 |
52.Дайте характеристику мистецького стилю романтизм в контексті тенденцій післяпросвітницького світогляду.
|
|
|
|
52. Дайте характеристику мистецького стилю романтизм в контексті тенденцій післяпросвітницького світогляду.
Романти́ зм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи та Північної і Південної Америки.
Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення „життя духу“; наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності; історизму та захоплення фольклором.
53. Охарактеризуйте внесок А. і Ф. Шлегелів у формування методології романтичної естетики.
В кінці XVIII ст. німецькі романтики брати Шлегелі висунули опозицію поняттю класичний - романтичний. Цю опозицію підхопили і зробили відомою по всій Європі. Так, поняття " романтизм" стало вживатися як термін теорії мистецтва.
Письменники-романтики відійшли від традицій класицистів, що наслідували все античне. На противагу їм романтики захопилися оспівуванням Середньовіччя. Вони створювали в дусі Середньовіччя нові картини життя, відкидали суворі канони й правила і понад усе цінували натхнення.
Також представники романтизму відмовилися від реалістичного зображення дійсності, тому що були незадоволені її анти естетичним характером.
Романтики уявляли розум ототожненням прагматизму, тому просвітницькому ідеалу розуму був протиставлений культ почуттів. Вони зосередились на людських переживаннях, які виражали неповторну індивідуальність.
|
|
|
Шлегелі заснували журнал " Атенеум" (афінянин).
54. Проаналізуйте концепцію геніальності представника естетики романтизму Жан-Поля (Й. Ріхтера).
Йоган Ріхтер-займався аитаннями геніальності. Геній -це:
-заперечує думку про однобічність геніальності;
-геній не позбавлений розсудку у творчості;
-природжений дар та активна робота самосвідомості.
Розсудливість генія-божественна, а не звичайна. Самосвідомість-розвинута. Геній у рефлексії, він всередині. Погляд генія всередину є поглядом у висоту.
Геніальність включає в себе дар прорікання в майбутнє. Геній не абстрагований від земного світу, а лише специфічніо до нього ставиться, завжди з позиції вічності.
55. Висвітліть засади стилю реалізм ХІХ-ХХ ст. Поясніть, чому твори мистецтва реалізму часто характеризують як «соціальні дослідження»?
Реалі́ зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний»,; — «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі.
У мистецтві й літературі реалізм прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. Проте поняття реалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальне єгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічною точністю копіюють природу. Популярність реалізму зумовлена загальною доступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції в українському мистецтві проявлялися за кожної доби, і як стиль він актуальний понині.
Реалізмом також називають кілька різних філософських течій (детальніше Реалізм (філософія)).
Визначальні риси реалізму
раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
|
|
|
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
56. Розкрийте суть імпресіонізму як мистецького стилю? Які Ви знаєте здобутки українських митців в рамках цього стилю?
Імпресіоні́ зм (від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла — проте на відміну від неокласицизму не зобов'язувалися об'єктивно відображати реальність, а натомість поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього. Термін уперше використовувався в негативному значенні при критичній оцінці твору Моне «Враження, схід сонця» (1872).
Українці: М. Вороний, О. Олесь. Коцюбинський-" Інтермецо".
|
|
|
