 |
Емпіричне виявлення схильності учнів до аутоагресії
|
|
|
|
РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ВИЯВЛЕННЯ СХИЛЬНОСТІ УЧНІВ ДО АУТОАГРЕСІЇ
2. 1. Характеристика вибірки та діагностичні методи
Метою нашої роботи є виявлення соціально-психологічних детермінант аутоагресивної поведінки учнів.
Психологічне дослідження проводилося на базі Харківської гімназії №47 Харківської міської ради Харківської області. У досліджені приймали участь учні 8 та 11 класів (всього 98 гімназистів). Але після того як учні заповнили «Картки ризику суїцидальності», а ми їх проаналізували ми виявили 32 досліджуваних які мають схильність до аутоагресії. Так як нам відомо, що виділяють дві вікові категорії які є найбільш схильними до аутоагресії, то ми розділили наших досліджуваних на дві групи: перша – це учні до 14 років (18 досліджуваних) і друга – це учні яким від 16 років (14 досліджуваних). Ми розділили досліджуваних на дві групи тому, що очікували знайти вікові відмінності.
Для досягнення нашої мети ми використовували комплекс методик: методику «Виявлення схильності до відхиленої поведінки» А. Н. Орела та методику визначення ризику суїцидальності.
Методика «Виявлення схильності до відхиленої поведінки» А. Н. Орел.
Дана методика діагностики схильності до відхиленої поведінки є стандартизованим тестом-опитувальником, який застосовується для виміру готовності людини до реалізації різних форм відхиленої поведінки. Опитувальник має набір спеціальних психодіагностичних шкал.
Опитувальник складається з 95 питань і має 7 шкал:
1) Шкала установки на соціальну бажаність, за допомогою неї можна виміряти готовність досліджуваного подання себе в найбільш найкращому світі з точки зору соціальної бажаності.
|
|
|
2) Шкала схильності до подолання норм і правил. Вона вимірює схильність досліджуваного до подолання будь-яких норм і правил, схильності до відмови від суспільних норм і цінностей, зразків поведінки.
3) Шкала схильності до адективної поведінки, вимірює готовність реалізувати адективну поведінку.
4) Шкала схильності до самопошкоджуючої і саморуйнуючої поведінки. Ця шкала дозволяє виявити готовність для реалізації різних форм аутоагресивної поведінки.
5) Шкала схильності до агресії і насильства, вона визначає готовність досліджуваного до реалізації агресивних тенденцій в поведінці.
6) Шкала вольового контролю емоційних реакцій, вимірює схильність досліджуваного контролювати поведінкові прояви емоційних реакцій.
7) Шкала схильності до делективної поведінки.
Методика визначення ризику суїцидальності.
У здійсненні суїциду простежується ряд закономірностей. Деякі з них носять досить загальний характер.
Самогубства в усьому світі мають вікові піки.
Серед них статично виявлені два основних: пік молодості – від 15 до 23 років; пік інволюції – після 40 років.
У разі учнів, ці показники мають наступні критерії: до 14 років; від 16 років.
На основі різноманітних проявів поведінки можна вчасно виявити учнів з високим ризиком суїцидальних дій. Якщо не звертати увагу на «сигнали» можливого суїциду, то кожний випадок самогубства може стати трагічною несподіванкою.
Ця методика сприяє встановленню ступеня ризику скоєння суїциду учнями, що опинилися в умовах життєвої кризи і за своєю поведінкою та іншими ознаками перебувають у передсуїцидальному стані.
Основу методики складає спеціальна карта, до якої включено 31 фактор ризику суїциду. Наявність і ступінь виразності кожного з цих факторів необхідно встановити у людини. Необхідна інформація збирається традиційними методами: спостереження, індивідуальні бесіди, вивчення і аналіз документів. Краще пізнати людину допоможе узагальнення думок про неї різних категорій учнів, порівняння результатів спостереження і висновків, що витікають з бесід з товаришами учня.
|
|
|
Багато необхідних даних можливо отримати з бесід з батьками. Достовірність методики підвищується з розширенням джерел інформації і способів вивчення особистості.
На основі матеріалів, які передбачили вивчення особистості, а також за результатами вільної бесіди з нею, намагайтесь відмітити у неї наявність перелічених у картці факторів. При цьому навпроти кожного фактора проставте його умовну «вагу» відповідно до таблиці.
Так, наприклад, за наявності, факторів 8, 9, 11-31 поряд з ними ставиться «вага +1», якщо слабо виражені – 4-0, 5, якщо не виявлено, – 0, якщо фактор відсутній – 0, 5. «Вага» факторів 5-7 оцінюється балами від -0, 5 до +0, 2, а факторів 1-4, 10 – від 0, 5 до +3.
Нулем оцінюються також характеристики факторів 7-10 в осіб, які не досягли середнього віку початку статевого життя (19 років) і вступу в шлюб (21 рік).
Потім рахується алгебраїчна сума «ваги» усіх факторів. Якщо отримана сума менша ніж 8, 8, ризик суїциду незначний.
Якщо сума коливається від 8, 8 до 15, 4 є ризик спроби суїциду. У випадку коли сума «ваги» перебільшує 15, 4, ризик суїциду досліджуваної особи дуже великий, а за наявності в анамнезі спроби самогубства ризик повторної спроби підвищується.
Картка ризику суїцидальності складається з 31 фактора, які вивчаються з: даних аналізу, актуальної конфліктної ситуації, характеристики особистості.
Шкала оцінки суїцидального ризику.
Інструкція.
У кожному розділі в круглих дужках наведений ряд числових показників, таких, як «1-3» або «7-9». Вони є показниками шкали, де одиниця характеризує найменший ризик суїциду, а 9 ~ найбільший. По кожній категорії оцініть числове відображення запропонованих характеристик людини, з якою ви проводитимете бесіду. Оберіть відповідне числове значення характеристики з тих, що знаходяться в дужках, і напишіть його зліва. Якщо яка-небудь характеристика відсутня, то її не слід брати до уваги. Не ставте значення «0», бо воно не входить до наведених балів. Ваш вибір може коливатися тільки від 1 до 9. В кожній категорії додайте обрані Вами бали і поділіть суму па кількість характеристик усередині кожної категорії (тобто знайдіть середнє арифметичне), запишіть середнє арифметичне в клітинку під заголовком «середнє» значення категорії.
|
|
|
Суїцидальний ризик обчислюється шляхом підрахунку середнього арифметичного усіх середніх значень, тобто усіх чисел, записаних у клітинках під кожною категорією. Його слід округлити до найближчого цілого числа, що дасть вам показник ризику, але обчислений показник є вірогідним і обґрунтовувати на ньому категоричні висновки не можна.
У даній клітинці запишіть суму всіх середніх величин для 10 категорій. Тепер поділіть отриману суму на 10, округліть результат до цілого числа та обведіть кружечком одне з чисел у клітинках нижче. Дане число є показником ступеня суїцидального ризику:
1; 2; 3 4; 5; 6 7; 8; 9
Низький ризик Середній ризик Високий ризик
|
|
|
