 |
Міністерство охорони здоров’я України
|
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ
Циклова комісія професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»
лекція
з навчальної дисципліни: ФАРМАКОГНОЗІЯ
ТЕМА № 2(2год. )
ІРИДОЇДИ. ЛІГНАНИ. КСАНТОНИ
Для студентів відділення
«Фармація»
Курс ІІІ, семестр VI
Запоріжжя – 2018
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Загальна характеристика іридоїдів (монотерпенових глікозидів).
2. Повна характеристика ЛР: бобівник трилистий, золототисячник малий, кульбаба лікарська.
3. Загальна характеристика лігнанів. Повна характеристика ЛР: елеутерокок колючий, лимонник китайський, розторопша плямиста.
4. Загальна характеристика ксантонів. Повна характеристика ЛР: звіробій плямистий, солодушка альпійська.
Література:
1. І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова «Фармакогнозія» - К: Медицина, 2010, С. 179–184, С. 301-312
2. І. А. Бобкова «Фармакогнозія» Посібник з практичних занять – К: Медицина», 2010, С. 136–146; С. 217– 20
Література для поглибленого вивчення:
1. 1. В. М. Ковальов, О. І. Павлій «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» - Х:
«Прапор», 2000, С. 256–271, С. 321-330
1. Загальна характеристика іридоїдів (монотерпенових глікозидів).
Іридоїди — це рослинні, переважно безазотисті, речовини, гіркі на смак, здатні збуджувати апетит і покращувати травлення. За хімічним походженням вони представляють групу циклопентанпіранових монотерпеноїдів. Назва " іридоїди" пов'язана з речовиною іридодалем, який виділений з мурах Іvіdоmуrmех. Назву " іридоїди" запропоновано Бріггсом у 1963 р. Раніше цю групу сполук називали гіркотами, псевдоіндиканами, аукубіновими глікозидами.
|
|
|
Поширення. У наш час виділено понад 250 іридоїдів з рослин, що належать до родин валеріанові, подорожникові, тирличеві, бобівникові, ранникові тощо.
Місце локалізації. Іридоїди в рослинах накопичуються в клітинному соку у вигляді глікозидів, іноді — у вільному стані.
Значення для рослин. Іридоїди можуть бути леткими компонентами ефірних олій, алкалоїдами (становлять неамінну частину комплексних індольних алкалоїдів) тощо.
Класифікація. Іридоїди поділяють на чотири основні групи:
1. Циклопентанові іридоїди.
2. Секоіридоїди.
3. Іридоїди родини валеріанових — валепотріати.
4. Комплексні іридоїди — алкалоїди.
Фізичні властивості. Іридоїди — це безбарвні кристалічні речовини, гіркі на смак, легко розчиняються у воді, водно-спиртових розчинах, ацетоні, еталоні тощо. Аглікони іридоїдів дуже нестійкі: вони чутливі до ферментів і кислот.
Хімічні властивості. Іридоїди легко окисшоються киснем повітря. Часто саме з наявністю іридоїдів пов'язане почорніння лікарської рослинної сировини під час сушіння. Іридоїдні глікозиди під дією мінеральних кислот утворюють розчини синього або синьо-фіолетового кольору з подальшим випаданням фіолетово- чорного осаду.
Особливості заготівлі, сушіння та зберігання лікарської рослинної сировини. Сировину, яка містить іридоїди, збирають у фазу найбільшого накопичення діючих речовин. Сушать природним способом або у сушарках за температури 50—60°С. Зберігають у сухому приміщенні, що добре вентилюється.
Фармакологічна дія та застосування. Фармакологічні властивості іридоїдів дуже різнобічні: протигрибкові, антибактеріальні, протизапальні, гіпотензивні, жовчогінні, седативні, сечогінні тощо. Крім того, іридоїди підвищують апетит, стимулюють травлення, посилюють секрецію шлункового соку. За рахунок гіркого смаку вони подразнюють рецептори язика і рефлекторно діють на органи травлення. Усі гіркоти призначають за 10—15 хв до приймання їжі. Їх не можна призначати при підвищеній шлунковій секреції, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Сировину, яка містить іридоїди, застосовують для збудження апетиту, покращення травлення і посилення перистальтики кишок, а також як седативний засіб.
|
|
|
2. Повна характеристика ЛР: бобівник трилистий, золототисячник малий, кульбаба лікарська.
- бобівник трилистий
Листя бобівника трилистого — Fоliа Мепуапthidis trіfоlіаtае
Бобівник трилистий — Мепуапthes trіfоlіаtа
Родина бобівникові — Мепуапthасеае
Народні назви: трилисник, трифоль.
Російські назви: трилистник водяной, вахта трехлистная.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина з довгим повзучим кореневищем, що вкорінюється в ґрунті. Кореневище товсте, з кільцевими слідами і піхвами відмерлих листків. Від кореневища відходять декілька листків на довгих черешках. Листки трійчастоскладні, чергові. Черешок знизу розширюється й охоплює квіткове стебло, утворюючи стеблообгортну піхву, яка має перетинчастий край. Листочки короткочерешкові, цілокраї, голі, оберненояйцеподібні або еліптичні. Навесні рослина утворює квітконосне стебло до 30 см завдовжки. Квітки блідо-рожеві, зібрані в густу китицю до 7 см завдовжки. Квітки правильні, оцвітина подвійна. Чашечка п'ятипелюсткова, зросла до середини. Віночок лійкоподібний. Плід — коробочка, що розкривається стулками. Цвіте рослина з середини травня до червня. Плоди дозрівають у липні — серпні.
Поширення та місце зростання. Росте по всій території України. Переважно зустрічається в лісових районах, рідше в лісостепових і дуже рідко в степових. Росте на болотах і заболочених луках, по берегах річок, озер, біля канав, місцями утворює зарості.
Правила заготівлі. Листя збирають у теплу погоду, часто з човнів. Сиротшу заготовлюють після цвітіння, тому що найінтенсивніший ріст листків спостерігається в червні, коли рослина цвіте. Листки зривають з коротким (не більше 3 см) залишком черешка. Молоді та верхівкові листки не збирають, оскільки під час сушіння вони чорніють.
|
|
|
Основні охоронні заходи. Не можна виривати бобівник із кореневищем (це призводить до знищення його заростей); заготовляти сировину на одних і тих самих масивах частіше ніж через 2—3 роки.
Первинне оброблення. Сушіння. Термін зберігання. Сировину звільняють від домішок і на кілька годин розкладають на відкритому повітрі (для прив'ялювання), а потім викладають пухким шаром у відкриту тару (ящики, кошики тощо) і швидко доставляють у місця сушіння. Сушать у сушарках за температури 45—50°С або на горищах, під навісами, у сараях з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину тонким шаром і періодично перегортаючи. Висушену сировину очищують від почорнілих листків, черешків, довжина яких перевищує 3 см, та сторонніх домішок. Термін зберігання — 2 роки.
Опис сировини. Цілі або частково подрібнені, тонкі, голі трійчасті листки із залишком черешка завдовжки до 3 см, які поділяються на три коротких черешки. Окремі листочки еліптичні або довгасто-оберненояйцеподібні, цілокраї або з дещо нерівним краєм, до 4—10 см завдовжки і до 2, 5—7 см завширшки. По краях часток помітні білуваті або коричнюваті пагорбки (водяні продихи), до яких підходить жилка. Колір зелений. Запах слабкий, неспецифічний, частіше відсутній. Смак дуже гіркий.
Хімічний склад сировини. Сировина містить іридоїди та секоїридоїди (логанін, сверозид, фоліаментин, ментіафолін), також флавоноїди (рутин), дубильні речовини, негіркий алкалоїд генціанін, йод тощо.
Фармакологічна дія та застосування. Бобівник трилистий використовують для покращення травлення, підвищення апетиту, що пов'язано з рефлекторним посиленням секреції шлункового соку за рахунок іридоїдів, також справляють жовчогінну та протизапальну дію. Зовнішньо листя використовують для промивання ран, що погано загоюються, а також у вигляді ванн при різних шкіряних захворюваннях.
Лікарські форми та засоби. Настій; входить до складу гіркої настойки, жовчогінного та заспокійливого зборів.
|
|
|
