 |
Тема 3. Культура усного фахового спілкування
|
|
|
|
Тема 3. Культура усного фахового спілкування
І рівень
Спілкування – це:
1. Один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування та встановлення контактів між людьми.
2. Не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного.
3. Найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності.
4. Спільне обговорення членами колективу важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя.
Відповідь: 1
Бесіда – це:
1. Спілкування між двома чи кількома особами з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.
2. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.
3. Зібрання членів якої-небудь організації, що проводяться з метою спільного обміну думками з певного питання, яке хвилює громадськість.
4. Спільне обговорення членами колективу важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя.
Відповідь: 1
Ділова бесіда – це:
1. Спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них.
2. Обговорення якого-небудь питання, полеміка.
3. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.
4. Обговорення якого-небудь питання, дискусія на з’їздах, зборах, засіданнях у суді тощо.
Відповідь: 1
Співбесіда з роботодавцем – це:
1. Спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків.
|
|
|
2. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.
3. Обговорення якого-небудь питання, полеміка.
4. Спеціальна бесіда, під час якої оцінюють претендента на вакантну посаду.
Відповідь: 4
Ситуації згоди відповідає така етикетна мовна формула:
1. Дрібниці! Що сталося, то сталося!
2. Даруйте, але мені треба подумати!
3. Воно ніби переконливо, проте варіант розв’язання проблеми потребує доопрацювання.
4. Безперечно! Цей варіант розв’язання проблеми найбільш оптимальний.
Відповідь: 4
Різновиди бесіди:
1. Колективні, виховні, установчі.
2. Відкриті, закриті, урочисті.
3. Оперативні, проблемні, інструктивні.
4. Індивідуальні, групові.
Відповідь: 4
Культура усного мовлення насамперед полягає в тому, щоб:
1. Досконало знати мовні норми.
2. Послідовно дотримуватись мовних норм.
3. Вивчати мовні норми.
4. Використовувати мовні варіанти.
Відповідь: 2
Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною:
1. Вітання, вибачення, прохання, подяка, прощання.
2. Вітання, знайомлення, прохання, прощання.
3. Вітання, комплімент, прохання, прощання.
4. Вітання, прохання, знайомлення, прощання.
Відповідь: 1
Порушенням мовної норми є така словесна формула знайомлення:
1. Будьмо знайомі!
2. Дозвольте відрекомендуватися!
3. Пробачте, а Ви хто (будете)?
4. Скажіть, будь ласка, як Вас звати.
Відповідь: 3
Щоб досягти успіху під час бесіди, необхідно:
1. Ретельно готуватися до неї; основну увагу зосереджувати на власному „я”; говорити швидко.
2. Ретельно готуватися до неї; враховувати погляди співрозмовника; бути тактовним.
3. Ретельно готуватися до неї; висловлювати думки точно, логічно; постійно перебивати співрозмовника, щоб встигнути все сказати.
Відповідь: 2
Техніка спілкування – це:
1. Сукупність стандартів культурної поведінки, етичних і естетичних норм у використанні вербальних і невербальних засобів комунікативної взаємодії.
|
|
|
2. Сукупність мовних засобів, зумовлених змістом, метою висловлювання.
3. Сукупність загальновизнаних правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.
4. Сукупність стійких мовних формул і виразів, що вживаються з метою встановлення контакту, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.
Відповідь: 1
Якщо телефонуєте Ви, то:
1. Насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди.
2. Насамперед запитайте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника.
3. Насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім’я та по батькові.
4. Насамперед повідомте про мету свого дзвінка.
Відповідь: 3
Під час прийому відвідувачів керівник повинен дотримуватися такого правила користування телефонами:
1. Службові проблеми треба вирішувати одразу, тому телефон не можна вимикати.
2. Користування телефонами здійснюється в обмеженому режимі.
3. Телефони мають бути відімкнені або переключені на секретаря.
4. Вимкнути мобільний телефон і відповідати на дзвінки стаціонарним телефоном.
Відповідь: 3
Під час прийому відвідувачів керівник повинен дотримуватися такого правила:
1. Спілкування має бути коректним, ввічливим на будь-яких етапах і за будь-якого результату.
2. Тональність спілкування залежить від співрозмовника.
3. Спілкування має бути коректним, але ввічливість залежить від поведінки співрозмовника.
4. Тональність спілкування залежить від комунікативної ситуації.
Відповідь: 1
Під час ділової телефонної розмови правильна така модель поведінки:
1. Необхідно швидко викласти суть справи, тому темп має бути підвищеним, а вимова емоційною.
2. Вимова має бути чіткою, повідомлення стислими, але з наявністю пауз, діалог ввічливим і без зайвої емоційності.
3. Вимова, поведінка, тон – усе залежить від власної посади.
4. Вимова, поведінка, тон – усе залежить від посади співрозмовника.
Відповідь: 2
Ваш мобільний телефон задзвонив під час важливої наради. Ви повинні:
1. Відповісти, тому що це діловий дзвінок.
|
|
|
2. Вийти з приміщення, щоб переговорити з особою, яка зателефонувала.
3. Зразу ж вимкнути телефон і вибачитися перед присутніми.
4. Вибачитися перед присутніми і швидко з’ясувати важливість дзвінка.
Відповідь: 3
Під час ділової бесіди керівник повинен дотримуватися такого правила:
1. Не починати розмову з критики, щоб не перетворювати продуктивний діалог на принизливий для підлеглого монолог.
2. Продуктивність розмови залежить від активного наступу керівника на підлеглого.
3. Ефективність розмови залежить від уміння керівника критикувати і пропонувати власне бачення ситуації.
4. Розмову можна починати з критики, якщо виникла необхідність зробити зауваження, але завершити бесіду потрібно похвалою.
Відповідь: 1
Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж слова, тому під час ділового спілкування необхідно:
1. Якомога більше жестикулювати.
2. Пам’ятати про тактовність та обережність щодо використання жестів.
3. Якомога менше жестикулювати, не користуватися посмішкою і мімікою.
4. Якомога більше жестикулювати, розмовляти підвищуючи силу голосу.
Відповідь: 2
Якщо телефонують Вам, то:
1. Запитайте прізвище, ім’я та по батькові свого співрозмовника, якщо він не відрекомендувався.
2. Привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім’я та по батькові.
3. Зніміть слухавку й назвіть організацію, яку Ви представляєте.
4. Запитайте, хто і в якій справі телефонує.
Відповідь: 3
Якщо до телефону підійшов не той, хто Вам треба, Ви повинні:
1. Покласти слухавку та ще раз зателефонувати.
2. З’ясувати причину своєї невдачі.
3. Перепросити і звернутися з проханням покласти слухавку.
4. Попросити вибачення і звернутися з проханням покликати потрібну Вам людину.
Відповідь: 4
Правильно поєднано складений числівник з іменником у рядку:
1. Сто двадцять чотири учасники.
2. Сто двадцять чотири учасника.
3. Сто двадцять чотири учасників.
4. Сто двадцять чотири учасник.
Відповідь: 1
|
|
|
