Література. Заняття № 30(26). Тема: Біохімія м'язової тканини. Навчальні цілі. Самостійна позааудиторна робота. Контрольні питання
Література
4. Скляров О. Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28. 08. 2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А. М.
Заняття № 30(26) Тема: Біохімія м'язової тканини. Актуальність: Знання біохімічного складу м'язової тканини, молекулярних механізмів, які лежать в основі роботи м'язів, необхідні для розуміння принципів діагностики та лікування захворювань м'язів. Навчальні цілі Знати: біохімічний склад, особливості метаболізму і молекулярні механізми роботи м'язів. Вміти : визначати концентрацію креатиніну і трактувати одержані дані. Самостійна позааудиторна робота І. В зошитах для протоколів дайте відповіді на наступні запитання: 1. Напишіть рівняння синтезу креатину, вкажіть місце синтезу. 2. Напишіть рівняння реакції синтезу креатинфосфату, вкажіть фермент і місце синтезу. 3. Напишіть рівняння реакції утворення креатиніну. 4. Добове виділення з сечею креатину – 1, 2 г, креатиніну – 0, 3г, . а) обчисліть креатиніновий показник; б) при яких патологічних станах може спостерігатись? 5. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення креатиніну в сироватці крові”. Контрольні питання 1. Біохімічний склад м'язів, особливості серцевого м'язу.
2. Джерела енергії м'язової діяльності (креатинфосфат). 3. Особливості енергетичного обміну серцевого м'язу. 4. Молекулярні механізми скорочення і розслаблення м'язів. 5. Біохімічні зміни при захворюваннях м'язів.
Самостійна аудиторна робота 1. Охарактеризуйте метаболічні шляхи в м'язах:
2. Виконати лабораторні роботи „Визначення креатиніну в сироватці крові”. Принцип методу. Креатинін при взаємодії з пікриновою кислотою в лужному середовищі утворює червоний таутомер пікрату креатиніну, який зумовлює появу стійкого оранжево-червоного забарвлення. Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації креатиніну. Вміст креатиніну в сироватці крові в нормі складає 50-100 мкмоль/л. Хід роботи. До 2 мл сироватки додають 6 мл насиченого розчину пікринової кислоти. Через 5 хв пробірку ставлять на 15-20 сек. в киплячу водяну баню. Вміст пробірки центрифугують або фільтрують, після чого відбирають 4 мл надосадкової рідини і виливають в іншу пробірку. До центрифугату додають 0, 2 мл 10% розчину їдкого натрію і добре перемішують. Якщо з'являється помутніння, яке може бути в результаті випадання в осад фосфатів, розчин центрифугують. Загальний об’єм розчину доводять дистильованою водою до 10 мл і залишають на 10 хвилин. Після цього колориметрують, порівнюючи з контрольною пробою при зеленому світлофільтрі (довжина хвилі 525 нм) в кюветі з товщиною шару 20 мм. Екстинкцію визначають не пізніше ніж через 20 хвилин після додавання їдкого натрію. Контрольну пробу ставлять паралельно. Для цього до 3 мл насиченого розчину пікринової кислоти додають 0, 2 мл 10% розчину їдкого натрію і загальний об’єм доводять дистильованою водою до 10 мл. Для стандартної проби замість сироватки беруть 2 мл робочого стандартного розчину, в якому концентрація креатиніну дорівнює 0, 1 ммоль/л. Проби при цьому не центрифугують.
Розрахунок концентрації креатиніну (Х) проводять за формулою: Едосл Х = --------- х 0, 1 ммоль/л Ест де Едосл - екстинкція дослідної проби; Ест - екстинкція стандартної проби; 0, 1 – концентрація креатиніну в стандартній пробі, ммоль/л. Необхідно пам’ятати, що прямолінійна залежність між величиною екстинкції і вмістом креатиніну зберігається тільки при його концентрації в межах 0, 026-0, 352 ммоль/л. Клініко-діагностичне значення Визначення креатиніну проводять для дослідження функції нирок. Вміст його в сироватці крові збільшується при значному порушенні функції нирок. Подвоєння, наприклад, вмісту креатиніну в крові відповідає зниженню фільтрації на 50%. Підвищення вмісту креатиніну в крові може бути при кишковій непрохідності, закупорці сечовивідних шляхів, гіперфункції наднирників, при вагітності.
Література
4. Скляров О. Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28. 08. 2008р. Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А. М.
Заняття № 31(27) Тема: Біохімія імунної системи. Актуальність: Імунна система забезпечує розпізнавання, зв'язування та знешкодження антигенів як інфекційного, так і неінфекційного походження. Навчальні цілі Знати: біохімічні компоненти імунної системи та механізми розвитку імунодефіцитних станів. Вміти: інтерпретувати біохімічні показники, які характеризують стан імунної системи.
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|