Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Прогнозування кредитного ризику




Передбачення рівня кредитного ризику — досить складне завдання, вирішення якої неможливе без засто­сування економіко-математичних методів. Точний ймо-



Т.П.Гудзь


вірнісний метод вважається найбільш ефективним, коли є надійна інформація про всі сценарії розвитку кредитної історії клієнта та рівень ймовірності їх настання. Якщо немає достовірних відомостей про розподіл ймовірності між можливими сценаріями, то виправданим є застосу­вання наближеного ймовірнісного методу. Отримана модель може бути відкоригована в процесі кредитування позичальника.

Якщо практично не можливо (через недостатність інформації) застосувати названі два методи, доцільним є розрахунок показників, які опосередковано характе­ризують кредитний ризик. Цей метод так і називається: непрямий (якісний, опосередкований) метод. Він розглядає три ситуації:

1). Позичальник вперше звернувся за кредитом у банк, тобто кредитна історія повністю відсутня. Середнє значення ймовірності неповернення кредиту (Q) буде дорівнювати:

(13)

де п — кількість наданих кредитів, всього.

=1/(1+1) = 0,5, тобто 50%. Відповідно ймовірність повернення кредиту (Р) дорівнює:

(14)

Згідно з формулою (14) Р= 1 — 0,5 = 0,5, тобто 50%.

2). Клієнт звертався у банк за кредитом та має досвід кредитних відносин з банками. Наприклад, з 10 раніше взятих кредитів всі повернені своєчасно без порушень. Згідно з формулою (13) та (14):

Отже, ймовірність повернення кредиту 91%.


Банківський нагляд





Чим вищий рівень даного показника за модулем, тим вищим є кредитний ризик операції, яка оцінюється.



 


Банківський нагляд



Серед шляхів мінімізації кредитного ризику банків­ська теорія і практика виділяють такі:

1. Раціоналізація кредитного портфеля — це вста­
новлення і дотримання обґрунтованих лімітів на кредиту­
вання, наприклад:

а) ліміт кредитних операцій банку з державними
структурами, іншими банками, населенням, підпри­
ємствами;

б) ліміт на обсяг операцій за кожною групою ризику;

в) ліміти на обсяги певного виду кредитних операцій
(факторингу, лізингу, овердрафту тощо)

г) ліміти на обсяги кредитних вкладень в окремі галузі
економіки;

д) ліміти концентрації кредитів на одного контрагента.

2. Структурування кредитів — це розробка та засто­сування ефективних умов кожного кредитного договору. Важливим є якість застави, наявність іншого грошового забезпечення кредиту, визначення оптимального терміну кредитування, процентної ставки, графік погашення заборгованості.

3. Створення резервів на покриття кредитного ризику згідно з встановленими нормативно-правовими вимога­ми, а саме: Положення про порядок формування та вико­ристання резерву для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків (постанова Правління Національного банку України №279 06.07.2000 p.); Положення про порядок формування резерву під опера­ції банків України з цінними паперами (постанова Прав­ління'Національного банку України №31 02.02.2007 p.).

У світовій банківській практиці найпоширенішими методами страхування кредитного ризику є:

1) страхування банківського кредитного ризику у
страхових компаніях;

2) сек'юритизація (від англ. security — цінний папір) —
це продаж на ринку частини активів комерційного банку,
головним чином зобов'язань клієнтів за виданими пози-



Т.П.Гудзь


ками, у формі цінних паперів (облігацій), що забезпечені цими активами і погашаються з коштів, які надходять від позичальників;

3) хеджування кредитного ризику за допомогою кредитних деривативів.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...