 |
Кульбаба лікарська. 3. Загальна характеристика лігнанів. Повна характеристика ЛР: елеутерокок колючий, лимонник китайський, розторопша плямиста.
|
|
|
|
Кульбаба лікарська
3. Загальна характеристика лігнанів. Повна характеристика ЛР: елеутерокок колючий, лимонник китайський, розторопша плямиста.
Лігнани — фенольні сполуки, димери похідних фенілпропану (С6С3)2, з'єднаних між собою середніми вуглецями бічних ланцюгів
|
|
Термін " лігнани" походить від лат. " lіgnum" — деревина, дерево (ці сполуки вперше одержано з деревини).
Поширення. Місце локалізації. Лігнани широко зустрічаються в рослинному світі: родинах соснові, аралієві, лимонникові, товстолисті, айстрові. Існують у вільному стані та у формі глікозидів, накопичуються в усіх органах рослин, але здебільшого містяться в насінні, коренях, деревині, здерев'янілих стеблах, наявні у клітинах разом з жирними, ефірними оліями, смолами. Різноманітність лігнанів зумовлена розміщенням у молекулах фенільних циклів, ступенем насиченості їхніх бічних ланцюгів, а також ступенем окиснеиня у вуглецевих атомів.
До складу ароматичних кілець входить не менше двох кисневих замісників (гідроксилів, метоксилів, метилендіоксигруп). Бічний ланцюг може бути насиченим або мати подвійний зв'язок між α -β -вуглецевими атомами. Метильні групи в Сγ і Сγ ' можуть бути окиснені до спиртової, альдегідної або карбоксильної групи.
Класифікація. За розміщенням ароматичних ядер лігнани належать до трьох основних підгруп: власне лігнани, неолігнани, лігноїди.
Власне лігнани утворюють декілька типів:
1. Діарилбутановий тип:
2. Дигідронафталіновий тип:
3. Діоксабіциклооктановий тип:
4. Діарилоктановий тип:
5. Тетрагідронафталіновий тип:
6. Діарилтетрагідрофурановий тип:
Неолігнани. Сполуки, в яких С6—С3-фрагменти з'єднані між собою за типом " голова до хвоста".
|
|
|
собливістю сполук цієї підгрупи є наявність у їхніх молекулах подвійного зв'язку між β - і γ -вуглецями:
Лігноїди. Сполуки, в яких різні фенольні групи містять додатково фрагмент СбС3:
1. Флаволігнани:
2. Ксантолігнани:
3. Кумаринолігнани:
Фізичні і хімічні властивості. Реакції на БАР.
Лігнани — безбарвні кристалічні речовини, що добре розчиняються в жирних та ефірних оліях, смолах, бензолі, хлороформі, діетиловому ефірі, нижчих спиртах. Не розчиняються у воді. В УФ-променях лігнани флуоресціюють блакитним і жовтим кольорами.
Для лігнанів властиві реакції на феноли: з солями заліза, діазотреактивом, основою. Взаємодія із залізом (III) хлоридом (FеСl3) зумовлює утворення комплексних сполук фенолятів заліза, які мають характерне забарвлення синіх, синьо-зелених і фіалкових відтінків, залежно від конкретного фенолу.
Особливості заготівлі, сушіння, зберігання лікарської рослинної сировини. Заготівлю сировини проводять у фазу найбільшого накопичення основних БАР (лігнанів), у суху погоду. Сушать сировину за температури 50—60°С, швидко. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Фармакологічна дія і застосування. Лігнани мають широкий спектр фармакологічної дії. Вони справляють цитостатичну, протипухлинну (подофіл), адаптогенну і тонізуючу (лимонник, елеутерокок), " тромбоцитарну і гемолітичну (кунжут), протимікробну (лопух), гепатозахисну (розторопша) дію.
- елеутерокок колючий
Кореневища і корені елеутерококу — Rhіzотаtа еt rаdісеs Еlеиthеrососсі
Елеутерокок колючий — Еlеиthеrососсиs sепticоsus
Родина аралієві — Аrаlіасеае
Народна назва: дикий перець.
Російські назви: элеутерококк колючий, свободноягодник колючий.
Опис рослини. Гіллястий кущ, 1, 5—3 м заввишки, з довгими (до 30 м) галузистими кореневищами. Пагони прямі, вкриті тонкими численними шипами. Листки довгочерешкові, п'ятипальчастоскладні; листочки еліптичні з загостреною верхівкою, з гостродвічізубчастим краєм, клиноподібною основою, зверху голі, знизу по жилках з рудуватим опушенням. Квітки дрібні, на тоних довгих квітконіжках, зібрані в кулясті багатоквіткові зонтики. Тичинкові і двостатеві квітки блідо-фіолетового кольору, маточкові — жовтуваті. Плід — соковита, куляста, блискуча кістянка чорного кольору з 5 кісточками, зібраними в кулясті рихлі супліддя. Цвіте в серпні, плоди достигають у вересні — жовтні.
|
|
|
Поширення і місце зростання. Росте на Далекому Сході в мішаних лісах Приморського краю, рідше в Приамур'ї, та на південному Сахаліні. В Україні вирощують у ботанічних садах.
Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Заготовлюють сировину восени, викопуючи кореневу систему з ґрунту кірками (знаходиться на невеликій глибині). Струшують ґрунт, видаляють пошкоджені, гнилі корені й кореневища, розрубують на шматки, прогрівають за температури 80°С протягом 1 год, досушують на відкритому повітрі. Зберігають сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Опис сировини. Шматки кореневищ і коренів, цілі або розщеплені вздовж, дерев'янисті, тверді, прямі або зігнуті, іноді розгалужені. Кора тонка, щільно прилягає до деревини. Кореневища зверху гладенькі або трохи поздовжньо-зморшкуваті з пазушними бруньками й слідами відмерлих стебел і обламаних коренів. Поверхня коренів більш гладенька, зі світлими поперечними горбками. Злам довговолокнистий, світло-жовтого або кремуватого кольору. Кореневища світло-бурі, корені — темніші. Довжина кореневищ і коренів до 8 см, товщина до 4 см. Запах слабкий, ароматний. Смак пекучий.
Якісні реакції.
1. Кілька крапель 5%-го розчину, натрію гідроксиду наносять на зріз або порошок сировини: з'являється жовте забарвлення.
2. До водного відвару сировини додають кілька крапель 1%-го розчину заліза (III) хлориду: з'являється зелене забарвлення (поліфеноли).
Хімічний склад. Містяться глікозиди під назвою елеутерозиди А, В, В1, С, D, Е, F, G. У хімічному відношенні вони належать до різних груп БАР-лігнанів, тритерпенових сапонінів, кумаринів. Основним лігнаном є сирингорезинол. Також є ефірна олія, смоли, камедь.
|
|
|
Фармакологічна дія і застосування. Справляє тонізувальну та стимулювальну дію на центральну нервову систему. Суттєво підвищує розумову і фізичну працездатність. Загальнозміцнювальна дія проявляється збільшенням життєвого об'єму легенів, маси тіла, підвищенням гостроти зору та слуху, збільшенням вмісту гемоглобіну в крові. Препарати елеутерококу мають адаптогегші властивості, зменшують рівень цукру в крові.
Застосовують як загальнозміцнювальний засіб після тяжких захворювань, операцій, зниженні працездатності.
Протипоказання — інфаркт міокарда, гіпертонічний криз, гострі інфекційні захворювання.
Лікарські засоби. Екстракт елеутерококу рідкий.
Елеутерокок колючий
- лимонник китайський
Плоди лимонника — Frисtиs Sсhіsапdrае
Насіння лимонника — Sетіпа Sсhіsапdrае
Лимонник китайський — Sсhіsапdrа сhіпепsіs
Родина лимонникові — Sсhіsапdrасеае
Російська назва: лимонник китайский.
Опис рослини. Одно- або дводомна дерев'яниста ліана, 10—15 м завдовжки і завтовшки 1 — 1, 5 см, із специфічним запахом лимона. Листки почергові, еліптичні або обернено-яйцеподібні із загостреною верхівкою, цілокраї або слабкозазубрені, черешки листків і жилки червонуваті. Квітки одностатеві, зібрані по 2—5 у пазухах листків на тонких пониклих рожево-червонуватих квітконіжках. Оцвітина проста із 6—9 воскоподібних пелюсток білого або рожевого кольору. Тичинкові квітки з 5 тичинками, що зростаються в колонку; маточкові — з циліндричним квітколожем, на якому розміщені численні маточки. При достиганні квітколоже подовжується у 20—50 разів, а кожна маточка перетворюється на ягодоподібний плодик — соковиту листянку, унаслідок чого утворюється апокарпний плід у вигляді повислої китиці з сидячими кулястими ягодами. Цвіте у травні— червні, плоди достигають у вересні.
Поширення та місце зростання. Зустрічається на Далекому Сході в Примор'ї, Приамургї, Сахаліні, Курилах, Китаї, Японії, Кореї. Росте в мішаних лісах, по річкових долинах, у горах на рівні 600—700 м. В Україні культивують.
|
|
|
Правила заготівлі. Плоди заготовлюють під час повного достигання. Насіння отримують після віджимання соку з плоду та подальшого відмивання їх від жому.
Сушіння. Зберігання. Зібрані плоди пров'ялюють 2—3 дні під навісом на відкритому повітрі, а потім досушують у сушарках, починаючи з 35°С і закінчуючи при 60°С. Насіння сушать за температури 50°С. . Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Опис сировини. Плоди кулястої форми, часто деформовані, зморшкуваті, поодинокі або злиплі по декілька разом. У м'якоті плоду міститься 1 (рідко 2) насінина. Діаметр плодів 5—9 мм. Колір червонуватий, темно-червоігий, іноді майже чорний. Запах слабкий, специфічний. Смак пряний, гіркувато-кислий з терпким присмаком і характерним відчуттям пекучості в роті.
Насіння округло-ниркоподібної форми. Поверхня гладенька, блискуча, на увігнутому боці помітний темно-сірий рубчик, розміщений поперек насінини. Шкірка насіння легко ламається і звільняє восково-жовте ядро підковоподібної форми, один кінець якого конусоподібно загострений, другий — округлий.
Насіння завдовжки 3—5 мм, завширшки 2—4, 5 мм і 1, 5—2, 5 мм завтовшки. Колір жовтувато-бурий. Запах при розтиранні сильний, специфічний. Смак гіркувато-пекучий, пряний.
Хімічний склад сировини. Виявлено до 10 лігнанів, які містяться в усіх частинах рослини. Сума лігнанів у соковитому оплодні та насінні зростає під час достигання плодів. В оплодні достиглих плодів та насінні лігнанів 4—5%. У корі стебел ліани вміст лігнанів коливається в межах 5—9%. Основний лігнан — схізандрин, також міститься дезоксисхізандрин, схізандрол. З інших фенольних сполук наявні флавоноїди (катехини, антоціани), антрахінони, сапоніни. Усі частини лимоннику містять ефірну олію, у найбільшій кількості (до 3%) — у корі стебел. Ефірна олія листків та кори має лимонний запах; насіння — смолистий. У соковитому оплодні до 20% органічних кислот (лимонна, яблучна, винна, аскорбінова), у насінні — жирна олія (33%).
Фармакологічна дія і застосування. Справляє стимулювальну дію на центральну нервову систему, підвищує розумову та фізичну працездатність, має загальнозміцнювальні, адаптогенні властивості, підвищує кислотність шлункового соку. Застосовують після тяжких захворювань, при функціональних розладах нервової системи, для лікування гастритів зі зниженою кислотністю шлункового соку, при перевтомі.
Протипоказання: безсоння, гіпертонія, органічні захворювання серцево-судинної системи, індивідуальні алергічні реакції.
Лікарські форми і засоби. Настойка з насіння лимонника. З плодів виготовляють настій, сік.
|
|
|
