 |
Золототисячник звичайний (малий)
|
|
|
|
Золототисячник звичайний (малий)
- кульбаба лікарська
Корені кульбаби — Radісеs Таrахасі
Кульбаба лікарська — Таrахасит оfficinale
Родина айстрові — Аstеrасеае
Народні назви: кульбаба, молочко, летючки.
Російська назва: одуванчик лекарственный.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і м'ясистим мало гіллястим стрижневим коренем. Усі листки розміщені на вкороченому стеблі й утворюють прикореневу розетку. Листки голі або розсіяно-волосисті, до 10—25 см завдовжки, глибоко перистонадрізані, поступово звужуються в довгий крилатий черешок. Трикутнолопаті листки спрямовані донизу. Квітконоси до 30 см заввишки, всередині пусті, знизу голі, зверху павутинчаето-пухнасті. Квітки зібрані у великі кошики діаметром до 5 см. Усі квітки двостатеві, язичкові, яскраво-жовтого кольору. Квітколоже голе, плоске, ямчасте, Плід — веренетеноподібна бурувата сім'янка з летючкою. Усі частини рослини містять білий молочний сік. Цвіте кульбаба у квітні — червні, іноді спостерігається вторинне цвітіння, плоди дозрівають у травні — червні.
Поширення та місце зростання. Дуже поширена рослина. Росіє по всій території України на відкритих місцях, у великій кількості на луках, галявинах, у садах, по шляхах та інших місцях.
Правила заготівлі. Корені заготовлюють навесні, на початку відростання рослини (квітень — початок травня) або восени (вересень—жовтень). Корені літньої заготівлі трухляві, дають неякісну сировину. Корені викопують заступами або підкопують плугом на глибину 15—25 см. На щільних ґрунтах корені значно тонші, ніж на пухких.
Основні охоронні заходи. На одному місці заготівлю сировини потрібно проводити через 2—3 роки (для забезпечення відновлення зарості).
|
|
|
Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Викопані корені звільняють від грунту, відокремлюють надземні частини, кореневище і тонкі бічні корені й одразу миють у холодній воді. Помиті корені розкладають для підв'ялювання на відкритому повітрі і залишають на кілька днів. Пров'ялюють доти, доки при надрізанні коренів не виділятиметься молочний сік. Сушать у сушарках за температури 40—50°С або на горищах, під навісами з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину тонким шаром (у 3—5 см) і періодично перевертаючи. Сировину зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Термін зберігання — 5 років.
Опис сировини. Корені стрижневі, мало гіллясті, цілі або поламані, завдовжки 2—15 см, завтовшки 0, 3—3 см, поздовжньозморшкуваті, іноді спіральноперекручені, щільні, крихкі. Злам нерівний. У центрі кореня міститься невелика жовта або жовтувато-бура деревина (серцевина), оточена широкою сірувато-білою корою, в якій помітні (під лупою) буруваті концентричні тонкі пояси молочних судин. Колір зверху від світло-бурого до темно-бурого. Запах відсутній. Смак гіркуватий з солодким присмаком.
Відмінні ознаки неприпустимих домішок до кульбаби лікарської.
Кульбаба червоноплода. Листки прикореневої розктки видовжені, голі, вищерблено-перисторозсічені. Суцвіття кошики 1- 2 см. у діаметрі. Квітки лимонно-жовті. Плоди – сім’янки, темно-червоні з тонким носиком. Довжина останнього вдвічі перевищує довжину сім’янки. Чубчик бурувато-білий.
Кульбаба пізня. Листки зворотнояйцеподібні або видовжені, майже шкірясті, густоповстисті. Суцвіття – великі кошики, 1, 5 – 2, 5 см. у діаметрі. Квітки оранжево-жовті, довщі за обгортку. Плоди – сім’янки бурі або сірі. Чубчик світло-червонувато-бурий.
Кульбаба бессарабська. Листки прикореневої розетки ланцетоподібні, великозубчасті, або перисторозсічені, товстуваті, м’ясисті, голі. Суцвіття – невеликі кошики, 1, 5 см. у діаметрі. Квітки жовті, ззовні червонуваті. Плоди – сім’янки буруваті або світло-сірі. Чубчик бурувато-червонуватий, завдовжки дорівнює носику.
|
|
|
Кульбаба нерівнобічна. Листки прикореневої розетки глибокоперисторозсічені, голі або знизу з рідкими волосками, притиснуті до грунту або прямостоячі. Суцвіття – кошики, 2 – 2, 5 см. у діаметрі. Квітки жовті. Плоди – сім’янки бурувато-сірі. Носик у 1, 5 – 2 рази довший за сім’янку.
Хімічний склад сировини. У молочному соку містяться іридоїди (тараксацин, тараксацерин); смолисті речовини каучукового походження. Також сировина містить тритерпенові сполуки, інулін, флавоноїди, фенолокислоти, значну кількість солей калію.
Фармакологічна дія та застосування. Використовують як апетитний та поліпшуючий травлення засіб при захворюваннях системи травлення. Біологічно активні речовини кульбаби також справляють жовчогінну дію.
Лікарські форми та засоби. Відвар. Густий екстракт. Апетитні, жчогінні, сечогінні, проносні чаї, гірка настойка. Суцвіття і листки використовують у їжу у вигляді салатів як джерело вітамінів. Із суцвіть готують варення.
|
|
|
