 |
2. Які особливості має процес відтворення у сільському господарстві порівняно з промисловістю?
|
|
|
|
1. Что лежит в основе разделения капитала на постоянный и переменный, основной и оборотный? На приобретение, каких факторов производства тратят постоянный, переменный, основной и оборотный капитал?
Капитал, затраченный на производство товара, в соответствии с марксистской трудовой теорией стоимости, состоит из постоянного и переменного капитала. Постоянный капитал (С) – это часть капитала, которая расходуется на приобретение средств производства и в процессе производства не меняет свой величины. Это означает, что расходы на средства производства возвращаются предпринимателю через определенный период времени в том же размере, какой был первоначально затрачен. Переменный капитал (V) – это та часть капитала, которая расходуется на приобретение рабочей силы и в ходе производства изменяет свою величину. Изменение величины переменного капитала связано с тем, что рабочие в процессе производства создают предпринимателю прибавочную стоимость (прибавочный продукт). Пропорция, в которой капитал предпринимателя делится на постоянный и переменный, называется органическим строением капитала (С: V). Органическое строение капитала показывает степень технической оснащенности труда средствами производства. При повышении уровня механизации, автоматизации производства органическое строение капитала имеет тенденцию роста.
Разделение капитала на основной и оборотный, обусловлено той ролью, которую отдельные части функционирующего капитала имеют место в его обороте. Дело в том, что часть материальных факторов производства по своему составу может брать участие в нескольких производственных циклах, тогда как другая часть полностью употребляется в процессе производства, и должна каждый раз физически и экономически восстанавливаться.
|
|
|
Основной капитал – это та часть производительного капитала, которая затрачивается на приобретение средств труда и возвращается предпринимателю в денежной форме по частям в ходе нескольких кругооборотов в процессе износа. Основной капитал материализован в машинах, оборудовании, зданиях, сооружениях, емкостях. Основной капитал переносит свою стоимость на создаваемый продукт через механизм амортизации. Процесс перенесения стоимости основного капитала (средств труда) на стоимость производимого товара называется амортизацией. Оборотный капитал – это часть капитала, которая затрачивается на приобретение предметов труда и рабочей силы и возвращается предпринимателю в денежной форме в полном объеме после каждого кругооборота. Расходы предпринимателя на приобретение сырья, материалов, энергии, зарплату входят в стоимость товара в полном объеме т. е. столько, сколько затрачено, и возвращаются предпринимателю сразу после реализации продукта в денежной форме в полном размере. В основании разделения капитала на основной и оборотный лежит различие в участие соответствующих частей капитала в процессе его движения.
По роли в создании прибавочной стоимости капитал делится:
- постоянный
- переменный
Постоянный капитал – это та часть капитала, которая переносит свою стоимость на произведённый продукт, при этом не создавая новой стоимости.
К постоянному капиталу относятся средства производства.
Переменный капитал - это та часть капитала, которая создаёт новую стоимость, в том числе прибавочную.
К переменному капиталу относится рабочая сила.
По способу перенесения стоимости на произведенный продукт капитал делится:
- основной
- оборотный
Основной капитал - та доля производительного капитала, которая полностью в течение длительного срока участвует в производстве, но переносит свою стоимость на готовые изделия постепенно и возвращается в денежной форме по частям.
|
|
|
К основному капиталу относятся средства труда.
Оборотный капитал - другая часть производительного капитала, стоимость которой полностью переносится на созданный продукт и возвращается в денежной форме в течение одного кругооборота.
К оборотному капиталу относятся предметы труда и рабочая сила.
2. Які особливості має процес відтворення у сільському господарстві порівняно з промисловістю?
У сільськогосподарському виробництві економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається з природним.
Тому раціональне управління в цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних законів, а й законів природи. Тісний взаємозв’язок економічних процесів з природними зумовлює значний вплив останніх на результати господарської діяльності, що впливає на темпи відтворення.
Звідси можливість різкіших коливань темпів нагромадження порівняно з іншими галузями. Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена, адже тут об’єктом діяльності людини є живі організми: рослини і тварини; біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і об’єктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу. У сільському господарстві неможливо прискорити виробничий процес, як у промисловості. Це пояснюється тим, що предмети праці знаходяться під впливом природних процесів, протікання яких вимагає певного часу. При цьому процес праці переривається на час, необхідний для протікання біологічних процесів в предметах праці. Процес праці переривається в проміжках між сівбою, внесенням добрив, весняним боронуванням і збором урожаю. Звідси повільний оборот капіталу, зумовлений великою різницею між часом виробництва і робочим періодом.
Велика різниця між часом виробництва і робочим періодом зумовлює таку особливість, як сезонність виробництва і використання трудових ресурсів і техніки. У певних межах її можна згладжувати виготовленням інших продуктів, які мають неоднаковий час виробництва і робочий період. Йдеться про таке відтворення та організацію виробництва, що поєднує основні й допоміжні галузі, промислові підприємства і промисли залежно від економічних і природних умов.
|
|
|
На відтворення в аграрному секторі економіки суттєво впливає родючість землі. В сільському господарстві земля є головним засобом виробництва, при правильному використанні вона постійно відновлює свою родючість, більше того, якісно поліпшується. В результаті різниці в природних умовах, насамперед різної родючості землі, на відміну від інших галузей праця однакової кваліфікації та фондоозброєності дає різні результати, тобто продуктивність праці визначається тут передусім продуктивністю природних факторів.
|
|
|
