Загальноприйняті визначення

Ризик визначається добутком імовірності виникнення мож­ливого збитку на очікуваний розмір збитку.

Безпека являє собою прийнятний рівень ризику щодо вигод, отриманих з діяльності (активності) об'єкта, що піддається ри­зику.

Імовірність. Існують дві загальні інтерпретації імовірності:

Частотна імовірність (відносна частота чи емпіричний підхід) коли імовірність випадку (події А) визначена формулою:

Р(А) = \іт(Х/п),

де X — число випадків (подій "А"), що відбулися з числа "п" повторених іспитів. Для фіксованого "я", величина Р(А) — віднос­на частотна поява випадку (події) "А". Отже, збільшення числа іспитів "п" поліпшує оцінку імовірності Р(А).

Суб'єктивний підхід (підхід "ступеню переконання") визна­чає імовірність Р(А) як величину невизначеності ступеню пере­конання, що кожен "Суб'єкт" має відносно випадку (події) "А". Наприклад, на підставі знання симетрії для монети, що підки­дається, можна припустити що, імовірність випадання решки (вер­хньої частини) при підкиданні — 0,5. Суб'єктивний метод ви­магає, щоб імовірність була призначена способом, що погодиться з переконанням (рос. согласующимся способом).

Надійність⁷ (КеІіаЬШїу) — К-Імовірність того, що система спрацює задовільно (тобто безпечно) за відповідний (визначений) період часу (24 години, чи кількість циклів) та у встановлених умовах роботи.

Потенційно небезпечний об'єкт — об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберіга­ються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні пре­парати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

Випадковою величиною називається величина, що характе­ризується упорядкованим набором

X = (Х1, Х2,..), (7.2)

дійсних чисел (значень) XI, Х2,..., що дає значення багатомірної випадкової величини х = (хі, х'2,...). Кожна з дійсних величин хі, х2,... сама є випадковою величиною.

Випадковий процес є випадкова функція х(() від незалеж­ної змінної /. Кожен іспит дає визначену функцію Х(1), що на­зивається реалізацією процесу чи вибірковою функцією. Ви падковий процес можна розглядати або як сукупність реалізацій процесу Х(і), або як сукупність випадкових величин, що зале­жать від параметру і.

Невизначеність випадкової величини характеризує розсіювання значень випадкової величини, що спостерігаються навколо її се­реднього значення. Для нормального симетричного розподілу ви­падкової величини розсіювання описується дисперсією О (у) та стандартним відхиленням а. Невизначеність значень пов'язана з природою процесу, що досліджується, дозволяє судити про статис­тичні закономірності процесу та не пов'язана з помилками вимірів.

Довірчий інтервал — характеристика невизначеності чи недосконалості в описі випадкових величин, що базується на даному емпіричному матеріалі. У межах довірчого інтервалу з заданою довірчою імовірністю можна знайти значення величи­ни, що досліджується.

Довірча імовірність Р відповідає довірчому інтервалу випад­кової величини X:

Х_р1<Х<Х_р2, що обчислюється відповідно до співвідношення

Р(Х_р1<Х<Х_р2) = І р<і_Х = Р₂-Р₁,

де — р1 та Р₂ відповідають квантилям Р(Х < Х_{р1 2}) = Р_{г 2}.