Документи Міжнародної Торгової Палати

Документи Міжнародної Торгової Палати(скорочено - МТП) підготовлені та опублікованінею на підставі узагальнень правових звичаїв та практики міжнародних банківських операцій в якості правових документів рекомендаційного характеру. Необхідність виникнення і застосування цих правил пояснюється тим, що приватно - правові елементи наднаціональних банківських операцій уніфіковано не регулюються національними правовими системами країн банків - суб’єктів таких операцій. Тому в тексти більшості правил МТП включене застереження про те, що коли сторони певного зовнішньоекономічного контракту чи банки - оператори міжнародних розрахунків приймають на себе обов’язок застосування відповідних документів МТП, то ці правила набувають для таких суб’єктів обов’язкового характеру.

Перерахуємо основні документи МТП, важливі для банків:

- «Уніфіковані правила по інкасо» (Правила № 322 від 01.01.79);

- «Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів» (редакція 1993 р., публ. МТП № 500). Згідно зі ст. 1 розділу А цього документу «Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів» редакції 1993 р., публікація МТП № 500 застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви тією мірою, якою вони можуть бути до них застосовані), коли вони включаються до тексту акредитиву. Вони є обов'язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачене в акредитиві;

- «Уніфіковані правила по договірних гарантіях» (редакція 1978 р., публікація МТП № 325);

- «Уніфіковані правила міжнародної торгівельної палати для гарантій по першій вимозі», затверджені у 1992 році. В статті 1 зазначено, що ці правила застосовуються до будь-якої банківської гарантії або доповнення до неї, котру гарант зобов’язався видати і в якій вказано, що вона складена згідно з цими правилами (публікація МТП № 458) та обов’язкова для всіх сторін в гарантійному зобов’язанні, якщо інше прямо не вказано в гарантії чи в доповненні до неї.

Звернемо увагу на те, що правила МТП не є частиною господарського та банківського законодавства України, оскільки приватно - правові суб’єкти самі вирішують, керуватися ними чи ні (відсутній загальнообов’язковий характер). Органи правотворення України також на сьогодні можуть лише рекомендувати банкам та іншим суб’єктам господарювання використовувати відповідні документи МТП чи їх окремі положення (прикладом може слугувати постанова КМУ та НБУ від 21 червня 1995 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті», де рекомендується суб'єктам підприємницької діяльності України застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті. При цьому використовуються положення деяких правил МТП.