Определения. Упражнение. Пример 3. Решение. Определение.. Класифікація комп'ютерних мереж
Определения. Код, заданный порождающим Код, все кодовые расстояния Упражнение. Доказать, что код, дуальный двоичному циклическому коду Хэмминга, не является совершенным.
Эквидистантные коды обладают свойствами, так называемых, Эквидистантные и близкие к ним по свойствам коды нашли широкое применение, в частности, в системах связи с кодовым разделением каналов, к которым относятся перспективные существенно более помехоустойчивые CDMA-технологии, приходящие на смену GSM-технологиям с частотным разделением каналов.
Пример 3. Найти все «разрешенные» комбинации (кодовые слова) кода, дуального двоичному циклическому ( Решение. Определим проверочный многочлен
![]() ![]() ![]() ![]() Из табл. 2 видно, что для любой пары равно Определение. Весовой спектр кода – это частота появления различных значений веса Хэмминга Очевидно, что в условиях данного примера весовой спектр ( (
Именно такой «пиковый» характер весового спектра кодов (величина «пика» равна Класифікація комп'ютерних мереж Комп'ютерні мережі відносяться до розряду складних обчислювальних систем, тому для їх класифікації використовується не один, а цілий ряд ознак, найбільш характерні з яких представлені на рис. 5. За призначенням розрізняють КМ загального користування (універсальні) і спеціалізовані мережі. За функціональним призначенням комп'ютерні мережі підрозділяються на: - інформаційні мережі; - обчислювальні мережі; - інформаційно-обчислювальні мережі. Інформаційні мережі надають користувачам в основному інформаційні послуги. До таких мереж належать мережі науково-технічної і довідкової інформації, резервування і продажу квитків на транспорті, мережі оперативної інформації служб спеціального призначення і т. д.
Обчислювальні мережі відрізняються наявністю у своєму складі більш могутніх обчислювальних засобів, пристроїв підвищеної ємності, що запам'ятовують, для збереження прикладних програм, банків даних і знань, доступних для користувачів, можливістю оперативного перерозподілу ресурсів між задачами. На практиці найбільше поширення одержали змішані інформаційно-обчислювальні мережі, у яких здійснюється збереження і передача даних, а також рішення різних задач з обробки інформації. За розміщенням основних інформаційних масивів (банків даних) мережі підрозділяються на наступні типи: - мережі з централізованим розміщенням інформаційних масивів; - мережі з локальним (абонентським) розміщенням інформаційних масивів. У мережах з централізованим розміщенням інформаційні масиви формуються і зберігаються на головному файловому сервері мережі. У мережах з локальним розміщенням інформаційні масиви можуть знаходитися на різних файлових серверах. За функціями керування мережними ресурсами: - централізовані; - децентралізовані мережі. У централізованих мережах керування всіма мережними ресурсами здійснює один з її вузлів (сервер). Для децентралізованих мереж характерний автономний розподіл ресурсів, при якому кожний з вузлів, використовуючи інформацію про стан мережі, самостійно визначає можливість доступу до її ресурсів. За ступенем територіальної розподіленості компонентів мережі розрізняють: - глобальні мережі ( WAN – Wide Area Networks), що охоплюють територію країни або декількох країн з відстанями між окремими вузлами мережі в кілька тисяч кілометрів (швидкість передачі даних – від 56 Кбіт/с до 2 Мбіт/с); приклади: SNA (Systems Network Architecture) для передачі інформації в мережах фірм IBM, ISDN (Integrated Services Digital Network) цифрова мережа інтегрального обслуговування, цифрова мережа з комутацією пакетів X. 25, мережа з ретрансляцією пакетів Frame Relay, об'єднана світова мережа Internet;
- регіональні мережі, розташовані в межах визначеного територіального регіону (міста – MAN (Metropolitan Area Networks), району, області, окремо можна виділити корпоративні мережі і т. п. ); - локальні мережі ( LAN – Local Area Networks), що охоплюють порівняно невелику територію (у радіусі до 10 км) (швидкість передачі даних – від 10 Мбіт/с до декількох тисяч Мбіт/с), приклади: Ethernet, Fast -, Gigabit Ethernet, Token Ring, FDDI (Fiber Distributed Data Interface)). За типом використовуваних обчислювальних засобів мережі можуть бути: - однорідними (ЕОМ всіх абонентських систем мережі апаратно і програмно сумісні) – гомогенні; - неоднорідними (ЕОМ абонентських систем мережі апаратно і програмно несумісні) – гетерогенні. Локальні комп'ютерні мережі звичайно є однорідними, а регіональні і глобальні - неоднорідними. За методом передачі даних розрізняють мережі: - з комутацією каналів; - з комутацією повідомлень; - з комутацією пакетів; - зі змішаною комутацією. Для сучасних комп'ютерних мереж найбільш характерним є використання методу комутації пакетів. Особливості кожного з методів передачі даних більш докладно будуть розглянуті надалі. За родом діяльності в мережі розрізняють мережі: - оператора мережі; - постачальника мережних послуг. Оператором мережі є компанія, що підтримує мережу в робочому стані. Постачальником послуг (провайдером) називають компанію, що робить платні послуги абонентам мережі. У ряді випадків і власник, і оператор, і провайдер можуть належати до однієї компанії. У залежності від способу взаємодії: - мережі з незалежними (рівноправними) сторонами (Peer-to-Peer); - мережі, що взаємодіють по моделі «клієнт – сервер». Важливою ознакою класифікації комп'ютерних мереж є їхня топологія, тобто структура зв'язків між елементами мережі. Топологія впливає на пропускну здатність, на стійкість мережі до відмовлень її устаткування, на якість обслуговування запитів користувачів, на логічні можливості і вартість мережі. Для побудови комп'ютерних мереж використовуються наступні топологічні структури (рис. 6):
- радіальна (променева або зіркоподібна); - кільцева; - шинна; - повнозв’язна (до числа її різновидів можна віднести багатозв'язкові і сіткові мережі); - деревоподібна (ієрархічна); - змішана.
Основу мереж з радіальної (зіркоподібної) топологією (рис. 6, а) складає головний центр, що може бути як активним (виконується обробка інформації), так і пасивним (виконується тільки ретрансляція інформації). Такі мережі досить прості по своїй структурі і організації керування. До недоліків мереж з радіальною топологією можна віднести: порушення зв'язку при виході з ладу центрального вузла комутації, відсутність волі вибору різних маршрутів для встановлення зв'язку між АС, збільшення затримок в обслуговуванні запитів при перевантаженні центра обробки, значне зростання загальної довжини ліній зв'язку при розміщенні АС на великій території. У мережах з кільцевою топологією (рис. 6, б) інформація між абонентськими станціями передається тільки в одному напрямку. Кільцева структура забезпечує широкі функціональні можливості мережі при високій ефективності використання моноканала, низькій вартості, простоті методів керування, можливості контролю працездатності моноканала. До недоліків мереж з кільцевою топологією можна віднести: порушення зв'язку при виході з ладу хоча б одного сегмента каналу передачі даних. У мережах із шинною топологією (рис. 6, в) використовується моноканал передачі даних, до якого приєднуються абонентські системи. Дані від передавальної АС поширюються по каналу в обидва боки. Інформація надходить на усі АС, але приймає повідомлення тільки та АС, якій воно адресовано. Шинна топологія - одна з найбільш простих. Вона дозволяє легко нарощувати і керувати мережею ЕОМ, є найбільш стійкою до можливих несправностей окремих абонентських систем. Недоліком шинної топології є повний вихід з ладу мережі при порушенні цілісності моноканалу. У повнозв’язної мережі (рис. 6, г) інформація може передаватися між усіма АС по власних каналах зв'язку. Така побудова мережі вимагає великої кількості сполучних ліній зв'язку. Вона ефективна для малих мереж з невеликою кількістю центрів обробки, що працюють з повним завантаженням каналів зв'язку. У мережах з деревоподібною топологією (рис. 6, д) реалізується об'єднання декількох більш простих мереж із шинною топологією. Кожна галузь дерева являє собою сегмент. Відмовлення одного сегмента не призводить до виходу з ладу інших сегментів. Топологія великих мереж звичайно являє собою комбінації декількох топологічних рішень. Прикладом такої мережі може служити мережа зі змішаної радіально - кільцевою топологією, представлена на рис. 6, е.
Правильний і раціональний вибір основних функціональних, технічних і програмних компонентів комп'ютерних мереж, їхньої топологічної структури безпосередньо впливають на всі технічні характеристики і загальну ефективність функціонування мереж у цілому. Це особливо важливо для обчислювальних мереж військового призначення, призначених для обробки і передачі великих інформаційних масивів даних в умовах твердого ліміту часу і високих вимог до вірогідності інформації. Використання на практиці тієї або іншої топології мережі визначається розташуванням комп'ютерів і серверів (вузлів комутації) в просторі, з урахуванням максимальної надійності мережі і мінімальних апаратних витрат. Так, наприклад, для підприємств управління магістральними газопроводами, лініями передачі електричній енергії або залізничному зв'язку характерна лінійна або радіально-вузлова топологія. Для локальних мереж найбільш доцільною є шинна, променева або кільцева топології. Для глобальних мереж характерна багатозв'язкова або сіткова топологія.
У двоточкових з'єднаннях ( Point to Point ) інформація від джерела поступає на один приймач, а в багатоточкових до лінії передачі підключений ряд приймальних пристроїв. Причому, інформація в багатоточкових підключеннях може передаватися одночасно всім приймачам - широкомовна передача ( broadcasting ), частини приймачів - групова передача ( multicasting ), або будь-якому приймачу по вибору - адресна передача ( unicasting ). З ріс. 6 видно, що для комп'ютерних мереж, за винятком шинної топології, характерне використання двоточкових з'єднань. В процесі функціонування комп'ютерної мережі окрім реалізації функцій обміну інформацією необхідно також здійснювати управління мережею. Основні функції управління і організації мережі зводяться до наступного: - встановленню необхідних фізичних і логічних з'єднань між взаємодіючими комп'ютерами; - вирішенню завдань, пов'язаних з адресацією і вибором шляху розповсюдження (маршрутизацією) передаваних повідомлень; - контролю і виправленню помилок при передачі даних по лініях і каналах зв'язку, стисненні і захисті інформації; - управлінню взаємодіючими призначеними для користувача програмами; - управлінню програмами з складу математичного забезпечення мережі, що реалізовують різні види інформаційних і обчислювальних послуг; - забезпеченню конфігурації мережі і складу її технічних і частково програмних засобів без порушення функціонування мережі в цілому; - забезпеченню захисту мережі від проникнення зловмисників і порушення її функціонування.
Білет №26 1. Різновиди циклічних кодів, коди БЧХ 2. Загальна характеристика телекомунікаційних мереж. Відповіді
Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|