Література раннього відродження.

XV ст. в історії Англії — буремний і жорстокий час, мало сприятливий для розвитку культури. Негативні наслідки Столітньої війни, героїчний період якої давно вже минув, кривава династична війна Червоної і Білої Троянд (1455—

1485), внутрішній розбрат загальмували поступ гуманізму. Він починає розвиватися тільки на рубежі XV—XVI ст. і свого розквіту досягає в другій половині XVI ст. Цей процес зумовлений рішучими змінами у суспільному житті країни.

Внаслідок тривалої боротьби між великими феодальними баронами за трон похитнулась могутність родовитого дворянства і в Англії утвердилась абсолютна монархія. В роки правління Генріха VII (1485—1509) і Генріха VIII (1509—1547) сила феодального стану, а також церкви була підірвана остаточно. Генріх VIII порвав з папою римським, проголосив себе главою церкви (1534) і привласнив церковні землі. Новостворене дворянство було зацікавлене в буржуазному розвиткові країни і не протидіяло королю.Значною силою в країні стала буржуазія, яка швидко збагачувалась і відігравала все більшу роль у різних сферах суспільного життя. В Англії інтенсивно розвивалися економіка, внутрішня й міжнародна торгівля, мореплавство. Країна створила сильний морський флот, завдяки якому збільшила свої колоніальні території і здобула блискучу перемогу у війні з феодально-католицькою Іспанією, розгромивши ЇЇ “Непереможну Армаду” (1588).

Капіталістичний прогрес Англії, зростання багатства панівних класів супроводжувались посиленням експлуатації та ще більшим зубожінням народних мас,228 передусім селянства. Внаслідок розвитку торгівлі вовною значна частина їх була

зовсім позбавлена будь-яких засобів до існування. Великі землевласники проганяли селян з землі і відводили її на пасовиська для овець; відбувався процес так званого “огороджування”. Позбавлені землі селяни ставали волоцюгами,жебраками, розбійниками. Королівська влада відповідала на це виданням кривавих законів проти бродяжництва. В Англії за час королювання Генріха VIII,за цими законами, було повішено 72 тис. чол.

В епоху первісного нагромадження в Англії з усією очевидністю з самого початку виявився антинародний, антигуманістичний характер ^буржуазних відносин. Це зумовило і визначальну особливість англійської гуманістичної літератури— гостру постановку в ній соціальних проблем, її не тільки антифеодальний, а й антибуржуазний характер.

Особливості англійської літератури гуманізму пов'язані також з її порівняно пізнім характером. Вона спиралася на надбання ренесансної культури європейських країн, де гуманізм виник раніше, активно увібрала їхній літературний досвід і завдяки цьому розвивалася прискорено. В ній органічно поєдналися цей здобуток континентальних країн та національна літературна традиція і фольклор.Ранній період розвитку літератури припадає на кінець XV—першу половину XVI ст. В останній чверті XV ст. спостерігається помітне пожвавлення культурного життя в країні і посилення впливу нових європейських віянь. В університетах вводиться викладання грецької та латинської мов. З 1478 р. починається книгодрукування. Особливо значною була культурна роль Оксфордського університету, котрий наприкінці XV ст. став центром передової гуманістичної думки. Тут діяла група вчених, які здобули освіту в Італії, де сприйняли, нові ідеї і захоплене ставлення до античності.Встановлюються особисті контакти між гуманістами Англії та інших європейських країн. З початку XVI ст. розпочинається розвиток латинської гуманістичної прози, чільне місце в літературі посідає поезія.Найвидатнішим гуманістом раннього періоду був Томас Мор (1478—1535) —великий мислитель, письменник, державний діяч.