 |
ІІІ рівень. Функції спілкування. Тлумачення. Критерії класифікації спілкування. Різновиди. Різновиди жестів. 3. Особистісно зорієнтовані.
|
|
|
|
ІІІ рівень
За організаційним аспектом професійної взаємодії виокремлюють такі форми спілкування:
1. Індивідуальні бесіди.
2. Групові бесіди.
3. Особистісно зорієнтовані.
4. Соціально зорієнтовані.
5. Телефонні розмови.
6. Збори.
7. Наради.
Відповідь: 1, 2, 5, 6, 7
Залежно від функції та змісту повідомлення розрізняють такі види мовного спілкування:
1. Наукове.
2. Побутове.
3. Письмове.
4. Естетичне.
5. Офіційно-ділове.
6. Усне.
7. Друковане.
Відповідь: 1, 2, 4, 5
Установіть відповідність між функціями спілкування та їх тлумаченням:
|
Функції спілкування |
Тлумачення | ||
| Контактна | А | обмін емоціями | |
| Спонукальна | Б | заохочення адресата до певних дій | |
| Інформаційна | В | створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв’язок до завершення акту спілкування | |
| Емотивна | Г | обмін інформацією, запитаннями і відповідями | |
Відповідь: 1В, 2Б, 3Г, 4А
Установіть відповідність між критеріями класифікації спілкування та їх різновидами:
|
Критерії класифікації спілкування |
Різновиди | ||
| За способом організації | А | побутове, наукове, офіційно-ділове, естетичне | |
| За формою втілення мовних засобів | Б | стихійне, організоване | |
| За функцією та змістом повідомлення | В | монологічне, діалогічне, полілогічне | |
| За стосунками комунікантів | Г | дружнє, антагоністичне, офіційне | |
Відповідь: 1Б, 2В, 3А, 4Г
Установіть відповідність між різновидами жестів та їх тлумаченням:
|
Різновиди жестів |
Тлумачення | ||
| Вказівні | А | дублюють інтонацію, виокремлюють певні частини висловлювання, підкреслюють логічний наголос, сповільнення чи прискорення темпу мовлення | |
| Ритмічні | Б | передають найрізноманітніші відтінки почуттів: подив, радість, захоплення, роздратування | |
| Емоційні | В | відтворюють предмети, тварин, інших людей | |
| Зображувальні | Г | вирізнення якогось предмета з-поміж однорідних | |
Відповідь: 1Г, 2А, 3Б, 4В
|
|
|
Установіть відповідність між різновидами кінетичних невербальних засобів та їх тлумаченням:
|
Кінетичні невербальні засоби |
Тлумачення | ||
| Міміка | А | мимовільна або зумисна постава тіла, яку приймає людина | |
| Поза | Б | стиль пересування | |
| Жести | В | експресивні рухи м’язів обличчя, що виражають психічний стан, почуття, настрій людини в певний момент часу | |
| Хода | Г | виражальні рухи рук, що передають внутрішній стан людини | |
Відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б
Тема 2. Риторика і мистецтво презентації
І рівень
Риторика – це:
1. Наука про правильну вимову та наголошування слів.
2. Емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3. Теорія ораторського мистецтва.
4. Відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому.
Відповідь: 3
Автором першої теорії ораторського мистецтва – „Риторика” був:
1. Арістотель.
2. Цицерон.
3. Феофан Прокопович.
4. Михайло Ломоносов.
Відповідь: 1
Жанри публічного виступу залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування вирізняють такі:
1. Доведення, теза, аргумент.
2. Інформація, звіт, рапорт, заява.
3. Доповідь, промова, виступ, повідомлення.
4. Резюме, відгук, анотація, тези.
Відповідь: 3
Виберіть правильний варіант характеристики доповіді:
1. Доповідь – це непідготовлений виступ, що виголошується під час зборів.
2. Доповідь – це усний підготовлений виступ з інформацією про певну актуальну тему, звернений до широкого загалу.
|
|
|
3. Промова й доповідь – це синоніми.
4. Доповідь – це найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв’язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують розв’язання.
Відповідь: 4
Основні різновиди доповіді:
1. Інформаційна, розважальна, вітальна, побутова.
2. Академічна, судова, церковна, суспільно-побутова.
3. Політична, ділова, звітна, наукова.
4. Агітаційна, ювілейна, суспільна, університетська.
Відповідь: 3
Виберіть правильний варіант характеристики промови:
1. Промова – це непідготовлений виступ, що народжується під час мітингу.
2. Промова – це усний підготовлений виступ з інформацією, яка має вплинути на розум, почуття й волю слухачів.
3. Промова й доповідь – це синоніми.
4. Промова – це текст, що стосується обмеженого кола осіб й охоплює невелику кількість питань.
Відповідь: 2
Основні різновиди промови:
1. Колективна, індивідуальна, особиста, групова.
2. Академічна, судова, церковна, побутова.
3. Політична, ділова, звітна, наукова.
4. Розважальна, інформаційна, агітаційна, вітальна.
Відповідь: 4
Виберіть правильний варіант характеристики виступу:
1. Виступ, як і лекція, характеризується попередньою підготовленістю з чітко продуманими проблемами.
2. Виступ характеризується емоційністю, а тому він ніяк не пов’язаний з проблемами, висвітленими в доповіді.
3. Виступ відрізняється від лекції спонтанністю, лаконічністю і непідготовленістю. Він торкається тільки кількох проблем, висвітлених у доповіді, тому будується як набір реплік.
4. Виступ краще будувати як остаточний висновок із доповіді, що акцентує увагу присутніх на основних проблемах.
Відповідь: 3
Перший етап підготовки публічного виступу – це:
1. Складання його тез.
2. Визначення організатором теми й формулювання основних завдань оратора.
3. Авторське визначення його теми, мети, предмету й завдань для будування його каркасу у вигляді письмових тез.
4. Складання його плану.
Відповідь: 3
Головне завдання доповідача у вступній частині виступу:
1. Висловити радість.
2. Відрекомендуватися.
3. Коротко викласти суть проблеми.
4. Привернути й утримати увагу аудиторії.
|
|
|
Відповідь: 4
Частина промови, в якій оратор послідовно розвиває свою думку, веде слухачів до розуміння основної ідеї промови, застосовує різноманітні докази правильності положень, які він висуває, ілюструє їх прикладами, цифрами, наочністю – це:
1. Експозиція.
2. Вступ.
3. Основна частина.
4. Висновки.
Відповідь: 3
Дискусія - це:
1. Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання, висловлення різних думок з приводу певного питання.
2. Емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3. Міркування, в якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження.
4. Спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій.
Відповідь: 1
Учасник дискусії, що висунув і відстоює певну тезу, ідею або концепцію – це:
1. Опонент.
2. Пропонент.
3. Софіст.
4. Критик.
Відповідь: 2
Доказ, у якому безпосередньо обґрунтовують істинність тези, називають:
1. Вірогідний.
2. Невірогідний.
3. Прямий.
4. Непрямий.
Відповідь: 3
Структурний компонент презентації, покликаний встановити миттєвий контакт з аудиторією, створити атмосферу доброзичливості, утримувати увагу та спонукати інтерес до теми – це:
1. Експозиція.
2. Вступ.
3. Основна частина.
4. Висновок.
Відповідь: 1
Рекомендована частка для вступу в презентації:
1. 5-10%.
2. 15-20%.
3. 25%.
4. 50%.
Відповідь: 1
Основні типи презентації за цільовим критерієм:
1. Інтерактивна, автоматична, за сценарієм.
2. Інформаційна, спонукальна, переконлива.
3. Політична, ділова, звітна, наукова.
4. Розважальна, агітаційна, вітальна.
Відповідь: 2
Запитання, на яке можна відповісти однозначно, наприклад, „так/ні”, називається:
1. Закрите.
2. Відкрите.
3. Альтернативне.
4. Риторичне.
Відповідь: 1
Запитання, що зазвичай починається словами чому, навіщо, у який спосіб, яка ваша думка з цього приводу тощо і вимагає розгорнутої відповіді, називається:
1. Закрите.
2. Відкрите.
3. Підтверджувальне.
4. Риторичне.
Відповідь: 2
Запитання, на яке ніхто не знає відповіді або її й зовсім не існує, на взірець: Хто винен? Що робити? Куди йдемо? – називається:
|
|
|
1. Закрите.
2. Відкрите.
3. Альтернативне.
4. Риторичне.
Відповідь: 4
|
|
|
