Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики

Інтернаціоналізація господарського життя веде до взаємозалежності національних відтворювальних процесів на сві­товому рівні. Збільшення національного доходу в одній країні в умовах інтернаціоналізації виробництва та обміну сприяє зростан­ню імпорту товарів і послуг. Збільшення прибутку та імпорту в одній країні і відповідно прибутку в іншій викликає відповідний попит на імпорт у третіх країнах. Це у свою чергу спричинює збільшення сукупного попиту в інших країнах, що є додатковою реакцією на початкове розширення попиту в одній країні. Такий ефект може використовуватись і в економічній політиці. Розви­нута країна своєю грошовою політикою стимулює внутрішнє ви­робництво та імпорт, що викликає зростання експорту інших країн. Це приводить до розширення виробництва і зайнятості у світі («теорія локомотива»). При цьому ступінь економічного по- -жвавлення в одній країні залежить не тільки від частки її імпорту в іншій країні, а й від впливу її експорту на подальший приріст прибутку.

Для визначення ефекту взаємозалежності важливо знати, на­скільки приріст ВВП на 1% в одній країні забезпечує економічне зростання в іншій. На основі економетричної моделі міжнарод­ного зв'язку ОЕСР були підраховані розміри ефекту передання економічного зростання або взаємозалежності. Збільшення витрат у США на І % приводить до збільшення внутрішнього прибутку на 1,47 %, в Німеччині —на 0,23, в Японії —на 0,25, у Канаді — на 0,68, у країнах ОЕСР у цілому — на 0,74 %.

Не менш важливі наслідки для економік тих чи інших краш має зворотне явище. Якщо одна країна змінює свою грошову, кредитну або фіскальну політику, підвищуючи процентні ставки і податки, то проміжним результатом буде зниження попиту на вироблені всередині країни товари і послуги у зв'язку зі знижен­ням доходів та зайнятості. Частина зниження попиту, яка при­падає на іноземні товари, веде до скорочення імпорту. Це у свою чергу призводить до зниження попиту на експорт першої країни, негативно впливаючи на її економіку.

Взаємозалежність нерідко створює складні проблеми для на­ціональних економік. Так, експортна орієнтація виробництва ста­вить країну в залежність від зміни світових цін, коливань світового

попиту, конкуренції на світовому ринку. Особливо небезпечна така залежність для невеликих країн із вузькою спеціалізацією економіки. Не менш негативні наслідки має імпортна залежність. Зростання світових цін та обмеження на експортні постачання в країнах-експортерах несприятливо відбиваються на країні-імпор-тері.

Велике значення в цьому плані має диференціація країн за рівнем економічного розвитку, їхньою роллю у світовій економіці. Побудова сучасної світової економічної системи дає однобічні переваги головним країнам і групам країн. При цьому найслабші суб'єкти світової економіки не можуть забезпечити захист своїх інтересів.

При розгляді світового господарства як системи варто врахову­вати також породжувану МПП взаємовигідність економічних від­носин між окремими країнами, що є рушійною силою цієї сис­теми. Спільність економічних відносин, яка надає їм усесвітніх масштабів, базується на збігові об'єктивних потреб у взаємному економічному спілкуванні і глибинних економічних інтересах усіх країн. Такий збіг жодною мірою не означає їхньої однорідності, так само як і єдиної політико-економічної природи відносин, у яких виявляються ці інтереси.

Розрахунки свідчать про те, що МПП і в перспективі буде неухильно поглиблюватися і на його основі темпами, що випере­джають темпи зростання ВВП, зростатиме міжнародний обмін товарами і послугами (див. табл. 28.1).

Таблиця 28.1