43. Концепція критичних контрольних точок аналізу небезпеки я-ті т-рів;

43. Концепція критичних контрольних точок аналізу небезпеки я-ті т-рів;

Вибір показників стабілізації визначається вибором критичних точок, в яких здійснюється ідентифікація параметрів і контроль технічного процесу. Концепція критичних контрольних точок аналізу небезпеки я-ті т-рів має на меті: - виявлення ймовірності та масштабів ризику, які виникають під час виробництва певних продуктів; - визначення найбільш вразливих (для людини) точок контролю й управління процесом для блокування небезпеки. Послідовність виявлення критичних контрольних точок аналізу небезпеки передбачає:  •дослідження певної репрезентативної кількості партії продукції, аналіз дефектів з окремих ланок технологічного ланцюга;  •виявлення ланок, на яких виникає більше 5% дефектів;  •ранжування ланок технологічного ланцюга за кількістю дефектоутворень; •визначення ланок, які дають у сумі 80% дефектів і вважаються ККТАН; •розробка видів та визначення повторюваності параметрів контролю; визначення дій щодо мінімізації дефектоутворення на окремих ланках технологічного процесу.

23. Інформаційна с-ма ринкового моніторингу. Джерела інформації про р-к

Інформаційна с-ма ринкового моніторингу передбачає: визначення проблеми, збирання інформації (аналіз вторинної інформації, отримання первинної інформації), аналіз даних, рекомендації, використання результатів досліджень. Інформаційна с-ма ринкового: робочі групи, відповідне обладнання, процедури по моніторингу. Моніторинг – постійне слідкування за ринковою інформацією.  Джерела інформації про р-к: газета, журнал, телебачення, пряма поштова реклама, радіо, зовнішня реклама, друкована реклама, реклама на місті продажу, реклама на транспорті, сувенірна реклама.  

22. Порівняльна характеристика методології та методів оцінки кон-сті т-рів.

Загалом кон-сть т-ру ха-ться його споживчими властивостями та ціною споживання і може бути подана математичною формулою: відношення корисного ефекту від використання т-ру (споживчі властивості т-ру) до витрати на придбання і використання т-ру (ціна споживання). К=Р/С Розрахунок інтегрального показника відносної кон-сті т-ру базується на порівнянні параметрів досліджуваного т-ру з параметрами т-ру, який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів. Метод відповідності визначень показників передбачає значення показників: 1 відповідає вимогам, 0 – не відповідає вимогам, -1 – негативний вплив на рівень кон-сті. Метод порівняння з базовим зразком, передбачає вибір базового показника: кращого закордонної або вітчизняної фірми, запропонованого експертною групою. Метод експертної оцінки, передбачає вирішення таких завдань: формування експертної групи (з урахуванням анкети самооцінки), організація роботи експертів («мізків штурм», разове анонімне опитування, «дельфійська техніка»), розробка результатів експертної оцінки. Метод семантичного диференціалу передбачає: оцінку споживчих досліджень т-ру та т-ру конкуренту, побудову «профілю полярності» Метод відповідності визначень показників (комплексний): переваги – об’єктивність оцінки, недоліки – складність оцінки, висока вартість. Рекомендовано для оцінки кон-сті нових т-рів або оцінки т-рів ринкової новизни. Метод порівняння з базовим зразком: плюси – більша об’єктивність, можливість визначення переваг та недоліків. Мінуси – проблема вибору базового зразка та залежність оцінки кон-сті від цього вибору. Рекомендується для фірмових підприємств та оцінки т-рів ринкової новизни. Метод експертних оцінок: переваги – точність, можливість співробітництва між робітниками та науковцями. Недоліки – висока вартість, проблеми вибору експертів, забезпеченість організації їх роботи. Рекомендовано для великих торговельних підприємств та виробництв. Метод семантичного диференціалу, переваги – наочність оцінки, недоліки – витрати на опитування споживачів, Рекомендовано для універсальних торгових підприємств. Висновок: для об’єктивної оцінки необхідно використовувати змішаний метод, що передбачає використання комплексного методу і одного із методів споживчої оцінки.

25. Основні напрямки оптимізації т-рознавчо-технологічних рішень стосовно вибору каналу збуту та технології т-роруху продовольчих т-рів;

1. Т-рознавчі складові маркетингових комунікацій. Просування т-рів на р-к – це будь – яка форма повідомлення, яка використовується фірмою для інформації, переконування чи нагадування споживачам про свої т-ри, послуги чи саме п-во. Існують основні то допоміжні форми просування т-ру на р-к: •Основні – реклама і особистий продаж; •Допоміжні – пропаганда і стимулювання збуту. В умовах р-ку реклама є оплаченою формою комунікації, яка дозволяє перевести якість т-рів на мову запитів та вимог споживачів. Цілі реклами: звернути увагу на певний т-р, фірму; постійно інформувати про т-р, фірму; нагадувати про т-р, фірму;   подолати упередженість, недовіру стосовно рекламованого т-ру, фірми; формувати позитивне ставлення до фірми з боку суспільства. 2. Т-рознавче забезпечення рекламно – інформаційних заходів Дослідження т-ру та складання тексту рекламних звернень потребує застосування спеціальних т-рознавчих знань та навичок. Рекламний текст повинен у раціональній формі поєднувати зміст, форму, структуру.  3. Оцінка ефективності реклами. Оцінка ефективності рекламних заходів дозволяє отримати інформацію про доцільність реклами і результатів окремих засобів реклами, визначити умови оптимального впливу реклами на потенційних покупців.  Оптимізація процесу т-роруху базується на наступних принципах: •Вибору найкоротших шляхів т-роруху; •Оптимізація ланцюга т-роруху •Уніфікації технологічних систем і структур •Оптимізація торговельно – технологічних операцій; •Ефективному використанні транспортних засобів, обладнання.