 |
Старшина про кобзаря: А мудро співає! Коли не послухаєш, усе іншу.
|
|
|
|
Старшина про кобзаря: А мудро співає! Коли не послухаєш, усе іншу.
Волох про себе: «Та я й не волох: так тілько — був колись у Волощині, а люде й зовуть Волохом, сам не знаю за що».
Запорожець: «... Він співав: щоб ляхи погані, скажені собаки, каялись, бо йде залізняк Чорним шляхом з гайдамаками, щоб ляхів, бачиш, різати... ».
Кобзар про себе: «До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму, а охрипну — чарочку-другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову Слухайте ж, панове громадо! ».
2. 5. Підсумки.
Т. Шевченко прощається зі своїми історичними героями романтично, виводячи їх «за кадр», щось недоговорюючи, приховуючи. Автор вибрав найвагоміші грані характерів своїх героїв для розкриття їхніх образів. І в мікро-, і в макроситуаціях Гонта, Залізняк, Галайда життєстверджуючі, віталістичні при всьому трагізмі їхнього становища. Фатальність вибору Яреми — у певній несумісності його кохання і народної моралі. Галайда, що робить йому честь, вибирає любов, рятує Оксану, ризикуючи життям, одружується, нехтуючи ставленням інших до титарівни. Можемо з упевненістю сказати, що Ярема Галайда — найулюбленіший Шевченків образ-персонаж у «Гайдамаках». Свідчення цього — «прощання» автора зі своїм героєм: Один тільки мій / Ярема / На кий похилився / Стояв довго... / Пішов степом сіромаха, / Сльози утирає / Довго, довго оглядався, / Та й не видко
стало.
З. Подальша робота над ідейно-художнім змістом твору Т. Шевченка «Гайдамаки»
З. 1. «Червоний бенкет».
Це центральний розділ як у розгортанні сюжету, так і в еволюції образу Яреми. З покірного наймита герой перетворився на безстрашного повстанця, народного месника. Гайдамацький рух дав йому могутні крила, підніс на гребінь подій. З несамовитою люттю («страшно глянуть») Ярема розправляється з «п’явками людськими», за що заслужив повагу інших повстанців і звернув на себе увагу Залізняка. Ми також дізнаємося про ще одну деталь з біографії героя: він безрідний байстрюк і не має навіть прізвища. Гайдамацький ватажок дібрав йому прізвище, яке цілком відповідало становищу Яреми, — Галайда. Цей акт ніби надав бездомному бурлаці громадянських прав, утвердив його рівність з усіма людьми. Ярема став другом Залізняка. Болючу реакцію Яреми на страшну звістку про лиху долю Оксани навряд чи можна вважати романтичною. Адже єдиною відрадою в безпросвітному житті наймита-сироти було вірне й щире кохання дівчини, що замінила йому і матір, і батька, і всю рідню. У тому ще з більшою силою спалахнула жадоба помсти призвідцям особистого нещастя, ганьби і страждання дорогої людини.
|
|
|
• Що свідчить про масовий характер, якого набула гайдамаччина? (Задзвонили в усі дзвони / По всій Україні; / Закричали гайдамаки: / «Гине шляхта, гине! »)
• Як М. Залізняк поставився до мужності Яреми під час битви? (... Добре, сину, / Матері їх хиря! / Мордуй, мордуй: в раю будеш / Або осавулом)
• Про яку неприємну новину розповів народний ватажок Галайді? Як її сприйняв герой? («Оксано, Оксано! » — / Ледве вимовив Ярема, / Та й упав додолу»)
• Чому М. Залізняк надав прізвище Яремі, про що було відразу зазначено в реєстрі? Чи мав отаман на це право?
• Як козаки поставилися до героя після першої битви?
• Чому під час військових походів гайдамаків супроводжував Волох?
• Чим пояснити сумний настрій Яреми і постійне прагнення помститися ворогу?
• Які думки охопили Галайду, коли він згадував свою кохану?
3. 2. «Гупалівщина».
Хоч гайдамаки і змальовані як месники, що нещадно розправлялися з польською шляхтою, поет у спеціальних відступах засуджує національну ворожнечу. Так, він говорить про роз’ єднання між поляками й українцями. Поет підкреслює, що розмежовувала український і польський
|
|
|
народи зажерлива політика грабунків і утисків, яку проводив панівний клас шляхетської Польщі.
• Як Т. Шевченко описав розправу месників над ворогом? Про що свідчить ця жахлива картина? (Скрізь по селах шибениці; / Навішано трупу — / Тілько старших, а так шляхта — / Купою на купі. / На улицях, на розпуттях / Собаки ворони / Гризуть шляхту, колють очі)
• Чому поруч із чоловіками на боротьбу з ляхами повстали жінки і діти? До чого закликає поет, звертаючись до слов’ян? (Того ж батька, такі ж діти, — / Жити б та браться... )
• Кого він звинуватив у їх бідах? (Ксьондзів, єзуїтів)
• Чим пояснити рішення Яреми незважаючи ні на що боротися з ворогом і відшукати Оксану?
• Що згадав герой, коли під час походу побачив тліючу корчму Лейби? (Отут, отут позавчора / Перед жидом гнувся, / А сьогодні... та й жаль стало, / Що лихо минуло)
• Кого зустріли гайдамаки, минаючи Боровиків хутір? Про що розповів малий гайдамака козакам?
• Де гайдамаки виявили ляхів, які намагалися сховатися від повстанців?
• Чому поет називає шляхтичів гнилобокими грушами? Що у подальшому сталося з цими «фруктами»?
3. 3. «Бенкет у Лисянці» (визволення Оксани).
• Який самосуд чинили гайдамаки над ворогом, жінками і дітьми? Чи є це жорстокістю, що виявило козацтво?
• Чому Ярема намагався помститися навіть мертвому ворогові?
• За яких обставин козацтво організувало вечерю після розправи
над ляхами? (Вечеряють, а кругом їх / Пекло червоніє. / У полум’ї, повішані / На кроквах, чорніють / Панські трупи)
• Як ви вважаєте, у чому було призначення Волоха у козацькому середовищі?
• Що свідчить про відпочинок гайдамаків, святкування перемоги над ляхами?
• Чому Ярема не стримав радість козаків?
• Хто допоміг йому дізнатися про місце перебування коханої?
• Що змусило Ярему звернутися по допомогу до Лейби аби знайти Оксану і визволити її від ляхів?
• Чому козаки хотіли знищити будинок, не дивлячись на те, що разом із ляхами там була і кохана Яреми? (Преподобиться з ляхами... / А ти сизокрилий, / Найдеш іншу)
|
|
|
• За яких обставин герой визволив Оксану?
3. 4. «Лебедин» (перебування Оксани в монастирі, вінчання Яреми й Оксани).
• Чому намагання бабусі дізнатися про власну долю Оксани дуже схвильовано сприймалося дівчиною?
• За що дорікає собі героїня? (Може, я грішна, / Може, бог за те й карає, / Що я полюбила... )
• Як долею Оксана тепер стала схожою з коханим? (Я сирота: без матері, / Без батька осталась, / І він один на всім світі)
• Через що героїня хотіла позбавити себе життя? (... Я думала / Занапастить душу. / Якби не він, може б... може, / І занапастила)
• Яким чином змінився настрій Оксани, коли черниця розповіла їй про Ярему?
• Як мрія коханої здійснилася? Чому щастя молодят не було тривалим?
• Чому герой, щоб не сердить отамана, покинув Оксану?
3. 5. «Гонта в Умані».
|
|
|
