 |
Заняття № 27(23). Тема: Загальний аналіз сечі. Навчальні цілі. Самостійна позааудиторна робота. Контрольні питання. Самостійна аудиторна робота
|
|
|
|
Заняття № 27(23)
Тема: Загальний аналіз сечі.
Актуальність: Дослідження біохімічного складу біологічних рідин, зокрема сечі, має важливе значення для діагностики і корекції патологічних станів.
Навчальні цілі
Знати: Біохімічний склад сечі за умов норми та порушення його при захворюваннях різних органів.
Вміти : визначати фізико-хімічні властивості і біохімічні компоненти сечі та інтерпретувати одержані результати.
Самостійна позааудиторна робота
І. В зошитах для протоколів:
1. Дайте тлумачення понять: „поліурія”, „олігурія”, „анурія”, „гіперстенурія”, „гіпостенурія”,
„ ізостенурія”, „аміноацидурія”.
2. Охарактеризуйте аналіз сечі при наступних захворюваннях: цукровий діабет, нецукровий діабет, ревматизмі, ураженні паренхіми печінки, діареї, м'язовій дистрофії, нефритах.
ІІ. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу: контрольна робота „Загальний аналіз сечі”.
Контрольні питання
1. Фізико-хімічні властивості сечі за умов норми та при патології.
2. Біохімічний склад сечі за умов норми та при патології.
3. Методи досліджень фізико-хімічних властивостей і біохімічного складу сечі.
4. Клініко-діагностичне значення загального аналізу сечі.
Самостійна аудиторна робота
Кожен студент самостійно проводить аналіз сечі і оформляє протокол за схемою:
Загальний аналіз сечі№:
І. Фізико-хімічні властивості:
- колір-
- прозорість-
- реакція сечі –
(визначають за допомогою лакмусового паперу).
ІІ. Визначення наявності білку, цукру, кетонових тіл, кров'яних пігментів, жовчних пігментів, фенілпіровиноградної кислоти (див. попередній протокол).
|
|
|
- Визначення білка (з сульфосаліциловою кислотою).
Результат -
- Визначення глюкози (реакції Тромера, Фелінга).
Результат –
- Визначення кетонових тіл (проба Легаля).
Результат –
- Кількісне визначення глюкози (за методом Альтгаузена).
Результат –
5. Визначення жовчних пігментів (проба Розіна).
Результат –
6. Визначення кров'яних пігментів (бензидинова проба).
Результат -
7. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга).
Результат-
Висновок
Література
- Гонський Я. І., Максимчук Т. П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
- Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
- Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
4. Скляров О. Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28. 08. 2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А. М.
Заняття № 28(24)
Тема: Біохімія сполучної тканини.
Актуальність: Сполучна тканина становить понад 50 % маси тіла, входить до складу багатьох органів. Знання структури біохімічних компонентів сполучної тканини та їх метаболізму необхідне для розуміння механізмів розвитку патологічних станів.
Навчальні цілі
Знати: структуру біохімічних компонентів сполучної тканини та шляхи їх метаболізму.
Вміти : визначати рівень гідроксипроліну в сечі та інтерпретувати одержані дані.
Самостійна позааудиторна робота
І. В зошитах для протоколів дайте відповіді на наступні запитання:
1. Написати формулу трипептиду до складу якого входять специфічні для колагену амінокислоти: гліцин, оксіпролін, оксілізін.
2. Написати формулу десмозину.
3. Написати структурні формули мономерних ланок (дисахаридних одиниць) глікозаміногліканів сполучної тканини.
|
|
|
4. Одна із теорій пояснює причини старіння через надмірне утворення поперечних зшивок і зниження інтенсивності катаболізму колагену, назвіть ферменти, які каталізують гідроксилювання амінокислот в молекулі колагену;
- напишіть рівняння реакцій, які вони каталізують;
- яка роль аскорбінової кислоти і йонів Fе2+ в цьому процесі;
- яке значення має процес гідроксилювання;
- на якому етапі синтезу колагену відбуваються ці процеси;
- який фермент каталізує катаболізм колагену;
- який біохімічний показник використовується для оцінки обміну колагену;
- які гормони впливають на інтенсивність обміну колагену.
5. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Кількісне визначення гідроксипроліну в сечі”.
Контрольні питання
1. Біохімічна характеристика білків міжклітинного матриксу сполучної тканини: колагену, еластину, протеогіканів, фібронектину.
2. Посттрансляційні модифікації колагену, роль вітаміну С.
3. Особливості будови протеогліканів і їх функції.
4. Структура глікозаміногліканів (гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів, кератансульфатів, дерматансульфатів, гепарин і гепарансульфатів).
5. Біохімічні зміни в сполучній тканині при старінні і деяких патологічних процесах (колагенози, мукополісахаридози).
Самостійна аудиторна робота
- Дайте характеристику основним компонентам міжклітинного матриксу сполучної тканини за схемою:
| Компоненти | Особливості будови | Ферменти, які забезпечують метаболізм | Порушення метаболізму | Причини | Наслідки |
2. Виконати лабораторну роботу „Кількісне визначення гідроксипроліну в сечі” і захистити протокол.
„Кількісне визначення гідроксипроліну в сечі”
Принцип методу. Ізатин утворює з гідроксипроліном специфічну сполуку синього кольору.
Хід роботи.
Фільтрувальний папір промивають розчином ізотину і висушують. Потім наносять на нього 1 каплю досліджуваної сечі і висушують протягом 10хв., змочують соляною кисло-тою і промивають водою. Інтенсивність забарвлення порівнюють з кольоровою шкалою.
|
|
|
|
|
|
