 |
Лимонник китайський. - розторопша плямиста. Родина айстрові — Аstеrасеае . 4. Загальна характеристика ксантонів. Повна характеристика ЛР: звіробій плямистий, солодушка альпійська.
|
|
|
|
Лимонник китайський
- розторопша плямиста
Плоди розторопші — Fruсtus Sіlуbі
Розторопша плямиста — Sіlуbит таrіапит
Родина айстрові — Аstеrасеае
Російські назви: расторопша пятнистая, остро-пестро.
Опис рослини. Дворічна (у культурі однорічна) трав'яниста рослина. Стебло прямостояче, просте або галузисте, голе, 1 — 1, 5 м заввишки. Листки почергові, великі, до 80 см завдовжки, перисто-лопатеві або перисторозсічені з жовтуватими колючками по краю листка і по жилках зісподу; листкова пластинка зелена з білими плямами, " блискуча; суцвіття — великі поодинокі кулясті кошики з черепицеподібною обгорткою, яка складається з колючих зелених листочків. Квітки двостатеві, трубчасті, рожевого або білого кольору. Плід — сім'янка з летючкою. Цвіте у липні — серпні.
Поширення і місце зростання. Зустрічається як бур'ян у південних районах України.
Правила заготівлі. Зберігання. Заготовлюють під час достигання плодів. Скошують траву, висушують і обмолочують, потім досушують плоди в сушарках і очищують від домішок. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Опис сировини. Плоди — сім'янки яйцеподібної форми, злегка сплющені з боків. Верхівка косоусічена з виступаючим залишком стовпчика, з валиком навколо нього або без залишку стовпчика. Основа сім'янки тупа, рубчик щілиноподібний або округлий. Поверхня гладенька, блискуча, іноді матова і поздовжньо-зморшкувата. Плоди плямисті, від чорного до світло-коричневого кольору; завдовжки 0, 5—8 мм, завширшки 2—4 мм. Запах відсутній. Смак гіркуватий.
Хімічний склад сировини. Плоди містять флаволігнани (до 27%), силібін, силідіанін, силікристин; неогіднокарпін; жирну олію (до 25%), смоли, біогенні аміни.
|
|
|
Фармакологічна дія і застосування. Справляє гепатопротекторну дію. Застосовують при різних формах гепатиту і цирозі печінки.
Лікарські засоби. Лікарські препарати. З плодів виробляють препарати «Силібор», «Силібінін», «Дарсил», «Гепабене», «Карсил», «Легалон».
Розторопша плямиста
4. Загальна характеристика ксантонів. Повна характеристика ЛР: звіробій плямистий, солодушка альпійська.
Ксантони — це група біологічно активних сполук фенольногохарактеру із загальною формулою С6—С3—С6, в основі яких лежить дибензо-у-пірон:
Дибензо-у-пірон
Назва походить від грец. xanthos, що означає " жовтий".
Перший представник цієї групи був виділений у 1921 р. з коренів тирлича жовтого і названий гентизином.
Найбільш поширений у природі ксантоновий С-глікозид мангіферин, який вперше було виявлено у плодах манго.
Класифікація. Усі відомі ксантони залежно від їх хімічної будови розподіляють на такі групи:
1. Істинні ксантони — це дибензо-у-пірони, заміщені гідрокси-, метокси-, ацетокси-, метилендіоксигрупами, галогенами та іншими радикалами, та їх О- і С-глікозиди. Істинні ксантони (моно- гексазаміщені) характерні для представників родин клузієві (звіробійні), тирличеві і бобові, а гепта- й октазаміщені знайдено в лишайниках. Це моно-, ди-, три-, тетра-, пентазаміщені (за кількістю радикалів) ксантони.
2. Фураноксантони накопичуються як у вищих, так і у нижчих рослинах. Бувають лінійні й ангулярні. Серед нижчих рослин характерні для класу аскоміцети, роду аспергіли, серед вищих — для родини клузієві.
3. Пірано- і дигідропіраноксантони. Цю групу, як і істинні ксантони, розділяють на групи моно-, ди-, три-, тетра- і пентазаміщені, бувають лінійні та ангулярні.
3. Дипіраноксантони. Вивчені недостатньо (таволтезин).
4. Ксантолігноїди. Вилучені із коренів звіробою звичайного (кількорин).
|
|
|
Поширення, локалізація, значення для рослин. Вивчення ксантонів пов'язане з представниками родин тирличеві і клузієві, в яких вони переважно містяться. Також знайдені у рослинах родин тутові, бобові, ірисові, сумахові та ін. На сьогодні виділено понад 300 ксантонових сполук зі 150 рослин. Локалізуються в квітках, плодах, листках, стеблах, коренях, деревині. У рослинах беруть участь в окисно-відновних процесах.
Методи виділення. Із ЛРС ксантони екстрагують ацетоном або нижчими спиртами різної концентрації.
Фізико-хімічні властивості. Ксантони — кристалічні речовини жовтого кольору. В сировині вони знаходяться у вільному стані й у формі глікозидів. Аглікони ксантонів розчиняються у хлороформі, хлористому метилені, ацетоні, метанолі й етанолі, не розчиняються у воді, нижчих спиртах, глікозиди — навпаки. Ксантонам властиві реакції із загальними реактивами на фенольні сполуки — солями заліза, свинцю ацетатом, алюмінію хлоридом.
Особливості заготівлі, сушіння, зберігання лікарської рослинної сировини. Сировину заготовляють у період найбільшого накопичення біологічно активних речовин, сушать за температури 50— 60°С, зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях.
Фармакологічна дія. Сполуки із замісниками у положенні С1, 3, 5, 8 справляють противірусну і протигрибкову дію; С1 С3, 7, 8 — протитуберкульозну; С1> 3 і С1> 6 — протипухлинну. Мангіферин стимулює ЦНС, справляє кардіотонічну, діуретичну, протизапальну і бактерицидну дію.
|
|
|
