 |
Бобівник трилистий. - золототисячник звичайний. Вілмінні ознаки інших видів золототисячника.
|
|
|
|
Бобівник трилистий
- золототисячник звичайний
Трава золототисячника — Неrbа Сепtаиrü
Золототисячник звичайний — син. золототисячник малий,
золототисячник зонтичний; Сепtаиrіит еrуthrаеа, Sуп. — С. тіпиs, С. итbеllаtит, Еrуthrаеа сепtаиrіит
Родина тирличеві — Gепtіапасеае
Народні назви: зірка, золотник, центурія.
Російські назви: золототисячник обыкновенный, золототисячник зонтичний, золототисячник малый.
Опис рослини. Дворічна, рідше однорічна, трав'яниста рослина до 40 см заввишки. Корені невеликі, слабко розвинуті. Стебла прямостоячі, поодинокі або по декілька, чотиригранні, у верхній частині вилчасто-гіллясті з гілочками, які спрямовані догори. Стеблові листки супротивні, цілокраї, сидячі, довгасто- ланцетоподібні до 3 см завдовжки, прикореневі листки зібрані в розетку, обернено-яйцеподібні, до 4 см завдовжки. Квітки рожеві, іноді білі, зібрані на верхівці стебла в щиткоподібне суцвіття з приквітками. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослопелюсткова. Віночок цвяхоподібний п'ятипелюстковий з довгою циліндричною трубкою.
Плід — багатонасінна вузька коробочка, яка відкривається двома стулками. Насіння дрібне, сітчасто-ямчасте, неправильноокруглої форми. Цвіте рослина в червні — липні, плоди дозрівають у серпні — вересні. На першому році розвивається розетка прикореневих листків; на другий рік рослина цвіте.
Крім золототисячника звичайного можна заготовляти золототисячник гарний.
Поширення та місце зростання. Росте на луках, лісових галявинах, між чагарниками, на узліссях, як бур'ян на полях на всій території України.
Правила заготівлі. Траву заготовлюють під час цвітіння, поки збереглися прикореневі листки. Сировину зрізають ножем або серпом вище від прикореневих листків і складають у кошики впорядковано — суцвіттям до суцвіття.
|
|
|
Основні охоронні заходи. Забороняється виривати рослину з коренем.
Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Зібрану сировину звільняють від сторонніх домішок. Сушать в сушарках за температури 40—50°С або на горищах, рідше під навісами, розкладають траву впорядковано — суцвіттям до суцвіття. При сушінні товстим шаром або в приміщеннях з недостатньою вентиляцією трава жовтіє, квітки знебарвлюються або чорніють. Із висушеної сировини вилучають знебарвлені і почорнілі екземпляри, а також сторонні домішки. Термін зберігання — 3 роки. Зберігають у сухих приміщеннях, що добре вентилюються.
Опис сировини. Стебла голі, прості або розгалужені, чотиригранні, іноді з крилатими ребрами до 30 см завдовжки і до 2 мм завтовшки. Листки сидячі, супротивні, з 5 жилками; середні — довгасто-яйцеподібні, голі, цілокраї; верхні — довгасто- або лінійно-ланцетоподібні. Суцвіття — верхівкові, щіткоподібні. Квітки правильні. Чашечка зрослопелюсткова с 5 частками. Віночок із довгою циліндричною трубкою і п'ятироздільним відгином. Тичинок — 5. Колір стебел, листків і чашечки жовтувато-зелений, віночка — рожево-фіолетовий, жовтувато-рожевий і жовтий. Запах слабкий. Смак гіркий.
Вілмінні ознаки інших видів золототисячника.
Золототисячник гарний . Це однорічна трав'яниста рослина до 20 см завдов жки, схожа на золототисячник звичайний, але дещо менших розмірів; стебло розгалужується від основи; розетка прикореневих листків відсутня; квітки мають темніший, червонувато-рожевий колір.
Золототисячник колосистий. Стебло 10 – 20 см заввишки, зверху розгалужене. Листки прикореневі і стеблові еліптичні або ланцетоподібні, загострені, густо сидять на стеблі. Суцвіття колосоподібне, приквітки щільно прилягають до основи квіток. Квітка з чашечкою, що має зубці.
|
|
|
Золототисячник звичайний. Стебло 15 – 30 см. заввишки, зверху розгалужене, голе. Листки прикореневі ланцетоподібні або лопатоподібні; стеблові – лінійні, голі. Суцвіття - рідкий напівзонтик; приквітки щільно прилягають до основи квіток. Квітки мають чашечку, яка дорівнює трубочці віночка.
Золототисячник багровий. Стебло 10 – 25 см. заввишки, зверху розгалужене, коротко шерстисте. Листки прикорнневі видовжено-ланцетоподібні, стеблові – лінійні, короткошерстисті. Суцвіття – рідкий напівзонтик; приквітки трохи притиснуті до основи квіток. Квітки мають чашечку, яка дорівнює трубочці віночка.
Хімічний склад сировини. Трава містить іридоїди (генціопікрин, еритроцентаурин, генціопікрозид тощо); алкалоїди (генціанін, генціамін, генціанідин). Також доведено наявність ефірної олії, фенолокислот, флавоноїдів, кентонів, олеїнової кислоти, слизу, вітаміну С.
Фармакологічна дія та застосування. Застосовують для збудження апетиту та покращення травлення. Часто настій признаначають при гастриті з пониженою секрецією, диспепсії, іноді як протиглисішй засіб. Використовують у вигляді зборів для лікування хронічних ентероколітів, виразкової хвороби шлунка та дванадця типалої кишки, при хворобах печінки, жовчного міхура, нирок.
Лікарські форми. Настій; аптечний збір; шлунковий чай, гірка настойка.
|
|
|
