • Основні – реклама і особистий продаж; • Допоміжні – пропаганда і стимулювання збуту. В умовах р-ку реклама є оплаченою формою комунікації, яка дозволяє перевести якість т-рів на мову запитів та вимог споживачів. Цілі реклами: звернути увагу на певний т-р, фірму; постійно інформувати про т-р, фірму; нагадувати про т-р, фірму; подолати упередженість, недовіру стосовно рекламованого т-ру, фірми; формувати позитивне ставлення до фірми з боку суспільства. 2. Т-рознавче забезпечення рекламно – інформаційних заходів Дослідження т-ру та складання тексту рекламних звернень потребує застосування спеціальних т-рознавчих знань та навичок. Рекламний текст повинен у раціональній формі поєднувати зміст, форму, структуру.  3. Оцінка ефективності реклами. Оцінка ефективності рекламних заходів дозволяє отримати інформацію про доцільність реклами і результатів окремих засобів реклами, визначити умови оптимального впливу реклами на потенційних покупців.  Оптимізація процесу т-роруху базується на наступних принципах: •Вибору найкоротших шляхів т-роруху; •Оптимізація ланцюга т-роруху n•Уніфікації технологічних систем і структур •Оптимізація торговельно – технологічних операцій; • Ефективному використанні транспортних засобів, обладнання