Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Структура СРТ і класифікація технологій

Структуру СРТ утворюють усталені шституцшні елементи та економічні категорії, які опосередковують рух і взаємодію світових технологій.

Інституційні елементи СРТ:

• об'єкти, тобто продукти (товари) чи процеси — носії техно
логій;

• суб'єкти —юридичні чи фізичні особи, що оперують об'єктами;

• комерційний та некомерційний трансфер технологій;

• форми трансферу та правового захисту інновацій і технологій:
патенти, ліцензії, «ноу-хау», лізинг, копірайт, франчайзинг, фор
ми наукоемкого сервісу;

• канали трансферу та дифузії інновацій і технологій: торгівля
інноваційноємною продукцією, ліцензійна торгівля, наукоєм-
ний сервіс, науково-технічне та інформаційне співробітництво,
комплексний трансфер технологій, зокрема прямі іноземні ін
вестиції, спільне підприємництво, різні контракти тощо.

Серед основних економічних категорій, що опосередковують еволюцію структури СРТ і трансферу технологій, ключовими є: ринок, власність, конкуренція, ціна, прибуток. Віссю ринкового перетворення інновацій на технології-товари є процес зміни форм власності.

Рух технологій на світовому ринку з погляду права власності може бути поділений на:

• доринкову стадію, яку характеризують процеси набуття нових
знань і визначення їхнього технологічного застосування у формі
переважно приватної та колективної інтелектуальної власності;

• ринково-монопольну стадію, на якій відбуваються виробничо-
комерційна реалізація технологій та їхній трансфер у формі
переважно внутрішньокорпоративної національної власності;

• ринкова-олігопольну стадію — процес комерційно-виробничої
дифузії технологій у формі переважно міжкорпоративної інтер
національної власності.

Розділ II

10. Світовий ринок технологій

На двох особливостях зазначеної еволюції форм власності на інновації та технології необхідно наголосити в контексті тенденцій техноглобалізму:

• по-перше, порівняно з зазначеними та супутніми формами
власності більш динамічним є набуття технологіями форм ін
тернаціональної власності;

• по-друге, формується суто технологічна модель життєвого циклу
товарів, яка поєднує як їх ринкову, так і позаринкову стадії.

Показовою є також еволюція факторів конкурентоспроможності.

У галузі технологій продуктів протягом останніх десятиріч простежується послідовна зміна пріоритетів: від примату ціни до якості продукції, далі — до її новизни та сервісу, нарешті — до міжнародної винятковості та післяексплуатаційної утилізації товарів.

У технологіях процесів — це стимульована державами відмова від затратних техногенних процесів на користь ресурсо-, енерго-та природозбережувальних технологій на базі інтернаціоналізації їхньої розробки та впровадження.

В технологіях управління — це гуманізація процесів суспільної організації управління, підвищення соціальних та екологічних стандартів життя, зокрема дифузія цих технологій у країни периферії світу.

Зрозуміло, і це природно, що на практиці абсолютно нові технології трапляються рідко. Як правило, вони синтезують тією чи іншою мірою традиційні елементи виробництва, організації, управління з новим знанням, є симбіозом стандартних та інноваційних процесів. Вони можуть також поєднувати усталені процедури в новий спосіб чи забезпечувати випуск модернізованої продукції тощо.

«Ядро кристалізації» технологій становлять:

• новації — нові продукти (процеси) інтелектуальної діяльності
та організаційного їх впровадження (доринкова стадія);

• інновації (англ, introduced novation) — нові товари (процеси)
як результат відтворення і комерціалізації новацій (рин
кова стадія).

В рамках СРТ розглядається переважно рух інноваційних технологій, і тоді класифікація інновацій і технологій є спільною, хоч такий підхід не завжди прийнятний.

Класифікації інновацій (технологій) доцільно типологізувати як:

• внутрішньогенетичні: радикальні (базові), вдосконалювальні та
модифікувальні (часткові);

• зовнішньогенетичні: продуктові, процеси!, управлінські;

• ринкові: за ознаками новизни, попиту, прибутковості.

За основними науково-технічними та ринковими характеристиками зазначену класифікацію доповнюють поняття:

• плодотворна технологія — продукує та освоює базові та вдоско-
налювальні інновації, забезпечує формування окремої галузі з
випуску типової новітньої наукоємної продукції з параметрами,
що поліпшуються, і потребує інтенсивних досліджень на
всіх етапах життєвого циклу (наприклад, ЕОМ, біотехнологія
тощо);

• мінлива технологія — продукує та освоює вдосконалювальні
інновації на основі радикальної, потребує створення окремих
виробництв різноманітної новітньої продукції, а також актив
них досліджень на останніх стадіях життєвого циклу (напри
клад, засоби зв'язку, мас-медіа тощо);

• стабільна технологія — продукує та освоює модернізувальні
інновації як допоміжний засіб підвищення конкурентоспро
можності традиційної продукції низьконаукоємних галузей по
ряд з факторами ціни, якості, маркетингу (наприклад, легка,
харчова галузі).

Поняття «технологія» трактується також неоднозначно, наприклад як:

• наукові методи реалізації практичних завдань;

• сукупність прийомів та способів обробки й переробки різних
середовищ тощо.

З огляду на дуалістичну природу технології (первинна складова — штелектуально-пошукова і вторинна — матеріально-забезпечувальна) поняття «технологія» має характеризуватися як система інноваційна-ресурсних процедур створення нових продуктів і процесів.

⇐ Предыдущая 35 36 37 38 394041 42 43 44 Следующая ⇒