Електромагнітні хвилі в необмеженому просторі
& 3.1 Стислі теоретичні відомості Методика розв'язання хвильових рівнянь. Для випадку монохроматичного поля в необмеженому просторі хвильові рівняння (1.14) розв'язують з урахуванням початкових умов на початку вибраної системи координат. На початку координатприймаютьE = E0×cos(wt–y0). У постановку задачі включають характеристики лінійного однорідного ізотропного немагнітного середовища: комплексну діелектричну проникність (1.12) при питомій провідністі 0 £ s £ ¥, магнітну проникність mа = m0. Комплексні коефіцієнти (1.15) подають у вигляді . (3.1) Математичне розв'язання однорідних рівнянь (1.14) записується з точністю до сталих коефіцієнтів. Значення цих коефіцієнтів знаходять, прирівнюючи математичне розв'язання на початку координат значенню E = E0×cos(wt–y0), а також виключаючи із розгляду варіанти розв'язань, що суперечать фізиці досліджуваних процесів. Для простоти приймають y0 = 0. Електромагнітні хвилі в лінійному однорідному ізотропному немагнітному середовищі. Введемо правогвинтову прямокутну систему координат і на початку координат орієнтуємо вісь x уздовж вектора електричного поля. Розв'язання хвильових рівнянь (1.14) мають вигляд В / м, (3.2) А / м, . (3.3) Переходячи до реально існуючого поля, отримаємо (3.4) (3.5) Виконаємо аналіз даного розв'язку, з'ясовуючи фізичні особливості і вводячи використовувані в електродинаміці терміни і визначення. 1. Співвідношення (3.2) – (3.5) описують хвилю, яка поширюється в конкретному напрямку (+z) без відбиття. Таку хвилю називають біжучою. Повне розв'язання хвильових рівнянь описує стоячу хвилю, утворену суперпозицією прямої хвилі, що поширюється в прямому напрямку (+z) і зворотної хвилі, що поширюється в зворотному напрямку (–z). Для зворотної хвилі в (3.2) – (3.5) необхідно змінити –bz на +bz.
2. За (2.7), (2.11) знаходимо середнє значення вектора Пойнтинга . (3.6) Енергія поширюється й експоненціально загасає в напрямку поздовжньої осі +z. При цьому густина потоку потужності залежить від кута втрат і зменшується зі збільшенням d. 3. Комплексні амплітуди не залежать від поперечних координат x, y. Хвилю, у якої амплітуди не є функціями поперечних координат, називають однорідною. У неоднорідної хвилі амплітуди залежать від поперечних координат. 4. Вектори лежать у площині, перпендикулярній напрямку поширення хвилі. Таку хвилю називають поперечною. У поперечної хвилі вектори взаємоперпендикулярні: [2]). 5. Амплітуди електричного і магнітного полей зменшуються в напрямку поширення хвилі за експоненціальним заком , де a, раз/м = неп/м - коефіцієнт загасання. Часто коефіцієнт загасання виражають в децибелах aдБ = 8,68a. Величину, обернену коефіцієнту загасання м, (3.7) називають глибиною проникнення електромагнітного поля в середовище або глибиною скін-шару. Параметр D показує, на якій відстані електромагнітне поле ослаблюється в даному середовищі в e разів. 6. Фазові характеристики електромагнітної хвилі: (wt–y) - фаза, (wt–bz) - фаза електричного поля, - фаза магнітного поля; - фазові множники хвилі, яка поширюється в напрямку +z; wt - зсув фази в часі, bz - зсув фази у просторі, d/2 - зсув фази, обумовлений втратами; yе = bz - зсув фази електричного поля, yм = bz + d/2 - зсув фази магнітного поля. Принципово, що в середовищі з втратами зсув фази магнітного поля відносно електричного поля дорівнює d/2. Важливим параметром є коефіцієнт фази (3.8) де довжина хвилі l – відстань, на якій зсув фази дорівнює 2p. Відповідно коефіцієнт фази визначає зсув фази на одиницю довжини. У формулі (3.1) комплексний коефіцієнт поширення виражений через коефіцієнт загасання a (уявна частина) і коефіцієнт фази b (дійсна частина).
7. У довільно обраній поперечній площині зсуви фази yе = bz і yм = bz + d/2 будуть незмінними. Тобто поверхнею рівних фаз буде площина. В електродинаміці поверхню рівних фаз називають фронтом хвилі. Електромагнітні хвилі з пласким фронтом називають пласкими. Існують також циліндричні і сферичні хвилі. 8. В момент часу t1 у перетині z1 значення фази електричного поля дорівнює wt1–bz1. В момент часу t2 знайдеться такий перетин z2, що wt1–bz1 = wt2–bz2, або w(t2–t1) = b(z2–z1). За час t2–t1 фронт хвилі ніби змістився на відстань z2–z1. Швидкість руху фронту хвилі називають фазовою швидкістю (3.9) яка характеризує зміщення уявної поверхні рівних фаз і не пов'язана з рухом енергії. 9. Переміщення енергії в просторі характеризують швидкістю переносу енергії Vе. В необмеженому просторі Vф = Vе. 10. Середовище і електромагнітну хвилю, яка поширюється в цьому середовищі, характеризують комплексним характеристичним опором – відношенням комплексних поперечних складових в режимі біжучої хвилі (БХ) , Ом. (3.10) В середовищі з втратами комплексний характеристичний опір пласкої однорідної хвилі . (3.11) Модуль комплексного характеристичного опору зростає зі збільшенням частоти і зі зменшенням e та s. При зміні s від 0 до ¥ значення змінюється від до 0, а аргумент d/2 - від 0 до p/4. 11. Залежність характеристичного опору від частоти вказує на наявність фізичного явища, названого дисперсією. Електромагнітну хвилю називають дисперсною, а середовище - диспергуючим. 12. Формули (3.2) - (3.5) описують біжучу пряму однорідну поперечну пласку дисперсну електромагнітнухвилю. Співвідношення для розрахунку параметрів наведено у табл. 3.1. Видно, що при дисперсії від частоти залежать фазова швидкість, швидкість перенесення енергії та характеристичний опір. Електромагнітні хвилі в діелектриках. Відповідно до табл. 1.2 існує три види діелектричних середовищ: а) діелектрик з великими втратами - диспергуюче середовище. Формули для розрахунку параметрів носять загальний вигляд, наведені в першому рядку табл. 3.1, де для скорочення запису введені коефіцієнти Aα, Aβ, Aδ, які пов'язані з коефіцієнтом загасання α, коефіцієнтом фази β і кутом втрат δ, відповідно;
б) діелектрик з малими втратами - середовище з незначною дисперсією. Формули трохи спрощуються (див. другий рядок табл. 3.1); в) ідеальний діелектрик - s = 0, tgd = 0, a = 0. Формули набувають дуже простого вигляду. Наприклад , (3.12) де параметри характеризують вільний простір. Для вакууму та повітря e = 1. Співвідношення (3.4) – (3.5) набувають вигляду (3.13) Ця хвиля недисперсна, поширюється без загасання, а електричне і магнітне поле мають однакові фази. Електромагнітні хвилі в провідниках. У провідниках tgd >> 1. Формули, наведені в табл. 3.1, виражені через глибину скін-шару провідника D. Таблиця 3.1 - Формули для розрахунку параметрів електромагнітних хвиль в необмежених середовищах
Таблиця 3.2 - Значення питомої провідності об'ємних металів і глибини скін-шару
*) Значення s¢ отримані усередненням даних, наведених у різних джерелах. Питома провідність s = s¢×107 См/м.
Параметр Ом (3.14) називають поверхневим опором. У провіднику хвиля поширюється із значним загасанням, зсув фази магнітного поля відносно електричного максимальний і дорів - нює p/4. Пов'язано це з тим, що глибина проникнення поля в провідник дуже незначна (див. табл. 3.2) і, відповідно, малі значення Vф, Vе, l і великі a, b. Складові електромагнітного поля
(3.15) В ідеальному провіднику поширення електромагнітних хвиль неможливе. Поляризація електричного і магнітного полів. Електричне (або магнітне) поле має еліптичну поляризацію, якщо у фіксованій точці простору z = Const кінець вектора з плином часу описує еліпс (рис. 3.1). Якщо дивитися в напрямку поширення хвилі, то вектор може обертатися за годинниковою стрілкою (права поляризація) або проти годинникової стрілки (ліва поляризація). Окремими випадками еліптичної поляризації є лінійна поляризація, при якій одна з осей еліпса дорівнює нулю, і кругова поляризація, при якій осі еліпса рівні. Рисунок 3.1 - Еліптична поляризація
Таблиця 3.3 – Дані для визначення виду поляризації
Вид поляризації залежить від зсувів фази проекцій вектора на поперечні осі і від амплітуд цих проекцій. Дані для визначення наведено у табл. 3.3. Підкреслимо, що види поляризації електричного і магнітного поля в однієї хвилі, як правило, неоднакові. Якщо не вказано поле (електричне чи магнітне), припускають поляризацію електричного поля. Особливості електромагнітних хвиль з різними поляризаціями: – поле хвилі з круговою або еліптичною поляризацією можна подати у вигляді суми двох взаємоперпендикулярних лінійно поляризованих хвиль; – поле еліптично або лінійно поляризованої хвилі можна подати у вигляді суми двох хвиль з коловою поляризацією - правогвинтовою і лівогвинтовою; – вид поляризації неоднорідної хвилі у різних точках поперечного перерізу може бути різним. Класифікація та основні параметри електромагнітних хвиль. Узагальнимо стисло відомості про електромагнітні хвилі в необмежених середовищах. Класифікація хвиль наведена в табл. 3.4. Основні параметри, які описують електромагнітну хвилю, такі: (3.16)
Таблиця 3.4 – Класифікація електромагнітних хвиль*)
*) Хвилі в обмежених середовищах класифікують аналогічно і характеризують такими самими параметрами. Але формули для розрахунку (3.16) залежать від умов поширення.
Ñ 3.2 Ключові питання 1. Класифікація електромагнітних хвиль в необмеженому просторі. 2. Перелік, розмірність і фізичний зміст параметрів (3.16). 3. Визначення характеристичного опору. 4. Класифікація середовищ за значенням тангенса кута втрат. 5. Запис миттєвих значень складових електромагнітного поля в різних середовищах. 6. Особливості поширення електромагнітних хвиль в ідеальному діелектрику. 7. Особливості поширення електромагнітних хвиль в діелектрику із втратами. 8. Особливості поширення електромагнітних хвиль в провідниках. 9. Поляризація електромагнітних хвиль.
Читайте также: II. Оцінка стійкості об'єкта (його елементів) до дії ударної хвилі Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|