Контрольні питання. Самостійна аудиторна робота. ІІ. Виконати лабораторну роботи „Визначення вмісту білка біуретовим методом” і захистити протокол.
Контрольні питання 1. Функції крові. 2. Біохімічний склад плазми крові. 3. Білки плазми крові: ( альбуміни, глобуліни, ліпопротеїни, глікопротеїни, металопротеїни, фібриноген): біохімічна характеристика, методи дослідження. 4. Гіпо-, гіпер-, дис- і парапротеїнемії. 5. Білки гострої фази (гаптоглобін, С-реативний білок, церулоплазмін, α 1- аптитрипсин). 6. Ферменти плазми крові: їх походження, значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів. 7. Небілкові азотвмісні органічні речовини плазми крові. Залишковий азот крові. Види та причини азотемій. 8. Безазотисті органічні сполуки плазми крові. 9. Неорганічні компоненти плазми крові. 10. Буферні системи крові й механізм їх дії. 11. Біохімічна характеристика згортальної і фібринолітичної систем крові. Самостійна аудиторна робота І. Дайте характеристику біохімічних компонентів плазми крові за схемою:
ІІ. Виконати лабораторну роботи „Визначення вмісту білка біуретовим методом” і захистити протокол. Визначення вмісту білка біуретовим методом. Принцип методу. Вимірювання інтенсивності забарвлення, яке утворюється при взаємодії пептидних зв’язків білка з сульфатом міді в лужному середовищі. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації білка і визначається за допомогою фотоелектроколориметра. Хід роботи. В першу пробірку наливають 0, 1 мл сироватки крові, в другу - 0, 1 мл стандартного розчину білка; в третю - 0, 1 м 0, 9% розчину хлориду натрію (контроль). У всі пробірки наливають по 5 мл біуретового реактиву, перемішують і через 30 хвилин визначають екстинкцію за допомогою ФЕКа в кюветах 10 мм при червоному світлофільтрі (750 нм) контрольного розчину.
Розрахунок проводять за формулою: А х В Х = ---------, де С
Х – вміст білка в досліджуваній пробі, г/л; А - екстинкція сироватки крові; В - концентрація білка в стандартному розчині, г/л; С - екстинкція стандартного розчину білка. Література
4. Скляров О. Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28. 08. 2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А. М.
Заняття № 22 (18) Тема: Біохімія еритроцитів і лейкоцитів. Структура і функції гемоглобіну. Актуальність: Особливості структури й метаболізму еритроцитів і лейкоцитів забезпечують процеси газообміну, знешкодження токсичних речовин, які відіграють першочергову роль у підтриманні гомеостазу організму. Навчальні цілі Знати: закономірності обміну речовин у форменних елементах крові і їх біологічну роль. Вміти : визначати вміст гемоглобіну в крові і трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота У зошитах для протоколів: 1. Намалювати графік насичення гемоглобіну киснем. Про що свідчить форма кривої? 2. Написати рівняння реакцій, які пояснюють буферну функцію Нb. 3. Написати рівняння реакцій, які лежать в основі бактерицидної дії лейкоцитів. 4. Підготувати вихідні дані для виконання лабораторної роботи „Визначення гемоглобіну крові гемоглобінціанідним методом”.
Контрольні питання 1. Особливості будови й метаболізму еритроцитів. 2. Транспорт кисню і вуглекислого газу кров'ю. 3. Причини різних форм гіпоксій. 4. Буферна функція гемоглобіну. 5. Особливості будови й метаболізму лейкоцитів. Молекулярні основи бактеріцидної дії фагоцитів. 6. Будова гемоглобіну. Нb A1, Нb A2, Нb F. Самостійна аудиторна робота І. Дати характеристику еритроцитів і лейкоцитів за схемою:
ІІ. Виконати лабораторну роботи „Визначення гемоглобіну крові гемоглобінціанідним методом”. Принцип методу. Гемоглобін при взаємодії з залізосинеродистим калієм (червона кров'яна сіль) окислюється в метгемглобін (геміглобін), який з ацетонціангідрином утворює забарвлену сполуку геміглобінціанід, інтенсивність забарвлення якого пропорційна кількості гемоглобіну. Хід роботи. 0, 02 мл крові виливають до 5, 0 мл трансформуючого розчину (готують з набору перед застосуванням і зберігають в посудині з темного скла) в пробірку і добре перемішують. Через 10 хвилин вимірюють на ФЕКу при 500-600 нм (зелений світофільтр) в кюветі з товщиною шару 10 мм проти сліпого досліду (трансформуючого розчину), на спектрофотометрі при довжині хвилі 540нм або на гемоглобінометрі. Стандартний розчин вимірюють при тих же умовах, що і дослідну пробу. Розрахунок проводять за допомогою калібрувальної кривої або за формулою:
Нв (г %) = Е досл . Х С х К х 0, 001, де Ест.
Едосл – екстинція дослідної проби; Ест – екстинція стандартного розчину; С – концентрація гемоглобінціаніду в стандартному розчині (мг%); К – коефіцієнт розведення крові; 0, 001 – коефіцієнт для перерахунку гемоглобіну з мг% в г%.
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|