 |
Тема 8 Безробіття, як невід”ємний атрибут ринкової економіки
|
|
|
|
Тема 8 Безробіття, як невід”ємний атрибут ринкової економіки
8. 1 Види, форми та рівень безробіття
8. 2 Економічна ситуація утворення безробіття
8. 3 Статистичні показники безробіття та методи їх розрахунку
8. 1 Види, форми та рівень безробіття
Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого — великим суспільним лихом. Всі країни прикладають багато зусиль для подолання безробіття, але ні одній ще не вдалось ліквідувати його повністю. Навіть в таких країнах з розвинутою соціальне орієнтованою економікою, як Японія, Німеччина, США та інших, кількість безробітних не була меншою 0, 6% загальної кількості робочої сили (табл, 4). Взагалі ж експерти Міжнародної організації праці вважають, що в наступні роки в середньому в світі безробітття буде складати біля 10% і повністю ліквідувати його не аможе ні одна країна.
В класичній теорії існує поняття " класичного безробіття", яке е результатом занадто високої ставки заробітної плати по відношенню до тієї, яка врівноважувала б попит на робочу силу та її пропозицію, зафіксованої, наприклад, профспілками. Висока ставка заробітної плати примушує роботодавців скорочувати попит, а власників робочої сили пропонувати ЇЇ в кількості, яка перевищує потребу, як це показано на мал. 17.
Ставка 
Кількість робітникій
Класичне безробіття
Роарізняють також безробіття фрикційне, структурне та циклічне. Фрикцгйне виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина — шукає нову роботу після звільнення, частина — тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Коли всі ці люди знайдуть роботу, або повернуться на стару після тимчасового звільнення, інші " шукачі" роботи і тимчасово звільнені працівники замінять їх в. загальному фонді безробітних. Тому, хоча конкретні люди, які залишились без роботи з цієї або іншої причини, змінюють один одного із місяця в місяць, даний тип безробіття залишається.
|
|
|
Таким чином, термін " фрикційне безробіття" використовується для тієї категорії людей, які шукають роботу або чекають її одержання в недалекому майбутньому. Визначення " фрикційне" точно відображає суть явища: ринок праці функціонує неефективно і не приводить у відповідність кількість робітників і робочих місць.
Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаяим, тому що частина працівників, тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вищеоплачувану і більш продуктивну. Це означає більш високі доходи для працівників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а значить, і більш реальний обсяг національного продукту.
Структурне безробіття е продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли на основі науково-технічного прогресу здійснюються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці аміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі вникає, а на інші професії, яких раніше не було, зростає. Іншими словами, структура робочих місць і професійна структура працівників не співпадають. Виникає категорія працівників, у яких навички та практичний досвід застаріли і стали нікому не потрібними, а отже, їх неможливо продати. Саме цим структурне безробіття відрізняється від фрикційного, при якому безробітні мають навички, які вони можуть продати- " Структурні" ж безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання і навіть зміни місця проживання. Фрикційне безробіття має короткочасний характер, а структурне — довгостроковий, тому і вважається більш важким.
|
|
|
Циклічне, безробіття обумовлене спадами виробництва- Коли сукупний попит на товари та послуги знижується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає,
В економічній літературі виділяють ще добровільне та вимушене, приховане, нормальне і оптимальне безробіття. лк Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільняється за власним бажанням в зв'язку а незадоволенням рівнем оплати праці, умовами роботи; через психологічний клімат в колективі або з інших причин всупереч бажанню адміністрації, Його рівень залежить від стадії економічного циклу (підвищується під час буму і знижується під час спаду в економіці країни), престижності професії, рівня кваліфікації, належності до тієї або іншої соціальної групи населення- Закономірність даного виду безробіття полягає в тому, що, чим менше у працівника шансів знайти нову роботу з кращими умовами найму, тим менше у нього бажання добровільно залишити робоче місце.
В класичній теорії ринку праці існує інше визначення добровільного безробіття, яке полягає в тому, що частина робочої сили не бажає працювати за ту ставку заробітної плати, яка визначається попитом і пропозицією в умовах вільного ринку праці, або гнучкої заробітної плати.
Економіка може бути ефективною і При наявності деякого добровільного безробіття. На мал. 18 добровільне безробіття представлене відрізком між точкою рівноваги Е та рівнем запропонованої на ринок праці робочої сили. Якщо попит на робочу силу зростає, то ставка заробітної плати також збільшується, тому що крива попиту зсунеться праворуч. Добровільне безробіття також скоротиться, тому Що ставка заробітної плати збільшиться.
Ставна а/пл
Робоча сила
Мал- 18. Добровільнебезробіття
На відміну від добровільного, недобровільне безробіття виникає за умов жорсткості заробітної плати. На мал. 19 недобровільне безробіття показане відрізком ВС. Воно виникає тому, що ставка заробітної плати, зупинившись в точці В, є привабливою для великої групи робочої сили, яка хотіла б працювати при такому її рівні, але не може приступити до роботи через відсутність робочих місць. Ставка з/пл
|
|
|
^ Робоча сила
Мал. 19. Недобровільнв іїпіробгття
Основне запитання в цій ситуації є таким: чому ставка заробітної плати не опускається до свого природного рівня, визначеного перетинанням кривих попиту та пропозиції? В першу чергу, причиною такого явища, або як говорять економісти, джерелом " липкості" заробітної плати Є особливості формування ставки заробітної плати на ринку праці і самого процесу найму на роботу. Ринок праці відрізняється від звичайного ринку товарів тим, що ціни на ньому не змінюються кожну хвилину, кожний день. Особливості найму полягають в тому, що ставка заробітної плати попередньо обговорюється, її рівень не змінюється щонайменше протягом року- Крім того, профспілки укладають колективні договори з адміністрацією на збереження ставки заробітної плати для працівників певної кваліфікації не нижче певного рівня з регулярним переглядом ставок у відповідності зі змінами індексу споживчих цін. Таким чином, заробітна плата наче " залипає" на певному рівні і не може спуститись донизу. Саме жорсткість заробітної плати е джерелом не-добровільного безробіття. Але, безумовно, через деякий час ставка заробітної плати може і знизитись. Тому в довгостроковому періоді економісти вважають ринок праці гнучким,
Вимушене безробіття ниникає тоді, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація фірми скорочує персонал. Таким
чином тільки частина безробітних може претендувати на робочі місця, а інші виявляються вимушено безробітними в результаті перевищення пропозиції праці над попитом на неї. Такий стан ринку праці характерний, як правило, для періодів спаду в економіці, коли підприємці вимушені скорочувати розміри виробництва і чисельність персоналу через несприятливу ділову кон'юнктуру. Прикладом вимушеного безробіття може бути факт звільнення адміністрацією небажаного працівника,
|
|
|
Приховане безробіття пов'язане з так званою неповною зайнятістю,
Слід зауважити, що зусилля багатьох держав, у тому числі і нашої, довгий час були направлені на ліквідацію безробіття, на те, щоб всі працездатні були зайняті в суспільному виробництві. Проте час показав, що таку повну зайнятість забезпечити неможливо, тому що існує фрикційне та структурне безробіття, яке є невідворотне. Дж. Кейнс писав' " Найбільш значними вадами суспільства, в якому ми живемо, е його нездатність забезпечити повну зайнятість" (Кейнс Дж. М. Общая тєорин занято-сти, процента й денег. — М,, 1949- — С. 359).
Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, при якій оплачувану роботу мають менше ніж 100% працездатних, Інакше кажучи, при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття, Такий рівень безробіття називають нормальним або природним-
Закои Оукена. Спробу математичними розрахунками визначити рух рівня безробіття і зайнятості залежно від відхилення фактично виробленого валового національного продукту від потенційного зробив американський вчений Артур Оукен, Він вивів закон, відповідно до якого щорічний приріст реального ВНП, приблизно, на 2, 7% утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 процентних пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 процентний пункт. Аналогічним чином кожне додаткове скорочення темпіР приросту ВНП на 2 процентних пункти викликає зростання норми безробіття на 1 процентний пункт.
Закон Оукена дозволяє визначити рівень нормального безробіття, який, як встановлено, підвищується в зв'язку з розвитком ринкової економіки. Так, для 60-х років природний рівень безробіття в США визначався в 4%, а для 80-х — 6-7% [Зкономи-ческие науки. — 1990. — N 4, — С. 105). В інших країнах він може бути нижчим в зв'язку з меншими масштабами і мобільністю ринку праці.
Із закону Оукена випливає, що, по-перше, певна величина приросту ВНП необхідна для того, щоб нй дати збільшитись нормі безробіття. Чисельність робочої сили кожен рік зростає, а її використання стає при цьому більш продуктивним. З цих причин від 2, 5 до 2% щорічного приросту реального ВНП повинно направлятись на створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття на колишньому рівні. По-друге, більш швидкий приріст ВНП скорочує безробіття, тоді як відносне падіння темпів зростання збільшує кількість безробітних. Якщо темпи приросту ВНП збільшуються, наприклад, з 3 до 5% чисельність. безробітних знижується приблизно на 1 процентний пункт,
|
|
|
В зв'язку з тим, що економічні, моральні і соціальні втрати від безробіття величезні, уряди всіх країн роблять зусилля, щоб досягти зниження рівня безробіття нижче природного, або нормального. Тому вводиться ще одне поняття " оптимального безробіття", що означає безробіття, рівень якого нижчий природного. Досвід деяких країн засвідчує, що в міру зниження рівня безробіття нижче природного випуск продукції значно збільшується зверх потенційного. І тут ми зустрічаємося з тим парадоксом, що при досягненні оптимального рівня безробіття добробут населення на максимальному рівні не забезпечується. Відбувається це в зв'язку з дією законів ринкової економіки: існує тісна залежність заробітної плати і цін на споживчі товари від розмірів безробіття.
Відповідно до законів ринку за інших рівних умов зростання попиту на будь-який товар, включаючи робочі місця і робочу силу, збільшує його ціну. Якщо збільшується попит на робочу силу, зменшується безробіття і відповідно збільшується заробітна плата. В цьому випадку платоспроможний попит населення на споживчі товари буде зростати. Але, згідно з тими самими законами ціни на споживчі товари будуть зростати ще швидше, знецінюючи, таким чином, грошові доходи населення, тобто •Призводячи до інфляції. Отже, ринкова економіка змушена постійно шукати відповідь на запитання: зростання інфляції або зростання безробіття?
Рівень безробіття визначають за формулою:
Кількість бел робітних
Рівень безробіття = ———————————————— х 100.
Кількість працездатних
Цілком очевидно, що результати підрахунків за такою формулою залежать від правильності визначення кількості безробітних і працездатних. Як свідчить світовий досвід, точного виміру безробіття ніколи досягнути не вдавалося. Причин тут може бути декілька. Зупинимось на деяких з них.
1. Часткова зайнятіеть. В офіційній статистиці всі. зайняті неповний робочий день відносяться до категорії повністю зайнятих. Це знижує рівень безробіття тим більше, чим більше людей працюють за цим робочим графіком. Фактично такі люди частково — зайняті, а частково — безробітні.
2. Робітники, які втратили надію на працю. Офіційна статистика вважає безробітними тих, хто активно шукає роботу. Але є значна кількість людей, які марно шукали роботу протягом деякого часу, а потім втратили надію і залишили шукати її. Ці люди офіційно не вважаються безробітними, що занижує рівень безробіття.
3. Неправдива інформація. Зустрічаються люди, які говорять, що активно шукають роботу, але насправді працювати не хочуть. Заявивши про бажання знайти роботу, вони деякий час одержують допомогу по безробіттю і вважаються безробітними, що збільшує рівень безробіття. Тіньова економіка може також збільшувати рівень безробіття, бо можливо, що людина, яка займається підпільним бізнесом, назве себе безробітним.
Все це свідчить про те, що офіційно розрахований рівень безробіття не е завжди точним.
|
|
|
