Шекспір в українській культурі

Ім'я Шекспіра стало відомим на Україні на початку XIX ст. На Україні поширюються перші переклади творів Шекспіра російською мовою, зроблені Карамзіним, Гнєдичем, Вронченком, Польовим, Кетчером. Відомості про перші шекспірівські вистави на Україні відносяться до початку XIX ст. Збереглося дві афіші київських труп,—польської Зміовського (1816 р.) та польсько-української Ленкавського (20-і роки XIX ст.), - що свідчать про постановки у них шекспірівських трагедій.

На початку XIX ст. однією з найбільш солідних у провінції була трупа Штейна, що грала переважно у Харкові. До її репертуару входило чимало п'єс російських драматургів-класиків, а також зарубіжних — Шекспіра, Шіллера, Гюго, Мольєра. У Штейнівській трупі грали: перший комік Угаров, талановитий актор К. Т. Соленик, тут же протягом п'яти років працював основоположник реалізму в акторському мистецтві М. С. Щепкін і починала свій творчий шлях відома актриса провінціальної сцени Л. І. Млотковська. 1833 року Штейн закрив свій театр і залишив Харків. У цьому ж році в місті почала працювати нова трупа під керівництвом колишнього актора трупи Штейна Л.Ю. Млотковського

Значна роль у справі ознайомлення глядача з творчістю Шекспіра належить російським театрам на Україні, на які не поширювались укази 1876 і 1881 років. У російських театрах на Україні п'єси Шекспіра були представлені досить широко, хоч, звичайно, далеко не всі вони могли іти на сцені—царською цензурою протягом довгого часу було заборонено до постави «Макбета», «Річарда III», «Юлія Цезаря», а також історичну хроніку «Генріх IV».

Твори англійського драматурга посідали значне місце в репертуарі двох найбільших на Україні антреприз — М. М. Соловцова у Києві (кінець XIX і початок XX ст.) та М. М. Синельникова у Харкові (початок XX ст.). Робота М. М. Синельникова над постановками шекспірівських п'єс відзначалася глибоким вивченням драматургічного матеріалу, прагненням вірно розкривати філософський зміст творів, поєднувати життєву правду в поведінці дійових осіб з історичною правдою в зображенні побуту і звичаїв епохи Шекспіра.

Вдумливий, по-справжньому творчий підхід Синельникова до створення вистав — «Гамлет», «Отелло», «Шейлок», «Макбет» та ін. — значною мірою пояснює їх великий успіх.

Першу постановку «Гамлета» режисер здійснив ще у 1895—1896 роках, коли він очолив театр у Ростові. Вистава мала великий успіх. Роль датського принца виконував Долматов. Сценічна історія драматургії Шекспіра в українському радянському театрі починається у 20-х роках XX ст.

Хронологічно першою шекспірівською виставою була трагедія «Макбет» у мандрівній філії Київського драматичного театру в Білій Церкві (1920 рік, режисер Л, Курбас) На сцені українського радянського театру драматургія Шекспіра пройшла складний шлях від перших сміливих проб, через шукання та експериментаторство, а часом і поразки, до ряду значних творчих успіхів.

П'єси Шекспіра мають велике значення для творчого зростання театральних колективів і глядачів не тільки тому, що вони знайомлять їх з найцікавішою епохою в історії людства, особливостями її соціального життя, звичаями, порушують серйозні філософські проблеми.