 |
№47 Фігури простого категоричного силогізму
|
|
|
|
№47 Фігури простого категоричного силогізму
Якщо розглядати структуру силогізму в залежності від розташування трьох термінів, то можливі чотири схеми:
Ці схеми називають фігурами категоричного силогізму, тобто різновидами категоричного силогізму, які визначаються розташуванням середнього терміна. При побудові категоричного силогізму
дотримуються певних правил, які поділяються на: а) загальні правила категоричного силогізму і
б) спеціальні правила фігур. Спеціальні правила фігур: Перша фігура: 1. Більший засновок — судження загальне. 2. Менший засновок — судження стверджувальне. Друга фігура: 1. Більший засновок повинен бути загальним судженням. 2. Один із засновків заперечувальне судження.
Третя фігура: 1. Менший засновок — стверджувальне судження. 2. Висновок — часткове судження.
Четверта фігура: 1. Якщо більший засновок стверджувальне судження, то
менший повинен бути загальним судженням. 2. Якщо один із засновків заперечувальне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.
№48 Модуси простого категоричного силогізму
Використовуючи ЗПС і спеціальні правила фігур, для кожної фігури можна вивести усі правильні модуси. У межах кожної фігури можливі 16 комбінацій засновків від чотрирьох видів суджень АSР, ЕSР, ІSР, 0SР: 1. АА, АЕ, АІ, АО; 2. ЕА, ЕЕ, ЕІ, ЕО; 3. ІА, ІЕ, ІІ, ІО; 4. ОА, ОЕ, ОІ, ОО. Перше правило виключає повністю комбінації 3 і 4 колонок. Варіанти 2 і 4 першої колонки суперечать першому
правилу фігури. Варіанти 2 і 4 другої колонки виключаються з розгляду за 6 — ЗПС. Отже, залишаються комбінації АА, АІ, ЕА, ЕІ із яких отримують модуси ААА (засновки: АМР та АSМ, висновок - АSР), АІІ(засновки: АМР та ІSМ, висновок - ІSР), ЕАЕ(засновки: ЕМР та АSМ, висновок - ЕSР), ЕІО(засновки: ЕМР та ІSМ, висновок - ОSР).
|
|
|
№49 Метод аналітичних таблиць
Основу методу аналітичних таблиць складає звичайне визначення таблиць істинності для пропозиційних зв'язок, а сама аналітична таблиця будується навпаки. таблиці називаються аналітичними тому, що розкладаючи вихідне висловлювання на елементарні висловлювання (на атоми), ми намагаємося знайти набір значень атомів, при яких би вихідне висловлювання було хибне. Для побудови аналітичної таблиці необхідно виконати такі умови: 1. Нумерацію рядків таблиці розпочинають з 0 (нуля). 2. Наслідки відділяються від припущення горизонтальною рискою. 3. Наслідки, які отримані із одного з попередніх висловлювань позначають римськими цифрами.
4. Аналітична таблиця складається з гілок. Таблиця вважається замкненою, якщо в ній зустрічається пара висловлювань ТА і FА, а вся аналітична таблиця вважається замкненою, коли кожна її гілка замкнена.
№50 Правдоподібний умовивід
Правдоподібне міркування — це міркування, в якому між засновками і висновками не існує відношення логічного слідування. Зв'язок між засновками і висновком тут спирається на певні фактичні та психологічні причини, які не мають формального характеру. У зв'язку з цим в таких міркуваннях висновок не може випливати із засновків з логічною необхідністю. Між засновками і висновком тут відсутнє відношення логічного слідування, а наявне відношення підтвердження. 1. Аргентина — республіка, Бразилія — республіка, Еквадор — республіка. Аргентина, Бразилія, Еквадор — латиноамериканські країни. Отже, усі латиноамериканські країни — республіки.
2. Італія — республіка, Португалія — республіка, Франція — республіка. Італія, Португалія, Франція — західноєвропейські країни. Отже, усі західноєвропейські країни — республіки. І перше, і друге міркування побудоване за однією схемою. І в першому, і в другому міркуваннях засновки істинні, але висновок першого міркування істинний, а висновок другого міркування — хиб ний. Дійсно, усі латиноамериканські країни — республіки, але в Західній Європі існують країни, які не є республіками. Це, наприклад, Великобританія, Бельгія, Іспанія. Отже, правдоподібні міркування можуть вести від істинних засновків як до істинного, так і до хибного висновку. На відміну від дедуктивних міркувань, які спираються на логічний закон, в правдоподібних міркуваннях істинність засновків не гарантує істинності висновку. Висновок в таких міркуваннях, як правило, має правдоподібний, ймовірний характер. Отримані таким шляхом висновки завжди потребують подальшої перевірки і обґрунтування. За допомогою правдоподібних міркувань не можна отримати достовірне знання. До недедуктивних умовиводів відносяться: — індуктивні умовиводи та — умовиводи за аналогією. Як уже зазначалося, для недедуктивних умовиводів характерним є те, що в них між засновками та висновком існує відношення підтвердження, а висновок носить характер гіпотези.
|
|
|
|
|
|
