Місце мігрантів у структурі сучасного ринку праці
Сучасний ринок праці зазнає впливу низки чинників. Це конкуренція зайнятих між собою, неоднорідність ринку праці, поділ його на субринки, мобільність робочої сили. Міграція робочої сили є важливим економічним, соціальним та гуманітарним фактором як у країнах походження, так і в країнах, що приймають. У країнах походження міграція може полегшити наявне безробіття й принести їм певні прибутки у вигляді іноземної валюти в результаті грошових переказів мігрантів. Але вона приховує в собі небезпеку втрати країною необхідної кваліфікованої робочої сили. Крім того, міграція супроводжується великими витратами в соціальній сфері й у сфері людських ресурсів. З поширенням відносин купівлі-продажу робочої сили склалися такі поняття, як національний ринок робочої сили та її національна вартість. Тепер дедалі частіше застосовують поняття міжнародного ринку робочої сили та її інтернаціональної вартості. Важливо з'ясувати, як впливає відтворення робочої сили іммігрантів на процеси відтворення національної робочої сили. Наймання іноземних трудящих має свої особливості. Ці особливості зумовлені насамперед тим, що іноземні робітники перебувають у більшій економічній залежності від підприємців, ніж місцеві робітники. Крім обмеження строку перебування в країні, для іноземців запроваджуються обмеження на право змінювати місце роботи, отже, вони позбавляються можливості продавати свою робочу силу дорожче. У дозволах на роботу іммігрантам спеціально застережуються характер і місце роботи, професія. Чинні законодавства й розпорядження адміністративних органів країн імміграції вводять особливі обмеження відносно визнання кваліфікації, що її здобули іноземні працівники на батьківщині, впроваджують складні умови допуску їх до конкретних робіт та навіть вилучають їх з певних секторів наймання (наприклад, державної служби), залишаючи їх для корінних мешканців країни. Іммігранта можуть виселити з країни, якщо він утратив свою роботу або самочинно покинув її.
Таким чином, імміграційні закони, що діють у високороз-винутих країнах, багато в чому урізають свободу іноземного працівника. Оскільки подібні закони не поширюються на місцеву робочу силу, «чужі» працівники вже в процесі їхнього наймання стають більш вигідним та зручним товаром. Щоправда, становище іноземних працівників у системі виробничих відносин принципово не відрізняється від становища громадян країн імміграції. І ті, й інші продають свою робочу силу, виробляють додаткову вартість. Проте становище іноземців має й певні особливості. Іммігранти змушені працювати в гірших умовах, тобто вони виконують найбруднішу, найтяжчу, одноманітну роботу, отримуючи при цьому, як правило, нижчу, ніж місцеві працівники, плату. Підприємці, що використовують іноземну робочу силу, значною мірою звільнені від витрат на її відтворення. Держава в найбільш розвинутих країнах мусить брати досить активну участь у відтворенні національної робочої сили протягом усього її життя (витрати на освіту, медичне обслуговування, професійну підготовку й перепідготовку, пенсії за віком і за інвалідністю, допомога з безробіття, сімейні допомоги), державні ж внески в «людський капітал» іммігрантів мінімальні. Іноземні робітники приїжджають до країн імміграції в найпродуктивнішому віці, а залишають ці країни, коли стають непрацездатними або «зайвими» з економічних, соціальних або політичних причин. Після повернення іноземного працівника на батьківщину держава та монополії країн імміграції ніяких витрат на нього, як правило, не несуть.
Вартість товару робоча сила визначається, як відомо, обсягом коштів, необхідних для підтримання життя працівника й збереження його працездатності. Маються на увазі насамперед поточні витрати робітника на себе й сім'ю з урахуванням рівня потреб, що склалися в країні в тих людей, які мають дану кваліфікацію й виконують дану роботу. Але обсяг та структура життєвих потреб в окремих країнах різні. Обсяг необхідних потреб, що визначають вартість робочої сили, в країнах еміграції значно поступається обсягові відповідних потреб у розвшгутіших країнах. Іммігранти, що приїздять у більш розвинуту країну, потрапляють у середовище, де природні й культурні потреби людей є вищими порівняно з тими, що склалися в них на батьківщині. Таке становище не може не викликати труднощів з визначенням вартості іноземної робочої сили. По-перше, заробітна плата, що отримується іммігрантом за кордоном, часто дає йому можливість задовольнити потреби, які не є необхідними на батьківщині. Разом з тим іноземці отримують урізану заробітну плату й позбавлені багатьох соціальних допомог. Оскільки обсяг та структура життєвих потреб, а також засоби їхнього задоволення суттєво залежать від того, за яких умов і з якими життєвими запитами сформувався працівник, вартість іно-
, 0-142 Розділ II 11. Світовий ринок праці
земної робочої сили більшою мірою відображає умови її відтворення в менш розвинутих країнах, ніж ті умови, в яких вона функціонує. По-друге, практично не піддається точному визначенню вартість усіх товарів та послуг, яку купують у високорозвинутих країнах іммігранти. Справа в тому, що ціни на товари значно відхиляються від їхньої вартості. До того ж частину заробітної плати багато хто з емігрантів пересилає на батьківщину. Нарешті, по-третє, та частина заробітної плати, яку іноземні працівники переказують на батьківщину своїм сім'ям, як відомо, враховується у вартості їх робочої сили. Але вартість, створена в одній країні й переправлена у грошовій формі в іншу країну, внаслідок різниці в рівнях економічного розвитку цих країн набуває іншого виразу. Таким чином, визначення величини вартості робочої сили іноземних трудящих є складною проблемою й точному встановленню не підлягає.
Підвищення вартості робочої сили стосується всіх основних категорій найманих працівників, у тому числі й іноземних. Включившись за кордоном у процес виробництва, іноземці опиняються в умовах праці, зовсім незрівнянних з тими, що склалися в них на батьківщині. Незвична інтенсифікація праці, що поглинає набагато більше фізичної й особливо нервово-психічної енергії найманих працівників, спричинює помітне зростання об'єктивно обгрунтованих потреб іммігрантів. А отже, збільшується вартість їх робочої сили. Звичайно, підприємці й державці високорозвинутих країн намагаються стримати цей процес, що певною мірою негативно позначається на підвищенні ціни національної робочої сили. Великомасштабний імпорт робочої сили формує на ринку праці значний надлишок робочої сили, який дає змогу підприємцям створювати для місцевої робочої сили,.і насамперед некваліфі-кованої її частини, умови підвищеної конкуренції на ринку праці, стримувати зростання заробітної плати національних трудящих. Урешті-решт масова міграція негативно позначається на зростанні ціни робочої сили ьс;юго найманого персоналу в цілому.
Читайте также: E. У гірську місцевість Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|